Генріх II (герцог Баварії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріх II
Henry II of Bavaria2.jpg
Зображення Генріха II в монастирі в Регенсбурзі
герцог Баварії
Правління 955976
985995
Попередник Генріх I
Наступник Оттон I
Інші титули герцог Каринтії (989995)
Біографічні дані
Народження 951(0951)
Смерть 28 серпня 995(0995-08-28)
Абатство Ґандерсхайм
Поховання
Дружина Ґізела Бургундська
Діти Генріх, Ґізела, Бруно, Брігітта
Династія Людольфінги
Батько Генріх I
Мати Юдіт Баварська
Медіафайли у Вікісховищі?

Ге́нрих II Норовливий (нем. Heinrich der Zänker; 951—28 серпня 995) — герцог Баварії в 955—976 роках та з 985—995 роках, герцог Каринтії у 989—995 роках. Отримав своє прізвисько завдяки численним повстанням проти імператорів Священної Римської Імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Герцог Баварії[ред. | ред. код]

Походив з Саксонської династії. Син Генріха I, герцога Баварії, та Юдіт з династії Луітпольдингів. Народився у 951 році. У 955 році після смерті батька стає новим герцогом. Втім з огляду на малий вік регентшею стала мати Генріха II.

У 970 році він перебрав фактичну владу. У 972 році уклав союз з герцогством Швабія та Бургундським королівством, який підкріпив шлюбом, оженившись на Гізелі, доньці Конрада I, короля Бургундії. В цьому шлюбі народилося 4 дітей. У 973 році зумів домогтися обрання стриєчного брата Генріха єпископом Аусбургу. Того ж року після смерті свого шварґа Бурхарда III висунув претензії на Швабію. Втім імператор передав герцогство своєму небожу Оттону.

У 974 році Генріх II організував змову проти імператора Оттона II. До неї увійшли також Саксонія, Болеслав II, князь Чехії, та Мешко I, князь Польщі. Проте цю змову було розкрито, і герцога зі спільниками було запроторено до замку Інгельхайм. Незабаром Генріху II вдалося втекти з-під варти до Болеслава II, князя Чехії.

У 976 році він повернувся до Баварії і підняв там нове повстання. Імперські війська вдерлися до Баварії. Баварський герцог був змушений тікати. Герцогська корона була передана небожу імператора Оттону Швабському. Крім того, від Баварії була відокремлена Східна марка (територія сучасної Австрії).

Подальша діяльність[ред. | ред. код]

У 977 році він підбив Генріха I, князя-єпископа Аугсбурга, і Генріха, герцога Каринтії, на нове повстання, що отримало назву «Війна трьох Генріхів». Повстання знову було розгромлено, а Генріх 978 року відправлено під нагляд Фолькмара, єпископа Утрехтського.

Повернення до Баварії[ред. | ред. код]

Після смерті Оттона II в 983 році Генріх знайшов свободу, але відразу ж підняв повстання проти малолітнього імператора Оттона III. Йому не вдалося заволодіти престолом Німеччини, але в 985 році йому була повернута Баварія, а в 989 році ще дана і Каринтія. З тих пір Генріх утримувався від повстань, зосередившись на внутрішньому розвитку своїх володінь.

Він помер в 995 році і був похований в абатстві Гандерсхейм.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Гізела, донька Конрада I, короля Бургундії

Діти:

  • Генріх (973/978–1024), імператор у 1002—1014 роках
  • Бруно (д/н—1029), єпископ Аусбургу у 1006—1029 роках
  • Гізела (984/985–1060), дружина Іштвана I, короля Угорщини
  • Бригіта (д/н—після 1004)

Бастард:

  • Арнольд (д/н—1018), архієпископ Равенни

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]