Гуго Грімме

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуго Грімме
нім. Hugo Grimme
Народився 6 листопада 1872(1872-11-06)[1]
Гослар, Нижня Саксонія, Німецька імперія
Помер 2 листопада 1943(1943-11-02)[1] (70 років)
Гнефен, Людвігслюст-Пархім, Мекленбург-Передня Померанія, Німеччина
Країна Flag of Germany (1935–1945).svg Німецький райх
Діяльність офіцер
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання

Rank insignia of General of the Wehrmacht.svg Генерал артилерії запасу

Luftwaffe epaulette General.svg Генерал зенітних військ запасу до розпорядження
Нагороди
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Столітня медаль
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Кавалер ордена «За військові заслуги» (Болгарія)
Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе

Гуго Грімме (нім. Hugo Grimme; 6 листопада 1872, Гослар2 листопада 1943, Гнефен) — німецький військовий і громадський діяч, генерал зенітних військ.

Біографія[ред. | ред. код]

23 березня 1891 року вступив в 26-й польовий артилерійський полк. Закінчив військове училище в Анкламі (1892), артилерійське та інженерне училище (1895), Військовий інститут верхової їзди (1903). Служив в артилерії. Учасник Першої світової війни, з 1 липня 1915 по 10 грудня 1916 і з 26 листопада 1918 по 14 липня 1919 року — інспектор зенітної артилерії. З 11 грудня 1916 по 25 листопада 1918 року — начальник відділу ППО в командуванні авіації. Один з творців зенітної артилерії Німеччини. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, займав в основному штабні посади в артилерійських частинах і вищих штабах. З 1 січня 1926 року — командир 5-го артилерійського полку, з 1 липня 1927 року — командувач артилерією 6-го військового округу. 30 вересня 1929 року вийшов у відставку. З 29 квітня 1933 по 30 квітня 1936 року — президент Імперського союзу ППО. 30 квітня 1936 року зарахований в люфтваффе, консультував вище керівництво ВПС з проблем зенітної артилерії. 31 травня 1943 року вийшов у відставку.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Die Entwicklung des deutschen zivilen Luftschutzes
  • Gedanken über den Luftschutz in den Kriegen seit 1918
  • Die Grundfragen des Selbstschutzes
  • Panikstimmung?, in: Wehr und Waffen (WuW), Heft 8, 1937, S. 481–491
  • Der Reichsluftschutzbund, Berlin 1937
  • Die vierte Kampffront: Der Luftschutz (1939)
  • Ehrenblätter der deutschen Flakwaffe, Bernard & Graefe, Berlin 1940
  • Der Luftschutz im Weltkriege, in: „Kriegsgeschichtliche Einzelschriften der Luftwaffe“, Sonderband 7, Berlin 1941

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К.А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN: 5699137688
  • Dermot Bradley (Hrsg.), Karl Friedrich Hildebrand: Die Generale der deutschen Luftwaffe 1935–1945. Teil II, Band 1: Abernetty–v.Gyldenfeldt. Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1701-1, S. 393–394.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1034739298 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.