Харківський національний медичний університет
Харківський національний медичний університет | |
---|---|
ХНМУ | |
Будівля університету | |
50°00′32″ пн. ш. 36°13′42″ сх. д. / 50.00910000002777167° пн. ш. 36.22850000002777193° сх. д.Координати: 50°00′32″ пн. ш. 36°13′42″ сх. д. / 50.00910000002777167° пн. ш. 36.22850000002777193° сх. д. | |
Міжнародна назва |
рос. Харьковский государственный медицинский институт (червень 1921) рос. 1-й Харьковский государственный медицинский институт (1935) рос. Харьковский медицинский институт (грудень 1943) рос. Харьковский государственный медицинский университет (квітень 1994) рос. Харьковский национальный медицинский университет (листопад 2007) Харківський державний медичний інститут (червень 1921) 1-й Харківський державний медичний інститут (1935) Харківський медичний інститут (грудень 1943) Харківський державний медичний університет (квітень 1994) Харківський національний медичний університет (листопад 2007) |
Країна |
![]() |
Розташування | Харків |
Гасло | Valetudo est bonum optimumукр. Здоров’я – найвище благо |
Засновано | 1805 |
Ректор | Капустник Валерій Андрійович |
Студентів | 6167 |
Докторів | 129 |
Професорів | 114 |
Випускники | Категорія:Випускники Харківського медичного університету |
Адреса | пр. Науки, 4, Харків, 61022, Україна |
Сайт | www.knmu.kharkov.ua |
![]() |
Ха́рківський націона́льний меди́чний університе́т, раніше Харківський Державний Медичний Інститут був заснований у 1921 році на базі медичного факультету Харківського університету та Жіночого медичного інституту (заснованого у 1910). Університет має факультети: лікувальний, педіатричний, стоматологічний, санітарно-гігієнічний, з підготовки іноземних студентів. При Університеті є аспірантура та Навчально-науковий інститут післядипломної освіти. Наукова бібліотека має близько 1 млн примірників. Починаючи з 2005 року навчання в університеті ведеться за болонською системою.
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
17 січня (29 січня за новим стилем) 1805 року у Харкові був відкритий Імператорський Університет. У складі перших 4 факультетів був і медичний.
1920—1921 роки — Харківська державна медична академія.
1921—1994 роки — Харківський медичний інститут.
З 1994 по 2007 рік — Харківський державний медичний університет.
З 22.11.2007 року — Харківський національний медичний університет.
Декани[ред. | ред. код]
Декани медичного факультету Харківського університету з 1805 по 1920 рік[ред. | ред. код]
- Шумлянський П. М., 1805—1806, 1808—1812;
- Коритарі Г. Г., 1807;
- Дрейсіг В. Ф., 1813—1815;
- Книгін І. Д., 1813, 1816—1826;
- Єллінський М. І., 1827—1830;
- Блюменталь А. І., 1831—1837;
- Ган Ф. І., 1837—1857;
- Альбрехт Ф. К., 1858—1863;
- Дюмонсі К. О., 1864—1867;
- Щелков І. П., 1867—1870;
- Зарубін І. К., 1870—1889;
- Ковалевський П. І., 1889—1894;
- Бруєв О. Я., 1894—1897;
- Кульчицький М. К., 1897—1900;
- Попов М. О., 1901;
- Ломіковський М. М., 1901—1905;
- Орлов Л. В., 1905—1908;
- Кузнєцов О. Х., 1908—1910;
- Пенський Ю. Р., 1910—1920.
Керівники медичної академії, інституту, університету м. Харкова з 1920 року по теперішній час[ред. | ред. код]
- Гриньов Д. П. президент (липень 1920 — жовтень 1920),
- Туркельтауб Л. С. — начальник (жовтень 1920 — квітень.1921),
- Гусаков Г. В. — начальник (квітень 1921 — травень 1922),
- Коршун С. В.;— ректор (травень 1922 — жовтень 1922),
- Кавалеров І. М. — ректор (листопад 1922 — вересень 1923),
- Штрум І. Я. — ректор (вересень 1923—1925),
- Радченко Г. П. — ректор (1925 — січень 1927),
- Жук О. П. — ректор (1927 −1929),
- Ловля Д. С. — директор (1929 −1937),
- Ткаченко С. З. — директор 2-го мед. інст. (1936 −1940),
- Гаспарян А. М. — директор (1937 −1944),
- Шупик П. Л. — директор 2-го мед. інст. (1940—1944),
- Трутень Н. І. — в. о. директора (1944 −1945),
- Шарлай Р. І. — директор (1945 −1949),
- Кононенко І. П. — директор (1949 −1959),
- Задорожний Б. А. — ректор (1959 −1975),
- Черненко В. Д. — ректор (1975 −1986),
- Циганенко А. Я. — ректор (1986 −2005),
- Лісовий В. М. — ректор (2005 — 2019),
- Капустник В. А. - ректор (2019 - теперешній час)
Корпуси та кампуси[ред. | ред. код]
Університет має комплекс сучасних споруд для проведення навчального процесу та 5 гуртожитків. Всі суб'єкти навчання на додипломному та післядипломному етапах навчання на 100 % забезпечені гуртожитком.
До складу університету входять 67 кафедр. Кафедри обладнані сучасними аудиторіями і мають всі можливості для якісної підготовки студентів. Кафедри, на яких здійснюється підготовка студентів 1-3 курсів, розташовані у чотирьох навчальних корпусах університету. Кафедри, які здійснюють викладання клінічних дисциплін, знаходяться на базах Науково-практичного медичного центру ХНМУ, Українського науково-практичного центру акушерства, гінекології та репродуктології, Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, Українського інституту клінічної генетики. Університетського стоматологічного центру ХНМУ, 9 обласних, 10 міських, 5 відомчих лікувальних установ. Навчально-науковий центр університету обладнаний класами фантомних технологій навчання.
- Центр медичного краєзнавства імені професора В. Д. Отамановського
Центр медичного краєзнавства імені професора В. Д. Отамановського — структурний підрозділ Харківського національного медичного університету. Створено 2 лютого 2015 року. Директор Центру — доц. Демочко Г. Л., науковий керівник — проф. Робак І. Ю. Мета: координація, наукове і методичне керівництво, контроль за проведенням наукових досліджень із медичного краєзнавства м. Харкова та його популяризація.
Професори[ред. | ред. код]
Серед професорів видатні вчені:
- Б. Алешин, Д. Альперн, Я. Аркавін, В. Бєлоусов, М. Бокаріус, В. Воробйов, Л. Гіршман, В. Деркач, О. Палладін, В. Протопопов, В. Рубашкін, М. Ситенко, І. Соколянський, М. Трінклер, А. Утевський, Д. Фердман, Б. Хмельницький, О. Черкес, Т. Юдін, В. Шамов, С. Томилін, І. Лазаревич, В. Крилов, В. Данилевський, О. Кричевський, Г. Фольборг, С. Коршун, Ю. Гофунг, О. Гейманович, О. Марзєєв, Є. Попов, Варава Г, М., В. Старіков, О. Ковальова
Періодичні публікації: «Український медичний архів», «Одонтологія».
Відомі випускники[ред. | ред. код]
- Бабич Борис Карлович — ортопед, травматолог.
- Бассін Філіп Веніамінович (1905 —1992) — психолог, нейрофізіолог, професор, доктор медичних наук, дослідник несвідомого.
- Бєлоусов Юрій Володимирович (1936—2012) — доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Інженерної академії України, дійсний член Нью-Йоркської академії наук.
- Гальперін Петро Якович — психолог.
- Горчаков Олександр Кирилович
- Гулевський Олександр Кирилович
- Комаровський Євген Олегович
- Ковальова Ольга Миколаївна — доктор медичних наук, професор, дійсний член Європейського товариства кардіологів, заслужений діяч науки і техніки України
- Скумін Віктор Андрійович — доктор медичних наук, професор, громадський діяч, президент Міжнародного громадського Руху «До Здоров’я через Культуру». В 1978 році описав захворювання, яке дістало назву синдром Скуміна.[1]
- Жабоєдов Геннадій Дмитрович
- Красовицький Зиновій Йосипович — лікар-інфекціоніст, професор, Доктор медичних наук, Заслужений лікар України.
- Навроцький Володимир Володимирович
- Шарлай Михайло Михайлович (1937—2000) — заслужений лікар України та заслужений лікар УРСР.
Структура університету[ред. | ред. код]
Університет складається з таких факультетів:
I медичний;
II медичний;
III медичний (педіатрія);
IV медичний (медико-профілактична справа);
V факультет з підготовки іноземних студентів (російськомовне навчання);
VI факультет з підготовки іноземних студентів (англомовне навчання) ;
стоматологічний факультет;
Навчально-науковий інститут післядипломної освіти.
Наукова робота[ред. | ред. код]
Наукова робота Харківський національний медичний університет має потужну науково-дослідну базу. В університеті виконується близько 40 НДР з пріоритетних напрямів: профілактика, діагностика та лікування серцево-судинних захворювань; мініінвазивні втручання при гострій та хронічній патології; удосконалення профілактики, діагностики та лікування вірусних, бактеріальних інфекцій на основі вивчення їхніх патогенетичних механізмів; розробка та впровадження ефективних методів і засобів профілактики, діагностики та лікування найважливіших захворювань і травм; відновна медицина (здоров'я здорових). Наукові дослідження проводяться в Центральній науково-дослідній лабораторії, 5-ти проблемних лабораторіях, на кафедрах, а також на базі 2-х наукових інститутів, 6 навчальних науково-виробничих об'єднань («Урологія» — кафедра урології, нефрології та андрології, Харківський обласний клінічний центр урології та нефрології ім. В. І. Шаповала; «Хірургія» — кафедра хірургії № 1, Інститут загальної і невідкладної хірургії НАМН України; «Терапія» — кафедра внутрішньої медицини № 1 та клінічної фармакології, Інститут терапії НАМН України ім. Л. Т. Малої; «Акушерство та гінекологія» — кафедра акушерства та гінекології № 1, Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України; «Медрадіологія» — кафедра радіології та радіаційної медицини, Інститут медрадіології НАМН України ім. С. П. Григор'єва; «Медична генетика» — кафедра медичної генетики, Український інститут клінічної генетики ХНМУ). Щорічно співробітники університету отримують понад 80 патентів України на винаходи та корисні моделі, видають понад 1400 статей у фахових виданнях. У наукометричній базі SCOPUS університет посідає 5 місце серед вищих навчальних медичних закладів України.
Міжнародна співпраця[ред. | ред. код]
ХНМУ — член Міжнародної асоціації університетів (під егідою ЮНЕСКО) з 1998 року, внесений до реєстру медичних університетів Всесвітньої організації охорони здоров'я (Avicenna Directories).
Міжнародна діяльність Харківського національного медичного університету спрямована на підвищення рейтингу університету в системі вищої медичної освіти України й подальшу інтеграцію у світову освітню і наукову спільноту. Ця робота здійснюється в рамках програм співробітництва з провідними зарубіжними університетами та науковими центрами, реалізації міжнародних освітніх програм і проектів, здійснення спільної науково-дослідницької діяльності, організації науково-практичних семінарів і конференцій та участі в них, обміну кадрами й розвитку академічної мобільності.
Серед зарубіжних партнерів, з якими укладено договори про співробітництво, Бєлгородський державний університет, Курський державний медичний університет, Новосибірський державний медичний університет, Самарський державний медичний університет (Російська Федерація); Вільнюський університет (Литовська Республіка), Магдебурзький університет ім. Отто Фон Геріке (Федеративна Республіка Німеччина), меморандум про співпрацю з червня 2019 року з Professional Hypnosis Training Institute (Республіка Польща), Познанський університет медичних наук (Республіка Польща), Інститут фізіології Академії наук Чеської Республіки, Таджицький державний медичний університет (Республіка Таджикистан), Йедитепський університет (Турецька Республіка) та інші. 28 співробітників університету є членами міжнародних медичних асоціацій.
Нагороди та репутація[ред. | ред. код]
Нагороди та репутація У наукометричній базі SCOPUS університет посідає 24-те загальне[2] та 5-те місце серед вищих навчальних медичних закладів України, у рейтингу ВНЗ України ЮНЕСКО «Топ 200» — 47-ме місце.
У 2000 році університет нагороджено Орденом Пошани та срібним дипломом рейтингу «Золота фортуна». ХНМУ став лауреатом рейтингу вищих закладів освіти «Україна-2000». У 2001 році колектив університету нагороджено срібним дипломом VII Міжнародного відкритого рейтингу «Золота фортуна» у номінації «Якість III тисячоліття». У 2010 році університет отримав почесне звання «Лідер сучасної освіти» на Міжнародній виставці «Сучасна освіта України», а у 2011 та 2012 роках — «Лідер національної освіти» на Міжнародних виставках «Освіта та кар'єра — 2011» та «Освіта та кар'єра — 2012».
Примитки[ред. | ред. код]
- ↑ Andrea Ruzza (2013). Nonpsychotic mental disorder after open heart surgery 16. Asian Cardiovascular and Thoracic Annals October. Архів оригіналу за 4 жовтень 2015. Процитовано 15 липня 2019.
- ↑ Рейтинг університетів за показниками Scopus 2019 року. Освіта.UA (uk). Процитовано 2019-06-12.
Література[ред. | ред. код]
- Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи: Бібліографічний довідник / За ред. В. М. Лісового- Харків: ХНМУ, 2010. — 208 с., фото.
- Вчені Харківського державного медичного університету. За ред. акад. А. Я. Циганенка — Харків, 2003. — 470 с.
- Історія Харківського державного медичного університету: 200 років / За ред. акад. А. Я. Циганенка — Харків: Контраст, 2005. — 742 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Харківський національний медичний університет //Фармацевтична енциклопедія
- офіційний сайт університету (укр.), (англ.)
- неофіційний сайт університету (англ.)
- незалежний Інтернет-Форум ХНМУ
- Наукова бібліотека ХНМУ
- Репозитарій ХНМУ
![]() |
Це незавершена стаття про виші Харкова. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |