Генріх II (герцог Баварії)

**Генріх II**
Генріх II
	Зображення Генріха II в монастирі в Регенсбурзі
	герцог Баварії
Правління	955—976; 985—995
Попередник	Генріх I
Наступник	Оттон I
Інші титули	герцог Каринтії (989—995)
Біографічні дані
Народження	951
Смерть	28 серпня 995; Гандерсгаймське абатство
Поховання	Stiftskirche St. Anastasius und St. Innocentiusd
Дружина	Ґізела Бургундська
Діти	Генріх, Ґізела, Бруно, Брігітта
Династія	Людольфінги
Батько	Генріх I
Мати	Юдіт Баварська
Медіафайли у Вікісховищі

Ге́нріх II Норовливий (нім. Heinrich der Zänker; 951—28 серпня 995) — герцог Баварії в 955—976 роках та з 985—995 роках, герцог Каринтії у 989—995 роках. Отримав своє прізвисько завдяки численним повстанням проти імператорів Священної Римської імперії.

Життєпис

Герцог Баварії

Походив з Саксонської династії. Син Генріха I, герцога Баварії, та Юдіт з династії Луїтпольдингів^[1]. Народився у 951 році. У 955 році після смерті батька стає новим герцогом. Втім, з огляду на малий вік, регенткою стала матір Генріха II.

У 970 році він перебрав фактичну владу. У 972 році уклав союз з Швабським герцогством та Бургундським королівством, який підкріпив шлюбом, оженившись на Гізелі, доньці Конрада I, короля Бургундії^[2]. У 973 році зумів домогтися обрання двоюрідного брата Генріха єпископом Аусбургу. Того ж року після смерті свого шварґа Бурхарда III висунув претензії на Швабію. Втім імператор передав герцогство своєму небожу Оттону.

У 974 році Генріх II організував змову проти імператора Оттона II. До неї увійшли також Саксонія, Болеслав II, князь Чехії, та Мешко I, князь Польщі. Проте цю змову було розкрито, і герцога зі спільниками було запроторено до замку Інгельхайм. Незабаром Генріху II вдалося втекти з-під варти до Болеслава II, князя Чехії.

У 976 році він повернувся до Баварії і підняв там нове повстання. Імперські війська вдерлися до Баварії. Баварський герцог був змушений тікати. Герцогська корона була передана небожу імператора Оттону Швабському. Крім того, від Баварії була відокремлена Східна марка (територія сучасної Австрії).

Подальша діяльність

У 977 році він підбив Генріха I, князя-єпископа Аугсбурга, і Генріха, герцога Каринтії, на нове повстання, що отримало назву «Війна трьох Генріхів». Повстання знову було розгромлено, а Генріха 978 року відправлено під нагляд Фолькмара, єпископа Утрехтського.

Повернення до Баварії

Після смерті Оттона II, в 983 році Генріх вийшов на свободу, але відразу ж підняв повстання проти малолітнього імператора Оттона III. Йому не вдалося заволодіти престолом Німеччини, але в 985 році йому повернули Баварію, а в 989 році ще й надали Каринтію. З тих пір Генріх утримувався від повстань, зосередившись на внутрішньому розвитку своїх володінь.

Помер в 995 році і був похований в Гандерсгаймському абатстві.

Родина

Дружина — Гізела, донька Конрада I, короля Бургундії

Діти^[3]:

Генріх ІІ (973/978–1024), імператор Священної Римської імперії у 1002—1014 роках^[4]
Бруно (д/н—1029), єпископ Аусбургу у 1006—1029 роках
Гізела (984/985–1060), дружина Іштвана I, короля Угорщини^[5]
Бригіта (д/н—після 1004)

Бастард:

Арнольд (д/н—1018), архієпископ Равенни

Генеалогія

Примітки

↑ "Henry II (‘the Quarrelsome’), duke of Bavaria", The Oxford Dictionary of the Middle Ages, (Robert E. Bjork, ed.) 2010, Oxford University Press ISBN 9780198662624
↑ Burgundy and Provence, 879-1032, Constance Brittain Bourchard, The New Cambridge Medieval History: Volume 3, C.900-c.1024, ed. Rosamond McKitterick and Timothy Reuter, (Cambridge University Press, 1999), 342.
↑ C. W. Previté-Orton, Cambridge Medieval History, Shorter: Volume 1, The Later Roman Empire to the Twelfth Century, (Cambridge University Press, 1979), 433.
↑ Burgundian Notes, Reginald L. Poole, The English Historical Review, Vol. 26, No. 102 (Apr., 1911), 314-315.
↑ C. W. Previté-Orton, Cambridge Medieval History, Shorter: Volume 1, The Later Roman Empire to the Twelfth Century, (Cambridge University Press, 1979), 433.

Література

Генрих II Строптивый // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Егер О., Всемирная история в 4 томах; ООО «Издательство АСТ», М., 2000 г.

Посилання

Профіль на Geneall.net [Архівовано 26 січня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Баварське герцогство [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

[1] "Henry II (‘the Quarrelsome’), duke of Bavaria", The Oxford Dictionary of the Middle Ages, (Robert E. Bjork, ed.) 2010, Oxford University Press ISBN 9780198662624

[2] Burgundy and Provence, 879-1032, Constance Brittain Bourchard, The New Cambridge Medieval History: Volume 3, C.900-c.1024, ed. Rosamond McKitterick and Timothy Reuter, (Cambridge University Press, 1999), 342.

[Previté-Orton433-3] C. W. Previté-Orton, Cambridge Medieval History, Shorter: Volume 1, The Later Roman Empire to the Twelfth Century, (Cambridge University Press, 1979), 433.

[4] Burgundian Notes, Reginald L. Poole, The English Historical Review, Vol. 26, No. 102 (Apr., 1911), 314-315.

[Previté-Orton4332-5] C. W. Previté-Orton, Cambridge Medieval History, Shorter: Volume 1, The Later Roman Empire to the Twelfth Century, (Cambridge University Press, 1979), 433.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

Генеалогія та некрополістика	Genealogics · Geni.com · Родовід · sachsen;oc=2 Roglo · Sejm-Wielki.pl · The Peerage · WeRelate · WikiTree
Словники та енциклопедії	Allgemeine Deutsche Biographie · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN
Довідкові видання	Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · National Historical Museums of Sweden
Нормативний контроль	Freebase: /m/01h5qh · GND: 119061899 · MAK: 9811265996605606 · VIAF: 32798330