976
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 976 CMLXXVI |
| Ab urbe condita | 1729 |
| Ассирійський | 5726 |
| Бенгальський | 383 |
| Берберський | 1926 |
| Бірманський | 338 |
| Буддистський | 1520 |
| Візантійський | 6484–6485 |
| Вірменський | 425 ԹՎ ՆԻԵ |
| Голоценовий | 10976 |
| Ера Селевкідів | 1287/1288 AG |
| Ефіопський | 968–969 |
| Єврейський | 4736–4737 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1032–1033 |
| - Шака самват | 897–898 |
| - Калі Юґа | 4076–4077 |
| Іранський | 354–355 |
| Ісламський | 365–366 |
| Китайський | 乙亥年 (деревяний кабан) 3673 або 3466 — до — 丙子年 (вогняний щур) 3674 або 3467 |
| Коптський | 692–693 |
| Корейський | 3309 |
| Тайванський | 936 до РК 民前936年 |
| Тайський сонячний | 1518–1519 |
| Юліанський | 976 CMLXXVI |
| Яванський | 877–878 |
| Японський | Тен'ен 4 / Дзьоґен 1 (貞元元年) |
Раннє Середньовіччя • Доба вікінгів • Золота доба ісламу • Реконкіста
Візантію очолив Василій II Болгаробійця. Оттон II Рудий править у Священній Римській імперії. Західним Франкським королівством править, принаймні формально, Лотар.
Апеннінський півострів розділений між численними державами: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, на південь від Римської області лежать невеликі незалежні герцогства, деякі області на півночі та на півдні належать Візантії, інші окупували сарацини. Південь Піренейського півострова займає Кордовський халіфат, у якому почалося правління Хішама II. Північну частину півострова займають королівство Астурія і королівство Галісія та королівство Леон, де править Раміро III. Англійське королівство очолює Едуард Мученик.
У Київській Русі триває правління Ярополка Святославича. У Польщі править Мешко I. Перше болгарське царство частково захоплене Візантією, в іншій частині править цар Самуїл. У Хорватії править король Степан Држислав. Великим князем мадярів є Геза.
Аббасидський халіфат очолює Таї, в Єгипті владу утримують Фатіміди, в Середній Азії — Саманіди, починається становлення держави Газневідів. У Китаї продовжується правління династії Сун. Значними державами Індії є Пала, Пратіхара, Чола. В Японії триває період Хей'ан.
- Василевсом Візантії став Василій II Болгаробійця.
- Царем Болгарії проголосив себе Самуїл.
- Відбулися зміни в адміністративному поділі Священної Римської імперії. Засновано герцогство Велика Карантанія, Леопольд Бабенберг став маркграфом Східної марки (Австрії).
- Фатіміди відвоювали Палестину у Візантії і підступили до Дамаска, який належав Газневідам, але змушені були відійти.
- Кордовський халіфат очолив Хішам II[1].
- У Венеції відбулося повстання проти дожа П'єтро IV Кандьяно. Новим дожем став П'єтро I Орсеоло. Згоріли собор Святого Марка та палац дожів.
- Династія Сун розпочала військову кампанію проти Північної Хань.
- У Китаї заснована академія Юелю.
- ↑ Évariste Lévi-Provençal Histoire de l'Espagne musulmane, Volume 1 Maisonneuve & Larose, 1999 (ISBN 978-2-7068-1386-3)