Андреа Мантенья

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андреа Мантенья
Andrea Mantegna
Andrea Mantegna 049 detail possible self-portrait.jpg
При народженні Андреа Мантенья
Народження 1431[1][2][3]
П'яццола-суль-Брента, Провінція Падуя, Венето, Італія або Isola Mantegnad, П'яццола-суль-Брента, Провінція Падуя, Венето, Італія[3]
Смерть 13 вересня 1506(1506-09-13)[4][2][…] або 13 вересня 1506[3]
  Мантуя, Провінція Мантуя, Ломбардія[6][7][3]
Поховання Мантуя
Національність італієць
Країна Італія
Жанр Історичний живопис[7][8], сакральне мистецтво[7], алегорія[d][7][8], анімалістика[d][8], міфологічний живопис[8], портрет[8] і релігійний живописd[8]
Діяльність художник, гравер, ілюстратор рукописів, скульптор, рисувальник, художник-гравер
Напрямок Відродження
Покровитель герцог Гонзага
Вчитель Francesco Squarcioned
Відомі учні Gaspare da Padovad і Bernardino Mantegnad
Твори Triumphs of Caesard, Saint Markd, Death of the Virgind, Dido[d], Мертвий Христос, Parnassusd і Camera degli Sposid
У шлюбі з Nicolosia Bellinid
Діти (6) Francesco Mantegnad, Ludovico Mantegnad і Bernardino Mantegnad
Родичі Джентіле Белліні, Джованні Белліні і Якопо Белліні

CMNS: Андреа Мантенья у Вікісховищі

Андре́а Манте́нья (італ. Andrea Mantegna; близько 1431, Ізола-ді-Картуро, область Венето — 13 вересня 1506, Мантуя) — італійський художник і гравер епохи раннього Відродження.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Точних відомостей про день і рік народження великого художника не збережено. Вважається, що він народився близько 1431 року в містечку Ізола ді Картуро, що поблизу міста Венеція.У 1441 році хлопця всиновив художник Скварчоне. Франческо Скварчоне і був його першим вчителем, що навчив дитину латині і допоміг опанувати ремесло художника. У віднайдених документах за 1445 рік позначений вступ молодого Мантеньї в цех живописців міста Падуя, що давало право на фахове заняття живописом.

Щось не залагодилось і з Скварчоне, бо у 1440 якомусь році Мантенья через суд доводив свою незалежність від вітчима Скварчоне і почав працювати сам. Дослідники вважають, що на художню манеру молодого Мантеньї мав великий вплив художній стиль Донателло. У 1453 році Мантенья бере шлюб з дочкою художника з Венеції Якопо Белліні Ніколозе(Ніколозією). Ніколозе була рідною сестрою художників Джентіле і Джованні Белліні.Так він отримав невеличкі впливи від талановитих представників родини Белліні. У 1460 році його обирає придворним художником герцог Гонзага. За припущеннями, власний будинок Мантенья будував за власним проектом, виказавши хист і до архітектури.

Мантенья помер в місті Мантуя 13 вересня 1506 року.

Загальна характеристика стилю[ред. | ред. код]

Його мистецтво відрізняється строгою архітектонікою композиції, карбованістю форм, сильними ракурсами. Картини типу «Агонія в саду» (тобто Моління про чашу)1455 (Національна галерея, Лондон) відображають майстерність перспективи, драматичний стиль. Працював для маркіза Гонзаго в Мантуї, створив видатну серію фресок у палаці герцога в 1470-х і пізніше «Тріумф Цезаря». Його різцева гравюра характеризується чіткістю пластичної форми і м'яким штрихуванням.

Мантенья портретист[ред. | ред. код]

Країни світу, де зберігають твори Мантеньї[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Знамеровская Т. П. Андреа Мантенья, Л. 1961 (рос)
  • Лазарев, В. Н. Старые итальянские мастера, М, 1972 (рос)
  • Paccagnini G. Andrea Mantegna, Milan, 1961 (Італ)