Гризайль

Палаццо Рамірес в Монтальто, гризайль Дж. Вазарі на фасаді

Гризáйль (фр. grisaille, від gris — «сірий») — монохромне малярство (живопис одним кольором), картина, повністю виконана сірими відтінками або іншим нейтральним сіруватим кольором. Багато гризайлі включають дещо ширшу колірну гамму. Картини, виконані в коричневому кольорі, називаються брюнайлем, а картини, виконані в зеленому кольорі, називаються вердалью.

Грізайль може бути виконаний сам по собі, як підмалюнок для картини маслом (при підготовці до нанесення шарів кольору поверх неї) або як модель, з якою може працювати гравер (як це робили Рубенс і його школа). Повне забарвлення предмета висуває багато вимог до художника, проте митці часто обирали роботу в гризайлі, оскільки це могло бути швидше і дешевше традиційного живопису, хоча ефект іноді навмисно вибирався з естетичних міркувань. Картина-гризайль нагадує малюнки, зазвичай монохромні, які навчали створювати художники епохи Відродження

Гризайлі з'явились давно і використовувались для декоративних цілей. Найчастіше їх використовували як імітацію скульптурних рельєфів в настінних розписах. Виготовлення скульптурних рельєфів дорого коштувало, а гризайлі були їх дешевим замінником. З акцентом ХХ століття на прямому (alla prima) живописі техніка гризайля втратила прихильність у художників того періоду. Цей історичний метод досі включено в навчальні програми деяких приватних ательє.

В добу маньєризму в Італії і Франції гризайлі мали велике поширення в оздобі галерей, як в інтер'єрах, так і зовні. В Італії, де клімат менш вологий, ніж у Франції, збереглися зразки гризайлей доби середньовіччя і маньєризму. Уславленим майстром гризайлей був художник і письменник Джорджо Вазарі.

Широке використання мали гризайлі і в добу пізнього класицизму і ампіру. Адже майстри класицизму навернулися до швидких і дешевих засобів декорування в інтер'єрах, де гризайлю імітували багате ліплення, античні рельєфи, орнаменти в плафонах на стелі, на стінах.

Гризайлі використовували як уславлені, так і маловідомі майстри, серед них — Ієронімус Босх тобто Єронім Босх, Учелло, Андреа Мантенья, Джорджоне, Андреа дель Сарто, Джорджо Вазарі, Адріан ван де Вене, Ян ван Ейк.

Зразки гризайлі різних століть[ред. | ред. код]

Вітраж-гризайль поряд з багатокольоровими вітражами, 13 ст. Собор Петра і Павла, Труа, Франція.
Гризайль художника Босха, 14 ст. «Іван Богослов на остові Патмосі».
Гризайль на фасаді палацу у Флоренції.
Скульптура Помпея на тлі гризайлей на стелі, вітрилах і понизу.
Хрещення Христа. Фреска Андреа дель Сарто, в Монастирі делло Скальці, Флоренція (1511-1526)