Грецов Семен Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семен Васильович Грецов
рос. Семён Васильевич Грецов
Народження 10 березня 1902(1902-03-10)
Нижньодорожне, Старооскольський повіт, Курська губернія, Російська імперія
Смерть 25 січня 1975(1975-01-25) (72 роки)
Старий Оскол, Бєлгородська область, РРФСР, СРСР
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1941—1945
Звання  Сержант
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Медаль «За відвагу»Медаль «За відвагу»Медаль «За відвагу»Медаль «За відвагу»
Медаль «За відвагу»Медаль «За відвагу»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Семен Васильович Грецов (рос. Семён Васильевич Грецов; 10 березня 1902 — 25 січня 1975) — радянський військовик часів Другої світової війни, сержант.

Єдина людина, нагороджена шістьма медалями «За відвагу».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1902 (за деякими даними — 1908[1]) року в селі Нижньодорожне, нині Горшеченського району Курської області Росії, в селянській родині. Росіянин. Здобув початкову освіту. Проживав у селі Середньодорожне, працював у колгоспі.

До лав РСЧА призваний Старооскольським РВК у липні 1941 року. Учасник німецько-радянської війни з 1941 року у складі 115-го артилерійського полку. У березні 1942 року був поранений. Після одужання переведений санітаром 1214-го стрілецького полку 364-ї стрілецької дивізії.

Воював на Північно-Західному, Волховському, Ленінградському, 3-му Прибалтійському і 1-му Білоруському фронтах. Тричі (03.1942, 26.06.1944, 19.09.1944) був поранений.

У боях поблизу села Вороново Мгинського району Ленінградської області в період з 22 по 28 липня 1943 року санітар санітарного взводу 2-го стрілецького батальйну 1214-го стрілецького полку рядовий С. В. Грецов надав першу допомогу і виніс з поля бою 26 поранених бійців і командирів з їх особистою зброєю.

9 березня 1944 року в бою біля села Рожанка Островського району Ленінградської (нині — Псковської) області санінструктор 9-ї стрілецької роти рядовий С. В. Грецов перев'язав і евакуював з поля бою на полковий медичний пункт 18 поранених бійців і командирів з їх особистою зброєю.

У боях за Огнянниково — Ваноха Псковського району Ленінградської області санінструктор 9-ї стрілецької роти рядовий С. В. Грецов 17 березня 1944 року виніс з поля бою 6 та в період з 31 березня по 8 квітня — 19 поранених бійців з їх особистою зброєю.

У боях в районі Погостище — Вощино Псковського району з 24 по 26 червня 1944 року санітар 4-ї стрілецької роти сержант С. В. Грецов надав допомогу 23 пораненим бійцям і офіцерам, особисто брав участь у відбитті контратак супротивника.

14 вересня 1944 року в наступальних боях з прориву укріпленої оборони ворога поблизу населених пунктів Соди і Коци Латвійської РСР під вогнем супротивника надав допомогу 12 пораненим бійцям.

23 квітня 1945 року в боях за поселення Ліхтенберг санінструктор санітарного взводу 1-го стрілецького батальйону молодший сержант медичної служби С. В. Грецов під сильним кулеметним вогнем супротивника виніс з поля бою 18 поранених бійців і офіцерів з їх особистою зброєю.

Після закінчення війни ще деякий час проходив службу в 153-му армійському запасному стрілецькому полку. Після демобілізації оселився в Старому Осколі, працював муляром-штукатуром.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений шістьма медалями «За відвагу» (05.08.1943, 14.03.1944, 30.04.1944, 06.07.1944, 01.10.1944, 29.04.1945) та іншими медалями.

У 1978 році нагороди С. В. Грецова були передані до Старооскольського краєзнавчого музею.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]