Андреа Мантенья
| Андреа Мантенья | ||||
|---|---|---|---|---|
| Andrea Mantegna | ||||
 | ||||
| При народженні | Андреа Мантенья | |||
| Народження |
1431[1][2] П'яццола-суль-Брента, Провінція Падуя, Венето, Італія | |||
| Смерть | 13 вересня 1506[3][2][…] | |||
| Мантуя, Ломбардія[5] | ||||
| Поховання | Мантуя | |||
| Національність | італієць | |||
| Громадянство | Італія | |||
| Діяльність | художник, гравер, ілюстратор рукописів | |||
| Напрямок | Відродження | |||
| Покровитель | герцог Гонзага | |||
| Вчитель | Francesco Squarcione[d] | |||
| Твори | Triumphs of Caesar[d], Saint Mark[d], Death of the Virgin[d], Dido[d], Мертвий Христос, Parnassus[d] і Camera degli Sposi[d] | |||
|
| ||||
| Андреа Мантенья у Вікісховищі? | ||||
Андре́а Манте́нья (Andrea Mantegna; *(близько 1431, Ізола-ді-Картуро, область Венето — †13 вересня 1506, Мантуя) — італійський художник і гравер епохи раннього Відродження.
Зміст
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Точних відомостей про день і рік народження великого художника не збережено. Вважається, що він народився близько 1431 року в містечку Ізола ді Картуро, що поблизу міста Венеція.У 1441 році хлопця всиновив художник Скварчоне. Франческо Скварчоне і був його першим вчителем, що навчив дитину латині і допоміг опанувати ремесло художника. У віднайдених документах за 1445 рік позначений вступ молодого Мантеньї в цех живописців міста Падуя, що давало право на фахове заняття живописом.
Щось не залагодилось і з Скварчоне, бо у 1440 якомусь році Мантенья через суд доводив свою незалежність від вітчима Скварчоне і почав працювати сам. Дослідники вважають, що на художню манеру молодого Мантеньї мав великий вплив художній стиль Донателло. У 1453 році Мантенья бере шлюб з дочкою художника з Венеції Якопо Белліні Ніколозе(Ніколозією). Ніколозе була рідною сестрою художників Джентіле і Джованні Белліні.Так він отримав невеличкі впливи від талановитих представників родини Белліні. У 1460 році його обирає придворним художником герцог Гонзага. За припущеннями, власний будинок Мантенья будував за власним проектом, виказавши хист і до архітектури.
Мантенья помер в місті Мантуя 13 вересня 1506 року.
Загальна характеристика стилю[ред. | ред. код]
Його мистецтво відрізняється строгою архітектонікою композиції, карбованістю форм, сильними ракурсами. Картини типу «Агонія в саду» (тобто Моління про чашу)1455 (Національна галерея, Лондон) відображають майстерність перспективи, драматичний стиль. Працював для маркіза Гонзаго в Мантуї, створив видатну серію фресок у палаці герцога в 1470-х і пізніше «Тріумф Цезаря». Його різцовая гравюра характеризується чіткістю пластичної форми і м'яким штрихуванням.
Мантенья. «Стрітення»
Джованні Белліні. «Стрітення»
Мантенья портретист[ред. | ред. код]
Родина Гонзага .Фреска в Камері дельї Спозі. 1474 р. Мантуя
Родина Гонзага. Портрети
Родина Гонзага, Портрети
Країни світу, де зберігають твори Мантеньї[ред. | ред. код]
Галерея[ред. | ред. код]
«Мадонна з немовлям», 1454 р.
«Св. Себастьян», 1455 — 1467 р.
«Юдита з відрубаною головою Олоферна»
Поліптих св. Луки, 1455; пінакотека Брера, Мілан
Христос в Гетсиманському саду, 1455) Національна галерея (Лондон).
«Мертвий Христос», бл.1500 р., Брера, Мілан
«Мадонна з немовлям і п'ятьма святими», бл. 1500 року, Галерея Сабауда, Турин.
Стрітення, Берлін
Мадонна перемоги
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андреа Мантенья |
Джерела[ред. | ред. код]
- Знамеровская Т. П. Андреа Мантенья, Л. 1961 (рос)
- Лазарев, В. Н. Старые итальянские мастера, М, 1972 (рос)
- Paccagnini G. Andrea Mantegna, Milan, 1961 (Італ)
