Гринда

_?Гринда
?Гринда
	; Гринда звичайна (G. melas)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata);
Клас:	Ссавці (Mammalia);
Ряд:	Китопарнокопитні (Cetartiodactyla);
Підряд:	Китоподібні (Cetacea);
Інфраряд:	Зубаті кити (Odontoceti);
Родина:	Дельфінові (Delphinidae);
Рід:	Гринда (Globicephala); Lesson, 1828
	; зелений: гринда звичайна,; синій: гринда короткоплавцева
Види
	Гринда короткоплавцева (G. macrorhynchus); Гринда звичайна (G. melas);
Посилання
Вікісховище:	Globicephala
Віківиди:	Globicephala
EOL:	39486
ITIS:	180464
NCBI:	9729
Fossilworks:	36721

Гри́нда (Globicephala) — рід ссавців родини дельфінових, що налічує два види: гринда звичайна (Globicephala melas) і гринда короткоплавцева (Globicephala macrorhynchus). Слово «гринда» походить із фарерської мови.

Опис

Довжина гринд варіює від 3,6 до 8,5 метрів, а їхня вага в середньому становить 800 кг (в окремих випадках трапляються екземпляри вагою до 3000 кг). Їхнє тіло циліндричної форми, голова заокруглена, з коротким рилом, і ледве виділяється з тулуба. За винятком білої плями під підборіддям гринди повністю забарвлені в чорний колір. Види відрізняються один від одного довжиною плавців, а також кількістю зубів: у короткоплавцевих гринд їх від 14 до 18 на щелепу, а у звичайної гринди — від 16 до 26.

Спосіб життя

Гринди живуть у відкритому морі й лише зрідка зустрічаються біля узбережжя. У той час як короткоплавцева гринда любить тропічні і субтропічні моря, гринда звичайна частіше мешкає в помірних і холодних широтах, у тому числі в Північній Європі.

Гринди сплять у денний час, а вночі вирушають на пошуки їжі. Тривалість їхнього пірнання складає від 5 до 10 хвилин, за які вони встигають опускатися на глибину понад 600 м. Їхня їжа — переважно головоногі, меншою мірою риби. Відомі випадки нападу на кашалотів.

Гринди живуть, як правило, групами з 20-30 особин, хоча спостерігалися групи з понад 100 особин. Група підпорядковується ватажкові, соціальна поведінка в ній розвинена досить сильно. Косатки і короткоплавцеві гринди є двома з небагатьох видів ссавців (включаючи людину), в яких жіночі особини проходять через період менопаузи і живуть протягом багатьох десятиліть після того, як втрачають здатність до зачаття.

Відомий як мінімум один достовірний випадок «нападу» гринди на людину (знятий на відео). 12 травня 1991 року самець прихопив пірнальницю Лізу Кастелло за ногу, опустився з нею на глибину близько 10 м і потім акуратно підняв назад. Жінка відбулася лише ледь обдертою ногою. На її думку, дельфін не намагався заподіяти їй шкоду. Контакт спровокували самі люди, так як пірнальники навмисно плавали серед тварин і чіпали їх руками, що не рекомендують робити з жодними дикими тваринами. Гринда неодноразово висловлювала невдоволення діями пірнальників, тьопаючи хвостом об воду, і, за відсутності реакції на попередження, можливо, просто провчила її.^[1]

Інше

Мешканці Фарерських островів полюють на дельфінів щороку протягом століть. Фарерці стверджують, що їхній китобійний промисел стійкий: убивають 800 гринд на рік з популяції, що налічує близько 100 000 особин навколо Фарерських островів. М'ясо гринд і їхній жир — джерело їжі для 50 000 фарерців протягом зими^[2].