Горихвістка синьоголова
| ?Горихвістка синьоголова | |
|---|---|
Самець синьоголової горихвістки | |
Самиця синьоголової горихвістки | |
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Мухоловкові (Muscicapidae) |
| Рід: | Горихвістка (Phoenicurus) |
| Вид: | Горихвістка синьоголова |
| Біноміальна назва | |
| Phoenicurus coeruleocephala Vigors, 1831 | |
| Синоніми | |
| Phoenicurus caeruleocephala Adelura coeruleocephala | |
| Посилання | |
| Phoenicurus coeruleocephala | |
| Phoenicurus coeruleocephala | |
| 916336 | |
| 22710043 | |
| 860615 | |
Горихвістка синьоголова[2] (Phoenicurus coeruleocephala) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Мешкає в Гімалаях і горах Центральної Азії.

Довжина птаха становить 15 см. У самців голова і груди чорні, тім'я синювато-сіре, верхня частина тіла чорна, на крилах білі смуги, нижня частина тіла біла. Хвіст чорний, що незвично для горихвісток. Під час негніздового періоду синювата пляма на тімені є малопомітною. Самиці мають переважно сіре забарвлення, верхня частина тіла у них каштанова, на крилах світлі смуги.
Синьоголові горихвістки поширені від Тянь-Шаня на південному сході Казахстану та від західного Сіньцзяня на південь до північно-східного і східного Афганістану і на схід через західні і центральні Гімалаї до західного Бутану. Вони живуть на скелястих схилах, порослих деревами і чагарниками та на високогірних луках, на висоті від 2400 до 5300 м над рівнем моря. Взимку мігрують в долини. Живляться комахами, звимку також ягодами і насінням. Сезон розмноження в Афганістані і Таджикистані триває з травня по червень, в Пакистані з сердини травня до початку липня, в Кашмірі з травня по липень, в Непалі з квітня по липень.
- ↑ BirdLife International (2016). Phoenicurus coeruleocephala. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 04 травня 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |