Анатомія рослин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Розділ ботаніки

Анатомія рослин


Об'єкти дослідження

Рослини · Водорості
Гриби та ін…

Розділи ботаніки

Альгологія · Анатомія рослин · Бріологія · Геоботаніка · Географія рослин · Дендрологія · Діаспорологія · Карпологія · Ліхенологія · Мікогеографія · Мікологія · Морфологія рослин · Палеоботаніка · Палінологія · Систематика рослин · Фізіологія рослин · Фітопатологія · Флористика · Екологія рослин · Етноботаніка

Знамениті ботаніки

Теофраст
Жозеф Піттон де Турнефор
Карл Лінней
Адольф Генріх Густав Енглер
Армен Леонович Тахтаджян
інші…

Історія

Історія ботаніки
Знамениті книги з ботаніки
Ботанічна ілюстрація

Анато́мія росли́н (гістологія рослин) — наука про мікроскопічну (клітинну) будову рослинних тканин, їх походження, закономірності розвитку і розташування в окремих органах. Анатомія рослин тісно пов'язана з фізіологією рослин. З анатомії рослин виділилась окрема дисципліна — цитологія рослин, що вивчає структуру рослинної клітини.

Генеза[ред.ред. код]

Анатомія рослин зародилася з винаходом мікроскопа і розвивалася разом з вдосконаленням мікроскопічної техніки. Основоположники анатомії рослин — М. Мальпігі (167579) і Н. Грю (1682), незалежно один від одного, описали найголовніші тканини рослин. Та лише 1812 І. Мольденгавер остаточно довів, що рослинні тканини побудовані з клітин.

Об'єкт дослідження[ред.ред. код]

Клітини, з яких складаються рослини, надзвичайно різноманітні формою і функціями. Основні життєві функції властиві більш-менш ізодіаметричним (паренхімним) клітинам. Для дуже видовжених клітин (прозенхімних) характерні механічні функції; по них також пересуваються вода й поживні речовини.

Найголовніші рослинні тканини: покривні, основні, провідні, механічні, видільні. Всі вони розвиваються з твірних тканин (меристем).

Розвиток анатомії рослин[ред.ред. код]

Для розвитку цього розділу науки велике значення мали праці вітчизняних вчених — І. П. Бородіна, В. Г. Александрова, В. Ф. Раздорського, М. П. Кренке, Л. О. Іванова, В. Р. Заленського, М. О. Максимова, В. М. Любименка, О. О. Табенцького.

Прикладне значення[ред.ред. код]

Дані анатомії рослин широко використовують в систематиці й рослинництві. Вони мають велике значення також при визначенні складу і якості фармацевтичних, харчових, кормових продуктів, деревини, рослинних текстильних волокон та ін. видів рослинної сировини.

Відомі науковці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Проненко Д. П. Анатомія і морфологія рослин К., 1953;
  • Бородин И. П. Курс анатомии растений. Изд. 5. М.—Л., 1938;
  • Раздорский В. Ф. Анатомия растений. М., 1949.
  • Атлас по анатомии растений: Учеб. пособие для вузов / Г. А. Бавтуто, В. М. Еремин, М. П. Жигар — Мн.: Ураждай, 2001. — 146 с., ил. — (Учеб. и учеб. пособия для вузов). (ISBN 985-04-0317-9)