Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний ботанічний сад ім. Миколи Миколайовича Гришка НАН України
Панорама із бузкової алеї на Видубицький монастир і лівобережжя Києва

Панорама із бузкової алеї на Видубицький монастир і лівобережжя Києва
50°24′55″ пн. ш. 30°33′45″ сх. д. / 50.41528° пн. ш. 30.56250° сх. д. / 50.41528; 30.56250Координати: 50°24′55″ пн. ш. 30°33′45″ сх. д. / 50.41528° пн. ш. 30.56250° сх. д. / 50.41528; 30.56250
Розташування: Київ
Площа: 1.3 км² (130 га)
Заснований: 1935 рік
Керівна
організація:
Національна академія наук України
Веб-сторінка: nbg.kiev.ua/en/
Національний ботанічний сад ім. Миколи Миколайовича Гришка НАН України is located in Земля
Національний ботанічний сад ім. Миколи Миколайовича Гришка НАН України
Національний ботанічний сад ім. Миколи Миколайовича Гришка НАН України


CMNS: Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України на Вікісховищі

Націона́льний ботані́чний сад і́мені Мико́ли Миколайовича Гришка́ Націона́льної акаде́мії нау́к України — науково-дослідна установа для проектування і створення нових ботанічних садів і парків, розробки наукових основ охорони біорізноманіття, озеленення та фітодизайну підприємств і організацій, а також інших напрямків теоретичної та прикладної ботаніки.

Ботанічний сад входить до природно-заповідного фонду України і є об'єктом комплексної охорони, належить до земель природного та історико-культурного призначення, які охороняються як національне надбання держави.

Одним із головних завдань ботанічного саду є проведення досліджень у галузі охорони природи, створення бази для збереження генофонду рослин і всього біологічного різноманіття, а також просвітницька діяльність з питань екології та використання рослин.

За різноманітністю колекцій живих рослин, масштабами території, рівнем наукових досліджень, займає одне з провідних місць серед найбільших ботанічних садів Європи. До складу ботанічного саду входить 8 наукових відділів, унікальний колекційний фонд Національного ботанічного саду налічує близько 11180 таксонів, що відносяться до 220 родин та 1347 родів.

Сад розташовано за адресою: м.Київ, вул. Тимірязєвська, 1. Директор — Наталія Василівна Заіменко — член-кореспондент Національної академії наук України, професор, доктор біологічних наук.

До території Національного ботанічного саду примикає територія Видубицького монастиря.

Зміст

Історія[ред.ред. код]

Магнолії у ботсаду ім. Гришка у м. Києві
Один із сортів бузку у ботсаду ім. Гришка

Ідея[ред.ред. код]

Ідея створення ботанічного саду зародилася восени 1918 року, коли була створена Національна академія наук. Серед її установ значився і Ботанічний сад. Його наукові основи були розроблені працями всесвітньо відомого флориста, мандрівника і знавця ботанічних садів світу, одного з перших Президентів Академії наук України — Володимира Липського. Саме він обґрунтував ідею такого ботанічного саду, накреслив його структуру і напрямки діяльності, розробив детальний план будівництва. В той час планували створити Ботанічний сад на основі Голосіївського лісу і директором його мав бути Липський, але цей план не був реалізований. У 1928 році академік Липський переїхав до Одеси, де до кінця життя очолював Ботанічний сад Одеського університету.

Заснування[ред.ред. код]

Після від'їзду Липського до Одеси питання про будівництво нового ботанічного саду неодноразово порушував не менш відомий ботанік академік Олександр Фомін і з перенесенням столиці України з Харкова до Києва уряд восени 1935 року затвердив рішення Київради про будівництво ботанічного саду і відведення ділянки землі для цих цілей площею в 117 га на Звіринці.

Будівництво ботанічного саду розпочалося восени 1935 року. Невдовзі був затверджений план будівництва, який передбачав створення колекції дерев та чагарників (дендрарію), ботаніко-географічних ділянок, системи трав'янистих рослин, ділянок культурної флори та ділянок акліматизації нових корисних рослин з перспективою впровадження в різні галузі господарства.

У перші роки будівництва ботанічного саду на Звіринці його науковим консультантом був призначений В. Липський, а після його смерті наукове керівництво було доручено професору Київського лісотехнічного інституту Вальтеру Едуардовичу Шмідту, який обіймав посаду директора Ботанічного саду по сумісництву.

Перші роки існування[ред.ред. код]

Після обрання директором Інституту ботаніки академіка Миколи Гришка, директором Ботанічного саду призначили Якова Климовича Гоцика, який мав досвід організаційної роботи. Саме він у доповідній записці на ім'я директора Інституту ботаніки та Президії Академії наук уперше поставив питання про надання Ботанічному саду статусу самостійної установи.

Здійснення проекту натикалося на значні труднощі не тільки через неповне фінансування, але й через труднощі відселення з 2/3 території приватних осіб та кількох організацій, які розташовувались на території майбутнього ботанічного саду. Та попри це до початку Німецько-радянської війни було зібрано близько 1050 видів рослин просто неба і майже 1000 таксонів оранжерейних рослин. Було збудовано окремий корпус для наукових лабораторій академіків Володимира Любименка, Миколи Холодного та Андрія Сапегіна (нині в цьому приміщенні працює відділ нових культур).

За часів СРСР використовувалася назва «Центральний республіканський ботанічний сад АН УРСР»[1][2][3].

Наукові підрозділи[ред.ред. код]

Відділ природної флори[ред.ред. код]

Відділ дендрології та паркознавства[ред.ред. код]

Відділ нових культур[ред.ред. код]

Лабораторія медичної ботаніки[ред.ред. код]

Відділ акліматизації плодових рослин[ред.ред. код]

Відділ квітково-декоративних рослин[ред.ред. код]

Відділ тропічних і субтропічних рослин[ред.ред. код]

Відділ алелопатії[ред.ред. код]

Лабораторія біоіндикації та хемосистематики[ред.ред. код]

Відділ зеленого будівництва[ред.ред. код]

Наукова бібліотека[ред.ред. код]

Колекції та експозиції[ред.ред. код]

Shema1.png

Схема території:

  1. Центральний вхід
  2. Головна площа, партер, меморіальний куточок М.М.Гришка
  3. Сад ліан
  4. Рідкісні рослини флори України
  5. Госпподвір'я, адміністрація
  6. «Середня Азія»
  7. «Кавказ»
  8. «Крим»
  9. «Далекий Схід»
  10. Плодові сади
  11. «Пакленова діброва»
  12. «Степи України»
  13. «Алтай і Західний Сибір»
  14. «Карпати»
  15. «Грабова діброва»
  16. «Букова діброва»
  17. Сад магнолій
  18. Оранжереї (виставки Центру екологічної культури)
  19. Іонинський монастир
  20. Видубицький монастир
  21. Колекція кленів
  22. Колекція бобових
  23. Колекція горіхових
  24. Сирінгарій
  25. Колекція хвойних
  26. Розарій
  27. Колекція берез
  28. Колекція трав'янистих багаторічників (сільськогосподарські, лікарські, пряно-ароматичні культури)
  29. Звіринецькі печери
  30. Вулиця Бастіонна
  31. Вулиця Тимірязєвська
  32. Наддніпрянське шосе
Вид на Іонинський монастир і ботанічний сад
Половецька баба. Степи України

Головна площа і партер[ред.ред. код]

Ботаніко-географічні ділянки[ред.ред. код]

Флора України[ред.ред. код]

Флора помірної смуги Євразії[ред.ред. код]

Рідкісні рослини флори України[ред.ред. код]

Дендрарій, моносадом і декоративні сади[ред.ред. код]

Колекції дендрарію за систематичним принципом[ред.ред. код]

Моносади[ред.ред. код]

Сад бузків[ред.ред. код]
Сад бузків

Однією з декоративних колекційно-експозиційних ділянок ботанічного саду, його своєрідною візитівкою є Сад бузків (Сирінгарій).

Сирінгарій закладено в 1948 році на площі, що сьогодні становить 2,45 га. Його колекцію становить 21 вид бузків (з 28 існуючих в природі), близько 90 сортів, близько 1500 кущів.

Сирінгарій НБС за видовим і сортовим багатством колекції є другим у світі[4], проте є неперевершеним у світі за витонченістю планування, за пишністю кущів та надзвичайно рясним щорічним квітуванням і красою пейзажів, що його оточує.

Під час цвітіння бузку (зазвичай — увесь травень) сад у вихідні дні щоденно відвідує до 100 тисяч осіб[5].

Декоративні сади[ред.ред. код]

Колекції трав'янистих культурних рослин[ред.ред. код]

Плодовий сад[ред.ред. код]

Колекції квітково-декоративних рослин[ред.ред. код]

Оранжерейний комплекс[ред.ред. код]

Експозиції[ред.ред. код]

В Оранжерейному комплексі представлено експозиції та колекції екзотичних тропічних та субтропічних рослин: азалії та камелії, орхідаріум, тропічні та субтропічні плодові культури, кактуси та інші сукуленти.

Колекції[ред.ред. код]

Корейський сад у Києві[ред.ред. код]

Схема № 1 корейського саду Чандук
Корейський сад Чандук
Брама
Павільйон «Аер'юнджун»

2012 року за сприянням корейського уряду з нагоди святкування двадцятої річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Корея у Національному ботанічному саду був створений корейський традиційний сад за мотивами Чандука.[6]

Сад розпланувала корпорація «Korea Land and Housing Corporation». Будівництво велось запрошеними із Кореї митцями і з привезених матеріалів.

Корейський сад у Києві складається з трьох елементів:

  • Павільйон «Аер'юнджун» — копія подібного павільйону у Палаці Чандук. Назва походить від слова «аер'юн», тобто «любов до лотосу», що символізує шляхетну вдачу корейських вчених, що зберігали дух і мужність перед обличчям небезпеки (на схемі № 1 об'єкт № 1).
  • Брама — споруда у корейському стилі із символом «тегеук» (на на схемі № 1 об'єкт № 2).
  • Корейська стіна — мури з азіатським орнаментом «сагунджа», тобто «чотири граціозні шляхетні рослини», а саме бамбук, орхідея, слива та хризантема (на схемі № 1 об'єкт № 3).

Цікаві факти[ред.ред. код]

Панорама[ред.ред. код]

Панорама головної площі ботанічного саду

Галерея[ред.ред. код]

Філателія[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сторінками історії. Національний Ботанічний сад ім.М.М.Гришка. Процитовано 2017-05-03. 
  2. До 50-річчя відкриття для масового відвідування Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Національний Ботанічний сад ім.М.М.Гришка. 2014-05-27. Процитовано 2017-05-03. 
  3. Центральний республіканський ботанічний сад АН УРСР (тепер національний ботанічний сад ім. М. Гришка НАН України) 1935. Звід історії пам'яток Києва. Архів оригіналу за 2017-04-14. 
  4. Журнал «Надзвичайна ситуація». № 5 (травень 2002). Інтерв'ю з директором НБС Тетяною Черевченко. Автор Віктор Гаман. Перевірено 2009-05-10
  5. «День», № 172, 22 вересня 2005, Ось уже 70 років як новий Національний ботанічний сад святкує ювілей. Автор Вікторія Герасимчук. Перевірено 2009-05-11
  6. У столичному Національному ботсаду імені Гришка з'явився «Корейський сад»
  7. Шокин Виктор Николаевич - Досье. LB.ua (ru). 2016-03-29. Процитовано 2017-05-03. 

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Івченко С. І. Сад над Дніпром. Путівник по ЦРБС АН УРСР. — Київ: Наукова думка, 1968.
  • Кваша В. А., Кохно Н. А., Собко В. Г., Майко Т. К. Сад над Славутичем. Путеводитель по ЦБС им. Н. Н. Гришко АН Украины. — Киев: Свенас, 1993.
  • Смолій В. А., Федорченко В. К., Цибух В. І. Енциклопедичний словник-довідник з туризму. — Київ : Вид. дім «Слово», 2006. — 372 с.

Посилання[ред.ред. код]