Гербіній Йоганн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гербіній Йоганн
Народився 1633[1][2][3] або 1627[4]
Бичина, Ключборський повіт, Опольське воєводство, Польща
Помер 1676[1][2][3] або 1679[4][5]
Громадянство
(підданство)
Німеччина[3]
Flaga Rzeczypospolitej Obojga Narodow ogolna.svg Річ Посполита
Діяльність автор, богослов, письменник
Alma mater Лейденський університет
Конфесія лютеранство

Йоганн Гербіній (нім. Johannes Herbinius, 1633, за ін. відомостями, 1627—1679) — пастор, німецький історик, письменник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Жив у Швеції, Польщі, Литві. Навчався в Лейпцигу (нині місто в Німеччині), Утрехті (нині місто в Нідерландах). Ступінь магістра здобув у Віттенберзькому університеті. Кілька років працював учителем у Шлезені, а 1672 став пастором лютеранської (див. Протестантизм) церкви у Вільно (нині Вільнюс).

1674 відвідав Україну, зокрема Київ, де познайомився з архімандритом Києво-Печерської лаври Ґізелем. Високо цінував набожність українців, глибоку повагу до духовенства та церкви. За сприяння Ґізеля придбав багато літератури про українську церкву. У Києві вивчав релігійні пам'ятки, а також Печерський монастир.

1675 в Єні вийшла в світ його книга про київські печери «Religiosae Kijovienses cryptae, sive Kijovia subterranea…». Опис був зроблений на підставі власних спостережень, а також двох схематичних планів і кількох гравюр, які він одержав від Ґізеля. В книзі подано імена 43 святих, які були поховані в печерах. 1678 в Амстердамі опублікував книгу про Дніпровські пороги — «De admirandis mundi cataractis». Залишені праці написані латинською мовою і є цінним джерелом з історії України.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]