Едуард Чорний Принц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Едуард Чорний Принц
Edward the Black Prince - Illustration from Cassell's History of England - Century Edition - published circa 1902.jpg
Народився 15 червня 1330
Вудсток, Оксфордшир, Англія
Помер 8 червня 1376 (45 років)
Вестмінстерський палац, Лондонське Сіті, Великий Лондон, Англія[1]
Поховання Кентерберійський собор
Громадянство (підданство) Flag of England.svg Королівство Англія
Діяльність військовослужбовець
Батько Едвард III
Мати Філіппа де Авен
Брати, сестри Joan of England[d], Мері Плантагенет, Margaret, Countess of Pembroke[d], Isabella de Coucy[d], Джон Гонт, Edmund of Langley, 1st Duke of York[d], Lionel of Antwerp, 1st Duke of Clarence[d] і Thomas of Woodstock, 1st Duke of Gloucester[d]
У шлюбі з Joan of Kent[d]
Діти Річард II, Edward of Angoulême[d] і Roger Clarendon[d]
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Едуард, принц Уельський (також відомий як Едуард Чорний Принц; 15 червня 1330 — 8 червня 1376) — старший син короля Едуарда ІІІ Плантагенета; першим в Англії отримав титул герцога (англ. duke) (герцог Корнуольський). Прізвисько «Чорний принц» отримав за колір лат.

Біографія[ред.ред. код]

Місце поховання Чорного Принца. Кентерберійський собор

Видатний воєначальник, очолював ряд військових походів у Францію в період Столітньої війни. Розбив французьке військо, яке чисельно перевищувало його військо в битві під Пуатьє (1356) і узяв у полон французького короля Іоанна II Доброго.

Останніми роками життя тяжко хворів від численних ран, крім того, під час іспанської кампанії Едуард заразився на тяжку інфекційну хворобу — амебіаз[2], тому помер від неї за рік до смерті батька. Англійську корону успадкував син Чорного принца Річард II. Окрім Річарда Чорний принц мав ще четверо дітей, але вони померли в дитинстві. Дружиною Чорного принца була його двоюрідна сестра Джоана, графиня Кентська (13281385), дочка графа Едмунда Кентського (13011330), єдинородного брата короля Едуарда II і дядька Едуарда III. Графа Кентського було страчено за наказом Роджера Мортімера, який фактично узурпував владу під час регентства за часів молодого короля Едуарда ІІІ.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

(англ.)

  • Barber, Richard (1978). Edward, Prince of Wales and Aquitaine: a biography of the Black Prince. London: Allen Lane. ISBN 0-7139-0861-0. (англ.)
  • Green, David (2001). The Black Prince. Stoud: Tempus. ISBN 0752419897. (англ.)
  • Green, David (2009). «Masculinity and medicine: Thomas Walsingham and the death of the Black Prince». Journal of Medieval History 35: 34–51. (англ.)
Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.