Говорун Дмитро Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Говорун Дмитро Миколайович
Народився 18 травня 1950(1950-05-18) (72 роки)
Опішня, Зіньківський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Помер 20 грудня 2020(2020-12-20) (70 років)
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність біофізик, біолог
Alma mater радіофізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка і Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
Ступінь доктор біологічних наук
Аспіранти, докторанти Броварець Ольга Олександрівна
Членство НАН України
Нагороди
орден «Знак Пошани»

Говорун Дмитро Миколайович (18 травня 1950, Опішня, Полтавський район, Полтавська область[1] — 20 грудня 2020) — український вчений у галузі молекулярної біофізики, член-кореспондент Національної академії наук України (з 2006 року), кандидат фізико-математичних наук (1987), доктор біологічних наук (2000)[2], професор (з 2004 року).

Біографія[ред. | ред. код]

У 1972 закінчив з відзнакою Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю «радіофізика (нелінійна оптика)».

Трудову діяльність розпочав після закінчення аспірантури у 1976 році як молодший науковий співробітник університету. З 1987 працював в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України на посаді старшого наукового співробітника, потім завідувача відділу молекулярної та квантової біофізики. З 2003 року — заступник директора Інституту з наукової роботи.

Читав курс лекцій у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Був заступником головного редактора наукового журналу «Biopolymers and Cell»[3] та членом редакційної колегії журналу «Ukrainica Bioorganica Acta»[4].

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

Основна галузь наукових інтересів — квантова біологія. Науковий напрям — пошук універсальних фізико-хімічних підвалин специфічності взаємодії між компонентами нуклеопротеїдних комплексів та встановлення ролі прототоропної таутомерії нуклеїнових кислот і перенесення протону в елементарних актах білково-нуклеїнового та нуклеїново-нуклеїнового впізнавання[5]. Під керівництвом професора було виконано 6 кандидатських дисертацій.

Звання та нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений Грамотою Верховної Ради України (2003), нагрудним знаком «Изобретатель СССР», «Відмінник освіти України», «Знак Пошани». Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2008), лауреат премії НАН України ім. С. М. Гершензона (2008). Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (Указ Президента України № 331/2012 від 18 травня 2012 року).

У 2016 році нагороджений премією Scopus Awards Ukraine в номінації «Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій» (разом з ученицею О. О. Броварець)[6][7].

Наукові праці[ред. | ред. код]

Більше 320 наукових робіт, серед них 46 авторських свідоцтв на винаходи та патентів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Говорун Дмитро Миколайович (18.05.1950-20.12.2020 ). Національна академія наук України. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 25.01.2021. 
  2. Каталог дисертацій України: Дисертація [Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  3. Сайт журналу «Biopolymers and Cell»: Biopolymers and Cell, Editorial board [Архівовано 9 березня 2011 у Wayback Machine.]
  4. Редколегія журналу «Ukrainica Bioorganica Acta». Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 5 лютого 2011. 
  5. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ: Говорун Дмитро Миколайович [Архівовано 27 листопада 2010 у Wayback Machine.]
  6. Учених Академії нагороджено престижними міжнародними відзнаками Scopus Awards Ukraine. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 19 червня 2016. 
  7. Вітаємо співробітників ІВТ Д. М. Говоруна і О. О. Броварець з присудженням премії Scopus Awards Ukraine!. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 19 червня 2016. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]