Гришко Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гришко Микола Миколайович
91 Гришко Микола Миколайович.jpg
Народився 6 січня 1901(1901-01-06)
Полтава
Помер 3 січня 1964(1964-01-03) (62 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Alma mater Полтавський сільськогосподарський інститут
Галузь наукових інтересів ботаніка
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор сільськогосподарських наук
Член Національна академія наук України
Відомий завдяки: дослідженням у галузі генетики і селекції
Нагороди орден Леніна

Мико́ла Микола́йович Гришко́ (6 січня 1901, Полтава — 3 січня 1964) — український ботанік, дійсний член Академії наук УРСР з 22 лютого 1939 року. Автор понад 50 праць з генетики, селекції, акліматизації та інтродукції рослин, проблем статі вищих рослин.

Микола Миколайович Гришко народився в сім'ї військових у Полтаві. Родина мешкала на околиці міста, тому малий Микола з дитинства звик працювати в саду і на городі. Це захоплення вплинуло на вибір професії і Гришко поступає вчитися до Полтавського сільськогосподарського інституту. У 1925 році, з відзнакою закінчивши цей заклад, Микола Миколайович як один із найталановитіших випускників продовжує навчання на педагогічному факультеті Київського сільськогосподарського інституту. Здобувши і педагогічну освіту, в подальшому Микола Миколайович поєднує наукову і педагогічну діяльність. Спочатку в Майнівському сільськогосподарському технікумі на Чернігівщині, згодом у Сумському педагогічному, Чернігівському, Глухівському та Київському сільськогосподарських інститутах. З 1944 року — у Київському університеті, де він викладав курс генетики з селекції рослин.

За період викладання у вищій школі Микола Гришко опублікував підручник «Курс загальної генетики» (1933), а в співавторстві з професором Л. М. Делоне «Курс генетики», який у 1948 році був перевиданий у Югославії. Після створення у 1931 році у місті Глухові Всесоюзного науково-дослідного інституту конопель, в якому М. М. Гришко очолив відділ генетики і селекції, де працює над розв'язанням проблеми коноплярства — виведенням нових сортів конопель, придатних для механізованого збирання. Виведений ним сорт конопель «ОСО-72» за виходом волокна (35-40 %) перевищував культивовані тоді сорти, давав можливість механізувати збирання конопель. За ці роботи у 1936 році М. М. Гришка було нагороджено орденом Леніна і без захисту дисертації присуджено науковий ступінь доктора сільськогосподарських наук, а у 1937 році — наукове звання професора.[1]

Публікації[ред.ред. код]

  • Гришко М. М. Курс загальної генетики. — 1933.
  • Гришко М. М., Делоне Л. М. Курс генетики. — 1948.

Визнання[ред.ред. код]

Його іменем названо Національний ботанічний сад НАНУ в Києві.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Академік Микола Миколайович Гришко — життєвий і творчий шлях / Т. М. Черевченко, Н. В. Чувікіна // Інтродукція рослин. — 2009. — № 1. — С. 102—110.

Посилання[ред.ред. код]