Гришко Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гришко Микола Миколайович
91 Гришко Микола Миколайович.jpg
Народився 6 січня 1901(1901-01-06)
Полтава, Російська імперія
Помер 3 січня 1964(1964-01-03) (62 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Ukraine.svg УНР
Flag of Ukraine.svg Українська Держава
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність ботанік
Галузь ботаніка
Відомий завдяки дослідження в галузі генетики і селекції
Alma mater Полтавський сільськогосподарський інститут
Науковий ступінь доктор сільськогосподарських наук
Членство НАН України і Академія наук СРСР
Нагороди
орден Леніна
Звання професор

Мико́ла Микола́йович Гришко́ (6 січня 1901, Полтава — 3 січня 1964) — український ботанік, дійсний член Академії наук УРСР з 22 лютого 1939 року. Автор понад 50 праць з генетики, селекції, акліматизації та інтродукції рослин, проблем статі вищих рослин.

Життєпис[ред. | ред. код]

Микола Миколайович Гришко народився в сім'ї військових у Полтаві. Родина мешкала на околиці міста, тому малий Микола з дитинства звик працювати в саду і на городі. Це захоплення вплинуло на вибір професії і Гришко поступає вчитися до Полтавського сільськогосподарського інституту. У 1925 році, з відзнакою закінчивши цей заклад, Микола Миколайович як один із найталановитіших випускників продовжує навчання на педагогічному факультеті Київського сільськогосподарського інституту. Здобувши і педагогічну освіту, в подальшому Микола Миколайович поєднує наукову і педагогічну діяльність. Спочатку в Майнівському сільськогосподарському технікумі на Чернігівщині, згодом у Сумському педагогічному, Чернігівському, Глухівському та Київському сільськогосподарських інститутах. З 1944 року — у Київському університеті, де він викладав курс генетики з селекції рослин.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

За період викладання у вищій школі Микола Гришко опублікував підручник «Курс загальної генетики» (1933), а в співавторстві з професором Л. М. Делоне «Курс генетики», який у 1948 році був перевиданий у Югославії. Після створення у 1931 році у місті Глухові Всесоюзного науково-дослідного інституту конопель, в якому М. М. Гришко очолив відділ генетики і селекції, де працює над розв'язанням проблеми коноплярства — виведенням нових сортів конопель, придатних для механізованого збирання. Виведений ним сорт конопель «ОСО-72» за виходом волокна (35-40 %) перевищував культивовані тоді сорти, давав можливість механізувати збирання конопель. За ці роботи у 1936 році М. М. Гришка було нагороджено орденом Леніна і без захисту дисертації присуджено науковий ступінь доктора сільськогосподарських наук, а у 1937 році — наукове звання професора.[1]

Публікації[ред. | ред. код]

  • Гришко М. М. Курс загальної генетики. — 1933.
  • Гришко М. М., Делоне Л. М. Курс генетики. — 1948.

Визнання[ред. | ред. код]

Його іменем названо Національний ботанічний сад НАН України в Києві.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Академік Микола Миколайович Гришко — життєвий і творчий шлях / Т. М. Черевченко, Н. В. Чувікіна // Інтродукція рослин. — 2009. — № 1. — С. 102—110.

Посилання[ред. | ред. код]