Гуго Шоттмюллер

Гуго Шоттмюллер
Hugo Schottmüller
Народився	22 вересня 1867(1867-09-22) Треббін, Бранденбург
Помер	19 травня 1936(1936-05-19) (68 років) Гамбург, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	бактеріолог, лікар, викладач університету
Alma mater	Тюбінгенський університет, Грайфсвальдський університет
Галузь	медицина і бактеріологія
Заклад	Гамбурзький університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медицини
Членство	Corps Marchia Berlind Corps Rhenania Tübingend
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Відомий завдяки:	відкриттям і першим описам збудників стрептобацильозу, паратифу В, ґрунтовним дослідженням і формулюванням причини сепсису, стрептококів

Гуго Шоттмюллер (нім. Hugo Schottmüller; повне ім'я нім. Adolf Alfred Louis George Hugo; 22 вересня, 1867, Треббін, Бранденбург — 19 травня, 1936, Гамбург, Німеччина) — німецький лікар і бактеріолог, доктор медицини, професор.

Біографія

Навчався медицині у Тюбінгенському і Грайфсвальдському університетах. У Тюбінгені він став членом медичного товариства Corps Rhenania, а в Берліні — Corps Marchia. 1893 року він здав екзамен на доктора медицини^{[джерело?]} і був призваний на військову службу. Згодом він почав свою клінічну діяльність у хірургічній клініці «Еппендорф» у Гамбурзі, якою керував Макс Шеде, але досить швидко перейшов до гігієнічного інституту Грайфсвальдського університету, до професора Фрідріха Леффлера. 1895 року він зайняв посаду старшого лікаря головного медичного відділу Гамбурга. Будучи старшим лікарем, він співпрацював з Германном Ленхартцем у клініці Епендорф, де міг самостійно проводити клінічні дослідження. У 1913 році перейшов до Празького німецького університету, де керував медичною клінікою. У 1919 році повернувся до Гамбурга, щоб очолити медичну клініку. У цьому місті він працював до самої смерті.

Він був активним членом нацистської партії з 1933 року і підписав звернення вчених на підтримку Адольфа Гітлера і нацизму. На його честь було названо вулицю у Гамбурзі, але 2014 року через його нацистську діяльність вулицю назвали на честь Оди Шоттмюллер, танцівниці та скульптора, яку стратили нацисти у 1943 році за її антинацистську діяльність разом з членами розвідницької мережі «Червона капела».

Наукові здобутки

Відкриття ним зроблені у клінічній бактеріології та серології. Його визначення сепсису використовується до сьогодні. Він провів делімітацією різних тифів і тифоподібних форм, у 1900 році виділив збудника паратифу В, якого певний час називали на його честь Salmonella shottmulleri. Він також досліджував підгострий септичний ендокардит та виявив його причину — Streptococcus viridans. Крім того, він виявив роль анаеробних бактерій при деяких захворюваннях, таких як септичний тромбофлебіт. Досліджував летаргічний енцефаліт Економо. Він також опублікував посібник із застосування бактеріологічних методів у клінічній практиці.

Німецьке товариство з вивчення сепсису (нім. Deutsche-Sepsis-Gesellschaft e. V.) щорічно присуджує премію імені Шоттмюллера за великий внесок у дослідження сепсису.

Вибрана бібліографія

• Über eine das bild des typhus bietende krankheit, hervorgerufen durch typhusähnliche bacillen [About an image discriminating bacilli causing typhus disease from similar typhoid bacilli]. Deutsche Medizinische Wochenschrift 1900. 26: 511
• Die artunterscheidung der für den menschen pathogenen streptokokken durch blutagar [The species differentiation of streptococci pathogenic to humans by blood agar]. 1903. Munchener Medizinische Wochenschrift 50: 849-53, 902-12
• Leitfaden zur Untersuchung der Zerebrospinalflussigkeit 1913 Pages 212, Demand.
• Zur Ätiologie und Klinik der Bisskrankheit (Ratten-, Katzen-, Eichhörnchen-Bisskrankheit). Derm Wschr Erganzungsh 1914; 58: 77 — 103.
• Leitfaden für die klinisch-bakteriologischen Kulturmethoden. — Berlin: Urban & Schwarzenberg, 1923
• Die peurperale Sepsis. MUnchener medizinischen Wochenschrift, Nr. 37, S. 1580, Nr. 38, S. 1634, (1928). (1580)

Джерела

• Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. Fischer Taschenbuch Verlag, Zweite aktualisierte Auflage, Frankfurt am Main 2005, ISBN 978-3-596-16048-8, S. 558. (нім.)