Сграффіто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Двокольорове сграффіто, Брезніс, Чехія.
«Farm House» у Сант Джоан Деспі, Каталонія, Іспанія.

Сграффіто (італ. sgraffito) або графіто (італ. graffito) — техніка створення настінних зображень, перевагою яких є їх велика стійкість.

Найпростіший випадок двоколірного сграффіто — нанесення на стіну одного шару штукатурки, що відрізняється за кольором від основи. Якщо в деяких місцях зіскребти штукатурку, то вийде двоколірний малюнок.

Для отримання багатобарвного сграфіто на стіну наносять кілька шарів штукатурки, що відрізняються за кольором (штукатурку забарвлюють різними пігментами); потім штукатурку зіскрібають на різну глибину, щоб оголити шар з потрібним кольором.

У техніці сграффіто розписані зовнішні стіни багатьох ренесансних садибних будинків Центральної Європи, таких, як Літомішльскій замок (Чехія) і замок Красицький (Польща).

Історія[ред.ред. код]

Первісна людина видряпувала каменем на стіні печери примітивний малюнок. Це не що інше, як один з найдавніших видів сграфіто. Відомі малюнки, виконані просто пальцем по вологому шару глини, нанесеному на стіну печери. Цей спосіб стінопису — теж сграффіто.

Сграффіто на південно-східній стіні на вокзалі Баутцен в Саксонії, Німеччина

.

Грецькі майстри використовували сграффіто для декорування глиняного посуду. Видряпані малюнки можна зустріти також на керамічних виробах стародавніх народів Латинської Америки — інків і майя.

У XV—XVII століттях сграффіто широко застосовували в Італії для прикрашання зовнішніх стін архітектурних споруд. Завдяки порівняльній простоті технічних прийомів і високої міцності сграффіто незабаром поширилося в багатьох інших країнах Європи. Знали і вдало застосовували сграффіто майстра Стародавньої Русі. Сграффіто все ширше застосовали і в радянському декоративному мистецтві. Прикладом вдалого використання сграффіто в сучасній архітектурі може служити Палац піонерів і школярів у Москві.

З плином часу змінювалися прийоми сграффіто, вводилися нові матеріали, удосконалювалися інструменти.


Сграффіто у Львові[ред.ред. код]

Сграффіто на вул. Конопницької, 3
Сграффіто на вул. Архипенка,32. Виконавець К.Пьотрович
Сграффіто на вул. Кибальчича,11. Архітектор Т.Врубель, 1932

Збережені об'єкти знаходяться за адресами:

  • вул. Архипенка О., будинок 32 (1930 р., арх.Тадеуш Врубель, виконавець сграфіто К.Пьотрович).
  • вул. Вітовського Д., будинок 9а (1937 р., арх. П.Тарнавецький, можливо, власний проект сграфіто)
  • вул. Гвардійська, 7..9 (1936 р., модифікація сграфіто).
  • вул. Кибальчича М., будинок 11 (1932 р., арх. Тадеуш Врубель, проект модифікованої форми сграфіто О. Е. Божемський).
  • вул. Конопницької М., будинок 3 (1937 р., арх. Тадеуш Врубель, Карасинський). Будинок Головного управління охорони здоров'я з афоризмами Гіпократа понад вікнами другого поверху: «Vita brevis, ars longa, occasia praeceps, experiencia fallax, studiorum difficile». Фасад будинку оздоблено декоративними вставками виконаними у техніці сграфіто.
  • вул. Копистинського Т., будинок 6 (1934 р., проект сграфіто М.Каннель).
  • вул. Паркова, 8 (1898 р.,К.Боублік).
  • вул. Самчука У., будинок 19 (1936 р., арх. Домінік Вухович).
  • вул. Сліпого Й., будинок 11 (у 1960-х).
  • вул. Стецька Я., будинок 13 (1930 р., арх. Червінський, виконавець сграфіто К.Пьотрович).

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]