Васконське герцогство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Герцогство Васконія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Герцогство Васконське

баск. Baskoniako Dukerria
окс. Ducado da Gasconha
фр. Duché de Vasconie
лат. Ducatus Wasconia
602 – 1453
--: історичні кордони на карті
--: історичні кордони на карті
Герцогство у 1030 році
Столиця Бордо
Мови баскійська
гасконська
Релігії західне християнство
баскійська міфологія
Форма правління монархія
Герцоги Васконії
 - 602-606 Женіал
Історичний період Середньовіччя
 - Герцог, призначений франкськими королями 602
 - Приєднано до Королівства Франція 1453
Сьогодні є частиною Франція Франція
Іспанія Іспанія
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Васконське герцогство

Васко́нське ге́рцогство (баск. Baskoniako Dukerria; фр. Duché de Vasconie; ісп. Ducado de Vasconia; лат. Ducatus Wasconia), відоме також як Гаско́нське ге́рцогство (окс. Ducado da Gasconha; фр. Duché de Gascogne) — середньовічне герцогство на південному заході сучасної Франції і частково на північному заході сучасної Іспанії (теперішні Країна Басків і Наварра) у VII — IX століттях.

Назва[ред. | ред. код]

  • Васконське (Гасконське) герцогство (баск. Baskoniako Dukerria, баск. Duché de Gascogne, Duché de Vasconie; окс. Ducado da Gasconha; фр. Duché de Vasconie; ісп. Ducado de Vasconia; лат. Ducatus Wasconia, Ducatus Wasconiæ[1]) — походить від античного племені васконів, предків сучасних басків
  • Васконсько-Новемпопуланське герцогство (лат. Ducatus Wasconia Novempopulaniam)[2]
  • Васконське князівство — від української ранньомодерної традиції перекладати лат. ducatus (герцогство) як «князівство», а лат. dux — як «князь»; хоча в середьновічній латині українському «князю» відповідає лат. princeps, principe.

Історія[ред. | ред. код]

Заснування[ред. | ред. код]

Створене у 602 році герцогство обійняло землі колишньої римської провінції Аквітанія Новемпопулана — ядро формування майбутньої історичної Гасконі. З часом Васконське герцогство включило у свій склад і землі Піренейського регіону, заселені власне васконами, що в майбутньому стали основою формування королівства Наварра (Памплона).

Дуже рано Васконське герцогство підпало під вплив Аквітанії — завдяки особистій унії в 660 році. У 715 герцог Едо прибирає титул «принцепс Аквітанії», що означало фактичну незалежність об'єднаних земель герцогств Аквітанії та Васконії, однак невдовзі знову визнає зверхність Франкського королівства. У 746 році Аквітанія і Васконія остаточно підпорядковані Франкському королівству.

Близько 770 року Васконія відокремилася від Аквітанії, фактично здобуваючи незалежність.

Франко-арабські війни[ред. | ред. код]

Влада франків у Васконії була хиткою. Зокрема, під час невдалого походу християн на мусульманську Сарагосу в 778 році, відступаючі франки зруйнували міські стіни Памплони, щоб послабити місто та уникнути можливого повстання[3]. У відповідь баски напали на ар'єргард франкської армії на чолі з Роландом на перевалі Ронсеваль. Ця подія лягла в основу «пісні про Роланда».

Скориставшись ситуацією, кордовський емір повернув собі Памплону та прилеглі до неї землі. Частина басків намагалися чинити опір і йому. Зокрема, 781 року двоє місцевих володарів, яких арабські джерела називають ібн-Баласк («син Веласко») і Мотмін аль-Акра («Хімено Сильний»), зазнали поразки та були змушені підкоритися Кордові.

Наступна згадка про Памплону датується 799 роком, коли Мутарріф ібн-Муса, який, як вважають, був управителем міста і представником християн-перевертнів з Касійського дому, був убитий профранкською фракцією.

806 року франки повернули собі Васконію. 812 року, після франко-кордовського миру, король Людовик Благочестивий вирушив до Памплони, де створив недовговічне Памплонське графство.

Через пару років, коли франки втратили контроль на південь від Піренеїв внаслідок повстання у Гасконі, Кордова знову повернула собі регіон. 816 року мусульмани перемогли памплонські війська у битві під Панкорбо, в якій загинув Баласк аль-Яласкі (Веласко Гасконського).

Гасконське герцогство[ред. | ред. код]

У 864 році на основі Васконії утворюється спадкове герцогство Гасконь.

Державний устрій[ред. | ред. код]

Васконія і Аквітанія за Едо Великого.

Герцоги[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Antoine Pagi. Critica historico-chronologica in universos annales. 1705, p. 229.
  2. Baronio, Cesare. Annales Ecclesiastici... 1740, p. 1133.
  3. Jimeno Jurío 2004.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Монографії. Статті[ред. | ред. код]

  • Collins, Roger. The Basques (2nd ed.). Oxford, UK: Basil Blackwell, 1990.
  • Jimeno Jurío, José María. ¿Dónde fue la Batalla de "Roncesvalles"?. Pamplona: Pamiela, 2004.
  • Larrea, Juan José; Lorenzo, Jesús. Barbarians of Dâr al-Islâm: the Upper March of al-Andalus and the Western Pyrenees in the Eighth and Ninth Centuries [1] // La Transgiordania Nei Secoli XII-XIII e le "frontiere" del Mediterraneo Medievale. Oxford: Archaeopress, 2012, pp. 277–288.
  • Sorauren, Mikel. Historia de Navarra, el estado vasco. Pamiela, 1999.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Васконське герцогство