Харківська агломерація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Харківська агломерація
Міська агломерація Харківська
Розташування
Чинники зростання агломерації важливий транспортний, науковий центр, близькість центрів гірничої, металургійної промисловості, машинобудівна промисловість
Обслуговуючий міжнародний аеропорт Харківський міжнародний аеропорт
Склад
Міста обласного значення Харків, Чугуїв, Люботин
Райони Харківський район, Дергачівський район, Вовчанський район, Печенізький район, Чугуївський район, Зміївський район, Нововодолазький район, Валківський район, Богодухівський район, Золочівський район
Приблизні статистичні дані (2001)
Площа 11 847 км²
Чисельність населення: 2 157,5 тис. мешканців
Густота населення: 182,1 осіб/км²

Агломерація з центром у місті Харків. Головні чинники створення і існування агломерації: важливий транспортний, науковий центр, близькість центрів гірничої, металургійної промисловості, машинобудівна промисловість. Харківський міжнародний аеропорт. Сайт citypopulation.de оцінює населення Х.а. у 1660 тис. осіб (315 місце у світі). [1]

Складається

Приблизна статистика:

Населені пункти, що увійшли до складу агломерації в основному були історичними містами, більшість з яких отримала статус міста ще XVII ст. й в радянській час були центрами сільських районів, транспортними центрами й відносилися до категорії малих міст.

Харківська агломерація — яскравий приклад моноцентричної міської агломерації.

Джерела[ред.ред. код]

  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.