Геоботаніка
Зовнішній вигляд
Очікує на перевірку
| Ботаніка |
|---|
|
|


Геобота́ніка — наука, що вивчає рослинний покрив Землі та окремих регіонів як сукупність рослинних угруповань (фітоценозів).[1]
Це вчення про рослинність Землі, сукупність рослинних угруповань (фітоценозів), їх склад, структуру, динаміку в просторі та часі на усій території та акваторії Землі. Це розділ біологічної науки на межі ботаніки, географії та екології.[2]
Повної єдності у розумінні геоботаніки як науки немає. Серед радянських ботаніків одні розуміли її як синонім фітоценології (В. В. Альохін, В. М. Сукачов, А. П. Шенніков), інші (В. Б.Сочава) включають у це поняття також ботанічну географію. Ще ширше розуміння геоботаніки із включенням до неї екології рослин поширене серед закордонних вчених.
- Фітоценологія — вчення про фітоценози, або рослинні угруповання. Фітоценологію слід розглядати як частину геоботаніки, тобто вчення про рослинний покрив Земної кулі, що крім фітоценології включає ботанічну географію (географію рослин і географію рослинності), запроваджене Гельмутом Ґамсом у 1918 році.
- Фітоіндика́ція — один із напрямків екології, геоботаніки, що ставить за мету оцінити стан довкілля за реакцією рослинного світу, зміною флористичних ознак.
- ↑ Геоботаніка / Ю. Р. Шеляг-Сосонко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-29099
- ↑ Якубенко Б. Є., Попович С. Ю., Устименко П. М. Геоботаніка: Підручник. — К. : Ліра-К, 2019. — 348 с. — ISBN 978-617-7605-85-9
- Геоботаника // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Зелена книга України. Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання, які підлягають охороні / Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Національна академія наук України, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного. – К.: Альтерпрес, 2009. – 448 с. + 48 кольор. с. – Тираж 1000 прим. – ISBN 978-966-542-2.
- Кучерявий В. П. Екологія. — Львів: Світ, 2001. — 500 с.
- Работнов Т. А. Фитоценология. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1978. — 384 с.
- Якубенко Б. Є., Попович С. Ю., Устименко П. М. Геоботаніка: Підручник. — К. : Ліра-К, 2019. — 348 с. — ISBN 978-617-7605-85-9
- Ярошенко П. Д. Геоботаника: Учебник. — М. : Просвещение, 1969. — 200 с.
- Геоботаніка / Ю. Р. Шеляг-Сосонко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-29099
- Геоботаніка // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 47.
