Герднер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герднер
Герднер
31°34′ пд. ш. 136°00′ сх. д. / 31.567° пд. ш. 136.000° сх. д. / -31.567; 136.000Координати: 31°34′ пд. ш. 136°00′ сх. д. / 31.567° пд. ш. 136.000° сх. д. / -31.567; 136.000
Розташування
Країна Flag of Australia (converted).svg Австралійський Союз
Регіон Південна Австралія
Розташування Південна Австралія
Геологічні дані
Тип безстічне, солоне озеро
Природоох. тер-я Lake Gairdner National Park[d]
Розміри
Площа поверхні 4800 км² км²
Висота 100 м
Глибина максимальна 75 см  м
Довжина 160 км км
Ширина 48 км км
Басейн
Країни басейну Австралія
Герднер. Карта розташування: Австралія
Герднер
Герднер (Австралія)

Commons-logo.svg Герднер у Вікісховищі?

Герднер (англ. Lake Gairdner — озеро Герднер) — безстічний басейн в Південній Австралії, пересихаюче озеро, коли наповнене четверте за розмірами солоне озеро континенту. Герднер розташоване у безстічній западині на висоті близько ста метрів над рівнем моря на захід від озера Торренс, за 150 кілометрів від Порт-Огаста та на відстані 440 кілометрів на північний захід від Аделаїди. Разом з озерами Еверард та Гаріс Герднер входить до Національного парку «Озеро Герднер» (англ. Lake Gairdner National Park).

Навколишній рельєф — червона піщана напівпустеля з дюнами. Саме озеро більшу частину року сухе і має вигляд плоскої рівнини, вкритої товстою соляною кіркою, під якою лежить шар насиченого соленою ропою мулу, а ще нижче солоні глини з кристалами гіпсу. Місцями потужність шару галіту досягає 1 метра. Посеред плоскої білої рівнини дна озера піднімається кілька червоних скелястих пагорбів-островів.

Контраст блакитного неба, блискучо білої поверхні озера та червоних пагорбів і берегів створює дуже гарні краєвиди, тож озеро Герднер часом вважають найгарнішим з пересихаючих озер Австралії.

Озеро живлять 6 річок та кріків, але більшу частину року вони теж пересихають.

Озеро настільки мілке, а його дно настільки плоске, що часом після дощів спостерігається явище вітрової міграції озера. Сильний вітер буквально за ніч може перегнати воду з одного краю озера на інший.

Завдяки красі озеро популярне серед фотографів та нерідко знімається для науково-популярних фільмів. Наприкінці літа[1] в березні, коли озеро повністю висихає, на його абсолютно плоскій поверхні влаштовуються гонки на швидкість — рекорд 2008 року 301 миля на годину. Цим гонкам присвячений щорічний тижневий фестиваль, який проводить організація Dry Lake Racers.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]