Напис Ісмет-Ахома
Напис Ісмет-Ахома | |
Країна | Римська імперія |
---|---|
Місце розташування | Філе |
Мова твору або назви | єгипетська мова |
Дата й час | 394 |
Напис Ісмет-Ахома у Вікісховищі |
Напис Ісмет-Ахома (або Філе 436) — останній відомий напис, зроблений єгипетськими ієрогліфами в 394. Висічений на стіні в храмі Ісіди на острові Філе в Південному Єгипті[1].
Історичний контекст[ред. | ред. код]
У цей час у Римському Єгипті широко поширювалося християнство, в Єгипті була окрема єпархія в Преторіанській префектурі Сходу. Блеммії з нагір'я Червоного моря відвідували єгипетський храм Ісіди всупереч указу Феодосія I про закриття всіх єгипетських храмів (392).
У 535-537 імператор Юстиніан I наказав закрити храм, схопити жерців, а статуї доставити до Константинополя. Єгипетський храм присвятили Святому Стефану, пізніше на Філе звели ряд церков[2][3].
Текст[ред. | ред. код]
Напис вирізаний ієрогліфічним та демотичним письмом. Демотична частина розповідає про урочистості «Дня народження Осіріса, його (?) священного свята на рік 110 [епоха Діоклетіана]», що відповідає 24 серпня 394.
Ліворуч зображений фараон періоду Птолемеїв або Риму, праворуч - текст його указу[2].
Ієрогліфічний напис говорить[4]:
Перед Мерулом, сином Гора, рукою (?) Ісмет-Ахома (?) , сина Ісмета, другого жерця Ісіди, на віки віків. Слова продиктовані Мерулом, володарем Абатона, великим богом.
У демотичному написі сказано[4]:
Я, Ісмет-Ахом, писар дому записів (?) Ісіди, син Ісмет-Панехата, другого жерця Ісіди, і матері Ісвер; я виконав роботу над виглядом Мандуліса заради вічності, оскільки він звернув його люб'язно (?) до мене. Сьогодні День народження Осіріса, його (?) священне свято на рік 110.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Світлина
-
Промальовка
-
Ієрогліфічний напис
-
Демотичний напис
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ THE ANCIENT EGYPTIAN LANGUAGE: NOT JUST HIEROGLYPHS. American Research Center in Egypt Orange County. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 26 квітня 2015.
- ↑ а б The Latest Known Inscription Written in Egyptian Hieroglyphs (August 24, 394 CE) : HistoryofInformation.com (англ.). www.historyofinformation.com. Архів оригіналу за 24 червня 2017. Процитовано 6 квітня 2018.
- ↑ R. B. Parkinson. The Rosetta Stone. — British Museum Press, 2005. — С. 19—20. — ISBN 9780714150215.
- ↑ а б Frank R. Trombley. Hellenic Religion and Christianization: C. 370-529. — BRILL, 1995. — С. 228. — ISBN 9004096914.