Андреа Мантенья
| Андреа Мантенья | ||||
|---|---|---|---|---|
| Andrea Mantegna | ||||
 | ||||
| При народженні | Андреа Мантенья | |||
| Народження |
1431[1][2][3] Isola Mantegnad, П'яццола-суль-Брента, Провінція Падуя, Венето, Італія[3][4] | |||
| Смерть | 13 вересня 1506[5][2][…] | |||
| Мантуя, Провінція Мантуя, Ломбардія[7][8][3] | ||||
| Поховання | Базиліка Сант Андреа[9] | |||
| Національність | італієць | |||
| Країна | Італія | |||
| Жанр | історичний живопис[8][6], сакральне мистецтво[8], алегорія[d][8][6], анімалістика[d][6], міфологічний живопис[6], портрет[6] і релігійний живописd[6] | |||
| Діяльність | художник, гравер, ілюстратор рукописів, скульптор, рисувальник, художник-гравер | |||
| Напрямок | Відродження | |||
| Покровитель | герцог Гонзага | |||
| Вчитель | Francesco Squarcioned | |||
| Відомі учні | Gaspare da Padovad і Bernardino Mantegnad | |||
| Твори | Triumphs of Caesard, Saint Markd, Death of the Virgind, Dido[d], Мертвий Христос, Parnassusd і Camera degli Sposid[10] | |||
| У шлюбі з | Nicolosia Bellinid | |||
| Діти (6) | Francesco Mantegnad, Ludovico Mantegnad і Bernardino Mantegnad | |||
| Родичі | Джентіле Белліні, Джованні Белліні і Якопо Белліні | |||
|
| ||||
 Андреа Мантенья у Вікісховищі | ||||
Андре́а Манте́нья (італ. Andrea Mantegna; близько 1431, Ізола-ді-Картуро, область Венето — 13 вересня 1506, Мантуя) — італійський художник і гравер епохи раннього Відродження.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Точних відомостей про день і рік народження великого художника не збережено. Вважається, що він народився близько 1431 року в містечку Ізола ді Картуро, що поблизу міста Венеція.У 1441 році хлопця всиновив художник Скварчоне. Франческо Скварчоне і був його першим вчителем, що навчив дитину латині і допоміг опанувати ремесло художника. У віднайдених документах за 1445 рік позначений вступ молодого Мантеньї в цех живописців міста Падуя, що давало право на фахове заняття живописом.
Щось не залагодилось і з Скварчоне, бо у 1440 якомусь році Мантенья через суд доводив свою незалежність від вітчима Скварчоне і почав працювати сам. Дослідники вважають, що на художню манеру молодого Мантеньї мав великий вплив художній стиль Донателло. У 1453 році Мантенья бере шлюб з дочкою художника з Венеції Якопо Белліні Ніколозе(Ніколозією). Ніколозе була рідною сестрою художників Джентіле і Джованні Белліні.Так він отримав невеличкі впливи від талановитих представників родини Белліні. У 1460 році його обирає придворним художником герцог Гонзага. За припущеннями, власний будинок Мантенья будував за власним проектом, виказавши хист і до архітектури.
Мантенья помер в місті Мантуя 13 вересня 1506 року.
Загальна характеристика стилю[ред. | ред. код]
Його мистецтво відрізняється строгою архітектонікою композиції, карбованістю форм, сильними ракурсами. Картини типу «Агонія в саду» (тобто Моління про чашу)1455 (Національна галерея, Лондон) відображають майстерність перспективи, драматичний стиль. Працював для маркіза Гонзаго в Мантуї, створив видатну серію фресок у палаці герцога в 1470-х і пізніше «Тріумф Цезаря». Його різцева гравюра характеризується чіткістю пластичної форми і м'яким штрихуванням.
Мантенья. «Стрітення»
Джованні Белліні. «Стрітення»
Мантенья портретист[ред. | ред. код]
Родина Гонзага .Фреска в Камері дельї Спозі. 1474 р. Мантуя
Родина Гонзага. Портрети
Родина Гонзага, Портрети
Країни світу, де зберігають твори Мантеньї[ред. | ред. код]
Галерея[ред. | ред. код]
«Мадонна з немовлям», 1454 р.
«Св. Себастьян», 1455 — 1467 р.
«Юдита з відрубаною головою Олоферна»
Поліптих св. Луки, 1455; пінакотека Брера, Мілан
Христос в Гетсиманському саду, 1455) Національна галерея (Лондон).
«Мертвий Христос», бл.1500 р., Брера, Мілан
«Мадонна з немовлям і п'ятьма святими», бл. 1500 року, Галерея Сабауда, Турин.
Стрітення, Берлін
Мадонна перемоги
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.treccani.it/enciclopedia/andrea-mantegna/
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в https://data.bnf.fr/ark:/12148/cb120459468
- ↑ https://www.regione.veneto.it/static/www/ambiente-e-territorio/ParerePiazzolasulBrenta.pdf
- ↑ https://en.wikisource.org/wiki/Catholic_Encyclopedia_(1913)/Andrea_Mantegna
- ↑ а б в г д е ж RKDartists
- ↑ Мантенья Андреа // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г http://vocab.getty.edu/page/ulan/500004218
- ↑ https://www.arthistoricum.net/themen/portale/renaissance/lektion-vi-die-italienischen-hoefe-des-15-jahrhunderts/4-andrea-mantegna-und-die-camera-degli-sposi
- ↑ Jahrbuch der königlich preuszischen Kunstsammlungen // Jahrbuch der Preußischen Kunstsammlungen — Vol. 1883. — S. 49. — ISSN 1431-5955
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андреа Мантенья |
Джерела[ред. | ред. код]
- Знамеровская Т. П. Андреа Мантенья, Л. 1961 (рос)
- Лазарев, В. Н. Старые итальянские мастера, М, 1972 (рос)
- Paccagnini G. Andrea Mantegna, Milan, 1961 (Італ)
