Перейти до вмісту

Гринь Владислав Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гринь Владислав Костянтинович
Народився5 грудня 1961(1961-12-05) (64 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Макіївка, Донецька область, Українська РСР, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлікар Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДонНМУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньд.м.н.
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Гринь Владислав Костянтинович (5 грудня 1961[2]) доктор медичних наук (1999), професор, дійсний член (академік) Національної академії медичних наук України, заслужений лікар України. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Закінчив Донецький державний медичний інститут імені М. Горького. Працював лікарем-кардіоревматологом Шахтарської районної лікарні Донецької області. 1986 року почав працювати в Обласній центральній клінічній лікарні[3].

1987 року захистив кандидатську дисертацію, 1999 року у Харківському медичному університеті — докторську дисертацію на тему: «Патологія серця при запальних захворюваннях суглобів (поширеність, діагностика, питання патогенезу, лікування)»[4]. Завідує кафедрою загальної практики сімейної медицини Донецького медичного університету.

Від 2002 року директор Інституту невідкладної і відновної хірургії імені В. К. Гусака. Під його керівництвом в ІНВХ імені Гусака успішно працює унікальна лабораторія клітинного і тканинного культивування, розпочав діяльність міжнародний центр «Біостем», особливо успішно розвивається кардіохірургічна служба. Так, у грудні 2009 року вперше в Україні за допомогою стовбурових клітин виростили штучне серце, подібні операції здійснюють тільки в 20 містах світу[5].

2007 року за впровадження клітинних технологій в медицині, організацію служби трансплантації стовбурових клітин, створення міжнародного центру біотехнологій обраний членом-кореспондентом Академії медичних наук України[6]. 13 вересня 2010 року обраний дійсним членом Національної академії медичних наук України[7].

Автор понад 276 наукових робіт, 12 монографій і 31 винахода, підготував 5 кандидати і 2 доктора медичних наук[8]. Головний редактор журналу «Міжнародний вісник медицини»[9], журналу «Вісник невідкладної і відновної медицини».

Державні нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. різні автори Енциклопедія сучасної УкраїниІнститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
  2. ДонНМУ — ГлавнаяСотрудникиГринь Владислав Константинович (05.12.1961)[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Залог успеха: человеческая порядочность плюс высокие технологии//Европа-Центр. № 27/2010. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 28 січня 2011.
  4. Автореферат диссертации Патологія серця при запальних захворюваннях суглобів (поширеність, діагностика, патогенез, лікування) 1999 год. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 28 січня 2011.
  5. В Донецьку виростили штучне серце, 23-12-2010. Архів оригіналу за 23 червня 2011. Процитовано 28 січня 2011.
  6. Відомості на офіційному сайті ІНВХ. Архів оригіналу за 1 вересня 2012. Процитовано 28 січня 2011.
  7. Заслуженное признание, 21.09.2010. Архів оригіналу за 25 вересня 2010. Процитовано 28 січня 2011.
  8. [Архівовано 18 липня 2012 у Wayback Machine.] Гринь Владислав Костянтинович Національна академія медичних наук України
  9. Головний редактор: Гринь Владислав Костянтинович
  10. Указ Президента України від 20 серпня 2009 року № 658/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників вугільної промисловості»
  11. Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 675/2014 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2013 року»