Хром гексакарбоніл
Хром гексакарбоніл | |
---|---|
Інші назви | Хром карбоніл |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 13007-92-6 |
Номер EINECS | 235-852-4 |
ChEBI | 33031 |
RTECS | GB5075000 |
SMILES | [Cr].[O+]#[C-].[O+]#[C-].[O+]#[C-].[O+]#[C-].[O+]#[C-].[O+]#[C-] |
InChI | InChI=1S/6CO.Cr/c6*1-2; |
Номер Гмеліна | 3976 |
Властивості | |
Молекулярна формула | Cr(CO)6 |
Зовнішній вигляд | безбарвні кристали |
Густина | 1,77 г/см³ |
Тпл | 149; 153; 154,5 °C |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Хром ге́ксакарбоні́л, також відомий як карбоні́л хро́му — хімічна сполука з формулою Cr(CO)6. За стандартних умов — твердий, стійкий на повітрі, легко сублімується. У цій сполуці Хром знаходиться в нульовій валентності. Комплекс — октаедричний із відстанями Cr-C і C-O 1.91 і 1.14 Å відповідно.[1]
Добувають відновленням розчину хлориду хрому(III) в бензені алюмінієм в атмосфері монооксиду вуглецю:[2]
Можливе також використання триетилалюмінію замість алюмінію.[3]
Гексакарбоніл хрому утворює діамагнітні безбарвні (білі) кристали ромбічної сингонії, просторова група — Pnma, параметри комірки: a= 1,1769 нм, b= 1,1092 нм, c = 0,6332 нм, Z = 4.[4]
Не розчиняється у воді й метанолі, слабо розчиняється в етанолі, бензені, діетиловому етері. Розчиняється в тетрахлорметані, хлороформі.
Повільно розкладається на світлі. Швидко розкладається при температурах 130–150 °С, з вибухом при 210 °С. Плавиться при ≈ 150 °С у запаяній трубці.[4]
Розкладається при нагріванні:
Повільно реагує з концентрованими сульфатною кислотою, азотною кислотою, киснем:[4][5]
Не розчиняється в соляній кислоті й розкладається хлором:
З розчинами натрію в рідкому аміаці дає Na2Cr(CO)5. У водних розчинах лугів утворює MI[Cr(СО)5Н] та інші сполуки, наприклад MI2[Cr(СО)3(ОН)3Cr(СО)3Н]:
Використовують для отримання хромових покриттів на металах, кераміці, склі; у виробництві каталізаторів та для синтезу хроморганічних похідних, наприклад бензолтрикарбонілхрому — компонента каталізаторів. Гексакарбоніл каталізує полімеризацію ненасичених вуглеводнів.[4]
- ↑ Whitaker A.; Jeffery, J. W. «The Crystal Structure of Chromium Hexacarbonyl» Acta Crystallographica 1967, volume 23, pp. 977–984. DOI:10.1107/S0365110X67004153.
- ↑ Ernst Otto Fischer, Walter Hafner, Karl Öfele: «Über Aromatenkomplexe von Metallen, XXXI. Eine Synthese für Chromhexacarbonyl», Chemische Berichte, Volume 92, Issue 12, S. 3050-3052, Dezember 1959; DOI:10.1002/cber.19590921207.
- ↑ Georg Brauer: Handbuch der präparativen anorganischen Chemie. 3., umgearb. Auflage. Band III, Enke, Stuttgart 1981, ISBN 3-432-87823-0, S. 1818.
- ↑ а б в г П. І. Федоров — Хрома карбонилы [Архівовано 30 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Лидин Р.А. та ін. Хімічні властивості неорганічних сполук: Учеб. посібник для вузів. — 3-е вид., испр. — М. : Хімія, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0.