Львівська агломерація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Львівська агломерація
Міська агломерація Львівська
Розташування між річками Дністер і Західний Буг із центром у місті Львів
Чинники зростання агломерації головний центр західної України, перепуття транспортних шляхів у Європу і з Європи.
Обслуговуючий міжнародний аеропорт Львівський міжнародний аеропорт
Склад
Міста обласного значення Львів
Райони Городоцький, Жовківський, Кам'янка-Бузький, Пустомитівський, Яворівський
Приблизні статистичні дані (2001)
Площа 5 390 км²
Чисельність населення: 1 229 тис. мешканців
Густота населення: 228 осіб/км²

Львівська агломерація — моноцентрична агломерація з центром у місті Львів з населенням понад 1 млн осіб. Найбільша в Західній Україні. Розташована в верхів'ях рік Дністер і Західний Буг. Головні чинники створення і існування агломерації: давнє княже місто України, головний центр західної України, перепуття транспортних шляхів у Європу і з Європи, Львівський головний залізничний вокзал, Львівський міжнародний аеропорт.

Складається з:

Приблизна статистика (2001):

Історія[ред.ред. код]

Мапа Львова та його околиць у 1937 році
Супутниковий знімок Львова та його околиць в 2010 році

Львівська міська агломерація є однією з найбільших і найстаріших за часом формування агломерацій України. Центр агломерації, Львів, протягом декількох століть був найбільшим містом на Україні. Остаточне формування Львівської міської агломерації відбулося в 1870-х роках, коли внаслідок досить швидкого економічного розвитку, кількість жителів Львова та навколишніх урбанізованих поселень перевищила 100 тисяч осіб.

Територіально Львів особливо швидко розвивався в радянський період, коли його територія постійно збільшувалася за рахунок навколишніх сільських поселень. У 1950-1970 роках до Львова було приєднано такі сільські поселення: Лисиничі, Котельники, Боднарівка, Богданівка, Гори, Кам'янка, Нові Збоїща, Колонія, Голосівка, Скнилівок, Підсигнівку, Сихів, Старі Збоїща, Великі Кривчиці, Малі Кривчиці, Білогорща.

Економічний розвиток Львова викликав формування навколо нього урбанізованої зони, яка охоплювала багато довколишніх сіл і кілька міських поселень. Зокрема, почався розвиток міських поселень-супутників. Деякі з них існували ще до Другої світової війни, проте, здебільшого це були невеликі сільські поселення. Зокрема, найбільшим містом-супутником Львова стали Винники, які розвивалися, перш за все, як промислове селище (зокрема там працювала Тютюнова фабрика). Розвиток Дублян було пов'язано, перш за все, з розміщенням тут Львівського сільськогосподарського інституту. Брюховичі посилили свої позиції як рекреаційний центр, тут було побудовано кілька великих санаторіїв, кількість жителів селища істотно збільшилася. На захід від обласного центру виникло селище Рудно.

Розміщені поблизу Львова міста, зокрема Городок, Жовква, Пустомити також розвивалися, але як центри адміністративних районів. За 1959-1989 роки в усіх адміністративних районах поблизу Львова кількість населення збільшилася.

Розвиток Львівської міської агломерації в 1980-х роках призвів до того, що кількість її населення, якщо враховувати населення навколишньої урбанізованої зони, перевищила 1 млн осіб. Кількість жителів Львова напередодні розпаду СРСР наближалася до 800 тисяч осіб. Демографічна криза 1990-х років привела до істотного скорочення кількості жителів міста, але активізація демографічного та територіального розвитку Львова відновилася на початку ХХІ століття.

Найбільші поселення[ред.ред. код]

Населені пункти Львівської агломерації з населенням понад 10 000 чоловік
Населений пункт
Населення
Площа, км²
Густота населення,
осіб/км²
Львів 729 429 182,01 4007
Новояворівськ 30 271 2,03 14 911
Винники 16 739 6,67 2 509
Городок 15 825 30 527
Миколаїв 14 824 5 2 964
Жовква 13 629 7,6 1 793
Яворів 12 905 23,35 554
Кам'янка-Бузька 10 921 8,63 1 265
Дубляни 10 795 4,95 2 180
с. Зимна Вода 10 207 4,56 2 238

Джерела[ред.ред. код]

  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.

Посилання[ред.ред. код]