Генічеське озеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генічеське озеро
Генічеське озеро
46°03′49″ пн. ш. 34°45′37″ сх. д. / 46.06361111113877627° пн. ш. 34.76027777780577566° сх. д. / 46.06361111113877627; 34.76027777780577566Координати: 46°03′49″ пн. ш. 34°45′37″ сх. д. / 46.06361111113877627° пн. ш. 34.76027777780577566° сх. д. / 46.06361111113877627; 34.76027777780577566
Розташування
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Регіон Херсонська область
Розташування Херсонська область
Генічеський район
Геологічні дані
Група озер Генічеська група озер
Розміри
Площа поверхні 9.2  км²
Висота -1.5 м
Глибина макс. 0.6 м
Довжина 4.9  км
Ширина 2.9  км
Вода
Басейн
Площа басейну 19.2  км²
Країни басейну Україна
Інше
Geonames 7046805 і 7046806
Генічеське озеро. Карта розташування: Україна
Генічеське озеро
Генічеське озеро (Україна)
Генічеське озеро. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Генічеське озеро
Генічеське озеро (Автономна Республіка Крим)

Гені́чеське о́зеро — солоне озеро у Генічеському районі Херсонської області.

Генічеське озеро розташоване на півострові Семенівський Кут в межах Арабатської стрілки.

Улоговина озера займає колишню затоку Сиваша і лежить нижче його рівня.

Довжина озера — 4,5 км, ширина — до 2,9 км, площа — 9,2 км², глибина — до 0,5—0,6 м.

Береги високі (до 7 м), глинисті.

Генічеське озеро живиться за рахунок вод Сиваша, з яким сполучено каналом.

Солоність — до 150 г/л. На дні озера — темно-сірий мул, перекритий шаром самосадної солі (щорічно добувають до 12 тис. т кухонної солі).

Рекреація[ред. | ред. код]

Крім промислових цілей, озеро використовується в цілях рекреації. Дно озера вкрите брудом (темно-сірий мул покритий шаром самосадної солі). У перспективі соляний промисел озера може стати об'єктом зеленого туризму [1].

Соляний промисел[ред. | ред. код]

Озеро є сировинною базою соляної промисловості: у східній частині водного дзеркала озера розташований соляний промисел. Видобуток солі ведеться суб'єктами господарювання ДП Генічеський солезавод і МПКП «Інтер-Південь».

В дореволюційні часи на озері були добре обладнані промисли. Раніше на озері глауберову сіль добували саме в зимовий час — виморожуванням[2]. До кінця ХІХ століття видобуток солі помітно падає. Максимальна цифра її річного видобутку досягала 80 тис. т на рік. За даними на 1885 рік на Генічеській ділянці видобуто 60 тис. т солі, 1887 року — 38.400 тис. т. На початку 21 століття на солезаводі видобувалося 20-25 тис. т солі (в т .ч. 16 тис. т — технічної) [3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Генічеський солепромисел[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. Соляні промисли. Архів оригіналу за 4 лютий 2013. Процитовано 6 жовтень 2015. 
  3. IV. Промисловість і сільське господарство. Солепромисли

Джерело[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]