Грушин Єгор Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єгор Грушин
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 2 квітня 1993(1993-04-02) (30 років)
Місце народження Одеса, Україна
Громадянство Україна
Професії музичний продюсер, піаніст, композитор
Інструменти фортепіано
Жанр сучасна класика, неокласика ХХІ століття, інструментальна музика
Нагороди ТОП-100 найвпливовіших людей Львівщини за версією MediaStar
egorgrushin.com
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грушин.

Гру́шин Єго́р Вале́рійович (*2 квітня 1993, Одеса) — український неокласичний композитор та піаніст. Один з небагатьох представників неокласичного стилю в Україні.

Біографія[ред. | ред. код]

Український композитор та піаніст Єгор Грушин народився 2 квітня 1993 року в Одесі. У 2001 році сім'я Єгора переїхала до Нової Каховки, де хлопець уже в 2008 році закінчив музичну школу з відзнакою.

У період з 2009 по 2010 рік музикант створив багато cover-треків на пісні його улюблених музикантів, серед яких: «Океан Ельзи», «Bon Jovi», «Queen», «Muse»[1]. Свої композиції автор розповсюджував через мережу інтернет, де він швидко здобув популярність. Наприклад, твір «Christmas Story» за два дні таким чином прослухало понад 50 тисяч користувачів[2].

У 2011 році, на запрошення Андрія Бочка, музикант переїхав до Львова. Тут він знайомиться із Яковом Матвійчуком — продюсером відомого фестивалю Захід, котрий допомагає композиторові влаштувати свій перший сольний концерт. Невдовзі, разом із Андрієм Бочком і Роксоланою Пахолків, музикант створює власний музичний колектив, котрий отримав назву «Illusions»[3].

У період із січня по липень 2011 року Єгор влаштовує всеукраїнський тур під назвою «Emotions»[4]. І саме тоді у музиканта виникає ідея створення першої платівки.

Альбом «Inside» (2012)[ред. | ред. код]

У квітні 2012 року Єгор Грушин випустив свій дебютний альбом «Inside». До альбому увійшло 12 композицій, які музикант писав упродовж 2011 року. Запис і зведення відбувалися в домашніх умовах з використанням непрофесійного обладнання, тож ця робота розповсюджувалась безкоштовно через мережу Інтернет.[5]

Також, восени того ж року музика Єгора Грушина звучала на фестивалі «Молодість», у короткометражному фільмі «Хлопчик-вибір», створеного спільнотою «КийНет» на чолі з Андрієм Баланом. Фільм був представлений у рамках конкурсу IFF «Molodist'42» Shoot'n'PLAY-2012 Competition. Особливістю цієї роботи було те, що музика писалася «наосліп» — Єгор мав для ознайомлення лише сценарій.[6] Потім, ця композиція увійшла до наступного альбому Єгора Грушина.

Головна композиція альбому, із однойменною назвою «Inside», також була використана у короткометражному фільмі «Finita la tragedia» (2013 р.). У цій картині Єгор з'являється у ролі камео: він грає власну композицію на фортепіано разом із Роксоланою Пахолків (віолончель).[7]

Альбом «Absolution» (2013)[ред. | ред. код]

1 лютого 2013 року вийшов другий сольний альбом Єгора Грушина «Absolution». Із приблизно 20 композицій, написаних у 2012 році, до альбому увійшли 12. Особливістю цього диску є те, що це був перший альбом Єгора, який повністю записувався на професійному студійному обладнанні.

«В «Абсолюції» я відкрив себе, свою душу, за щось таким чином попросив пробачення, чи дав обіцянку. Після завершення роботи я відчув, що отримав той душевний спокій, до якого прагнув» – коментує власну роботу композитор на своєму сайті.[8]
Головний «герой» альбому — фортепіано, функцією якого є здебільшого прелюдування, тобто перебирання арпеджій, їх, коли розібратися, досить традиційної послідовності, яку час від часу порушує новий, свіжий акорд. Акуратні експерименти з електронікою, вкраплення звучання камерного оркестру на доданок до розлогої фортепіанної партії — ось інструментальна палітра «Absolution», — пише у своїй рецензії мистецтвознавець Олена Чекан[9]

.

Відразу після випуску студійної роботи, Єгор Грушин дає тур Україною в підтримку альбому «Absolution». Під час туру композитор записує саундтрек до короткометражного фільму «Янголи помирають на світанку» режисера Ярослава Турківського.

У грудні 2013 року Єгор Грушин дає великий сферичний концерт у Києві: за допомогою проекторів на стелі будівлі відбувалась космічна візуалізація композицій піаніста. Концерт відбувся у залі «Atmasfera 360».[10]

Одночасно, музикант починає співпрацю із гуртом «Фіолет». 4 березня 2014 року виходить новий диск «Вігвам» із Єгором Грушином як клавішником. Тоді ж, починається тур гурту для підтримки свого останнього альбому.

У жовтні 2013 року Єгор Грушин започаткував перший львівський фестиваль акустичної музики Lviv Acoustic Fest. У фестивалі взяло участь близько 20 гуртів. Особливістю Lviv Acoustic Fest стала можливість молодих виконавців виступити на одній сцені зі своїми кумирами.

«Ідея створення фестивалю виникла у березні минулого року. Друзі, знайомі і колеги мене підтримали, і з червня ми розпочали підготовку. Абсолютно все, що ми планували на першому фестивалі, нам вдалося. Але ми знаємо, що можемо ще краще! Проект дав нам всім унікальний організаторський досвід» – коментує сам музикант.[11]

Альбом «Dominicano» (2014)[ред. | ред. код]

Впродовж усієї зими 2014 року тривало написання і запис музики до його нового альбому. А уже в квітні 2014 відбувся реліз нової студійної роботи під назвою «Dominicano». Платівка складається з двох частин: перша частина — це своєрідна історія з п'яти композицій. А друга — це окремі треки, написані в різні періоди життя музиканта.[12]Відразу із релізом «Dominicano» Єгор Грушин їде у першу частину українського туру для підтримки цього альбому[13].

На початку вересня 2014 року Єгор Грушин припинив співпрацю із гуртом «Фіолет», вирішивши зосередитись лише на сольній кар'єрі.

У жовтні 2014 року відбувся другий акустичний фестиваль Lviv Acoustic Fest. Офіційно у фестивалі взяла участь 21 команда, серед яких: Pianoбой, Vivienne Mort, Колос (Фіолет), Рэспубліка Паліна, Epolets, П&Д, BAHROMA, Плесо.[14]

Наприкінці жовтня 2014 року музикант продовжив свій тур Україною, умовно розпочавши його другу частину. В рамках другої частини туру, Єгор провів шість концертів у шести містах поспіль. Також, під час цієї частини туру, було знято документальний фільм «Dominicano Backstage», що розповідав про закулісся останнього туру Єгора Грушина.

Альбом «Once» (2016)[ред. | ред. код]

19 травня 2016 року Єгор Грушин оприлюднив трек-лист нового альбому[15], а реліз самої платівки «Once» відбувся 1 червня 2016 року[16]. Його гідно оцінили як в Україні так і закордоном, зокрема вийшли рецензії на таких іншомовних ресурсах як: A Closer Listen: a home for instrumental and experimental music[17](англ.), Music Won't Save You[18](італ.), Echoes And Dust[19](англ.), Merchants of Air[20](англ.) та ін. Першим синглом вийшов фортепіанний трек "Ocean", що став частиною офіційної підбірки до Piano Day [Архівовано 4 січня 2017 у Wayback Machine.](англ.), який був заснованим німецьким піаністом Нілсом Фрамом[en](англ.). В підтримку альбому восени був організований всеукраїнський тур під назвою «#oncetour»[21] [22] [23] [24]. Єгор Грушин та струнний дует (Роксолана Пахолків та Анна Бура) відвідали з концертами 18 українських міст поспіль.
Під час перебування в турі, Єгор Грушин отримав відзнаку за розвиток культури і потрапив в ТОП-100 найвпливовіших людей Львівщини за версією інформаційного агенства «Медіастар»[25].

Збірки фортепіанних творів[ред. | ред. код]

Через місяць після релізу «Once», а саме 8 липня 2016 року, відомий шведський лейбл “1631 Recordings” випустив збірку суто фортепіанних творів композитора під назвою "Solo Piano Works - Volume One"[26].

Музика до фільмів[ред. | ред. код]

Восени цього ж, 2016-го, Єгор вперше написав музику до повнометражного кіно. Це треки «Anne's Life» (Життя Анни) та «Alive» (Жива)[27] для українського фільму «Жива».

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

Сингли[ред. | ред. код]

  • Carpathians (2017) [28]

Невидані твори (2010—2012)[ред. | ред. код]

  • Christmas Story
  • Мелодія без назви
  • Number 4
  • At Sunset
  • Глупый шепот
  • Погляд
  • Soul Waltz
  • Illusion
  • Мятежность
  • 11.12.2010
  • 12.12.2010
  • Intro for Anxiety
  • Anxiety

Деякі «Невидані» твори на last.fm

Цитати[ред. | ред. код]

Цитати з публічних виступів Єгора Грушина[ред. | ред. код]

(Питання журналіста: —Авторитет у музиці?)

— Вакарчук. Він "обробив" свою музику так, як ювеліри обробляють діаманти. (2011 рік) [29]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Фан-клуб гурту «Океан Ельзи». Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 30 січня 2013. 
  2. ↑ Єгор Грушин — Christmas Story youtube.com
  3. ↑ новина в «Високому Замку» про перший альбом Illusions[недоступне посилання з липня 2019]
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 листопада 2014. Процитовано 27 січня 2015. 
  5. ↑ Львовский композитор и пианист Егор Грушин рассказал о своем будущем альбоме // MuzNews
  6. ↑ презентація фільму Андрія Балана в програмі «ТелеАкадемія» / Телеканал «Перший Національний». Архів оригіналу за 26 травня 2016. Процитовано 31 січня 2013. 
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 травня 2016. Процитовано 27 січня 2015. 
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 27 січня 2015. 
  9. ↑ Рецензія Олени Чекан на альбом «Absolution»
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 січня 2015. 
  11. ↑ http://www.ukraineart.org/intervyu/ehor-hrushyn-pro-muzyku-i-tvorchi-proekty-intervyu.html
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 27 січня 2015. 
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 травня 2016. Процитовано 27 січня 2015. 
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 жовтня 2014. Процитовано 27 січня 2015. 
  15. ↑ Єгор Грушин представив треклист четвертого альбому. musicinua.com. musicinua.com. 20 травня 2016. Архів оригіналу за 26 травня 2016. Процитовано 26 травня 2016. 
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017. 
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017. 
  18. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017. 
  19. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017. 
  20. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017. 
  21. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017. 
  22. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017. 
  23. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017. 
  24. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017. 
  25. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017. 
  26. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017. 
  27. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017. 
  28. ↑ Єгор Грушин презентував новий сингл разом із кліпом на нього. http://musicinua.com. 2 березня 2017. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017. 
  29. ↑ розділ "Публичные люди об Океан Ельзи" на сайті ФАН-КЛУБ "НЕВИДИМА СІМ'Я"

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Вебсторінка Єгора Грушина
  2. Сайт гурту «Illusions»
  3. Рецензія на альбом «Absolution» [Архівовано 27 січня 2013 у Wayback Machine.]
  4. Інтерв'ю // StudInfo[недоступне посилання з липня 2019]
  5. Інтерв'ю з Єгором Грушиним[недоступне посилання з липня 2019]
  6. Мелодії неокласичного композитора стануть ковтком свіжого повітря у музичному світі? // LTDaily
  7. http://musicinua.com/treking-egor-grushin-once/ [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грушин_Єгор_Валерійович&oldid=40490146