Горлівсько-Єнакіївська агломерація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горлівсько-Єнакіївська агломерація
Міська агломерація Горлівсько-Єнакіївська
Розташування Донбас
Чинники зростання агломерації центр вугледобувного району
Обслуговуючий міжнародний аеропорт Донецький міжнародний аеропорт
Склад
Міста обласного значення Горлівка, Єнакієве, Бахмут, Дебальцеве, Торецьк
Райони Бахмутський район
Приблизні статистичні дані (2001)
Площа 2 708 км²
Чисельність населення: 782,7 тис. мешканців
Густота населення: 289,0 осіб/км²

Го́рлівсько-Єна́кіївська агломерація — агломерація з центром у місті Горлівка.

Головні чинники створення і існування агломерації: центр вугледобувного району.

Особливість агломерації є те, що в процесі територіального розвитку відбувалося злиття з найближчими населеними пунктами (селищами міського типу і селами), межі Горлівки і Єнакієвого підійшли впритул одна до одної.

Складається

Приблизні статистичні дані (2001 р.)

Горлівка за десятиріччя 1979—1989 рр. зросла на 1,6 тис. осіб і досягла 338,1 тис. осіб, чисельність населення Єнакієвого зросла на 6,1 тис. осіб і у 1989 р досягла 120,3 тис. осіб.

Горлівка — центр вугледобувної, машинобудівної, хімічної, а з 1970-х років і центром легкої промисловості, значним транспортним вузлом з 2 залізничними станціями — Микитівка і Горлівка у межах міста.

Єнакієве — центр вугледобувної і металургійної промисловості.

Значними містами-супутниками є Торецьк і Вуглегірськ, де переважає вугледобувна промисловість. До агломерації входять й менш значні населені пункти — місто Бунге, селища міського типу Булавинське, Софіївка (що фактично злилося з Єнакієвим), Корсунь, Ольховатка, Гольмівське, Зайцеве, Пантелеймонівка та ін.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.