Гунунг-Паданг
|
Гора Паданг Gunung Padang | ||||
 | ||||
|
6°59′38″ пд. ш. 107°03′23″ сх. д. / 6.99389° пд. ш. 107.05639° сх. д.Координати: 6°59′38″ пд. ш. 107°03′23″ сх. д. / 6.99389° пд. ш. 107.05639° сх. д. | ||||
| Країна |
 Індонезія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Західна Ява | |||
| Розташування | Кар'ямукті, Кампака, регентство Чіанджур, Західна Ява, Індонезія | |||
| Тип | Мегаліти | |||
| Висота | 95 м | |||
  Гора Паданг Гора Паданг (Індонезія) | ||||
 | ||||
 Гунунг-Паданг у Вікісховищі | ||||
Гундунг-Паданг (індонез. Gunung Padang, у перекладі укр. гора просвітлення) – мегалітична стоянка, розташована в Кар'ямукті, Кампака[id], регентство Чіанджур (регентство)[en], Західна Ява, Індонезія, за 30 кілометрів на південний захід від адміністративного центра регентства або за 8 кілометрів від залізничної станції Лампеґан[en].
Розташована на висоті 885 метрів над рівнем моря, пам'ятка займає пагорб, згаслий вулкан. Складається з п'яти терас, обнесених кам'яними підпірними стінами, до яких ведуть 370 послідовних андезитових сходинок, що здіймаються приблизно на 95 метрів. Гора вкрита масивними шестикутними кам'яними колонами вулканічного походження.[1]
Сунданці вважають це місце священним і вірять, що воно стало результатом спроби короля Сіліванґі[en] побудувати палац за одну ніч.[2]
Історія вивчення[ред. | ред. код]
Нідерландський історик Роджер Вербек[en] згадує про існування гори Паданг у своїй книзі «Старожитності Яви: список основних пам'яток індуїстської епохи на Яві», що базується на візиті та звіті пана де Корте у 1890 році.[3]
|
Ґоеноенґ Паданг: На вершині гори Ґоеноенґ Паданг, неподалік від Ґоеноенґ Мелаті, знаходиться послідовність 4 терас, з'єднаних між собою сходами з грубого каменю, вимощених грубим пласким камінням і прикрашених численними гострими і стовпчастими вертикальними андезитовими каменями. На кожній терасі – невеликий курган, ймовірно, могила, вкрита камінням і увінчана 2 загостреними каменями. У 1890 році його відвідав пан де Корте. | 
|
— Роджер Вербек, Старожитності Яви, 1891 | ||
Нотатки про місце знахідки гори Паданг у книзі Вербека подібні до тих, що зробив голландський археолог Ніколас Йоганнес Кром[fr]
у 1914 році у «Звіт Департаменту старожитностей».[4]
Після 1914 року це місце ігнорувалося до 1979 року, коли група місцевих фермерів знову відкрила гору Паданг. Це відкриття швидко привернуло увагу Бандунгського інституту археології, Управління старожитностей, PUSPAN (нині Центр археологічних досліджень і розвитку), місцевої влади та різних громадських груп. Протягом 1980-х років ці організації проводили спільні археологічні дослідження та реставраційні роботи на горі Паданг. У 1998 році Міністерство освіти і культури Індонезії оголосило його об'єктом спадщини місцевого значення.[2]
Наприкінці червня 2014 року Міністерство освіти і культури оголосило гору Паданг національним об'єктом, що охоплює 29 гектарів (72 акри).[5]
1 жовтня 2014 року геодезисти тимчасово зупинили розкопки, сподіваючись відновити їх за нової влади.[6] Розкопки 2014 року критикували за неналежне проведення.[7]
Розташування[ред. | ред. код]
Ділянка круто горбиста і важкодоступна. Комплекс має витягнуту форму, вкриваючи поверхню пагорба, облямованого рядами великих квадратних андезитових каменів. Місцевість оточена дуже глибокими долинами.[8]
Гора Паданг складається з серії п'яти штучних терас, однієї прямокутної і чотирьох трапецієподібних, які розташовані від однієї до п'ятої на послідовно вищих висотах. Ці тераси також послідовно зменшуються з висотою: перша тераса є найнижчою і найбільшою, а п'ята – найвищою і найменшою.
Ці тераси простягаються вздовж центральної поздовжньої осі з північного заходу на південний схід. Вони являють собою штучні платформи, створені шляхом пониження високих місць і заповнення низьких місць насипом, поки не буде досягнута рівна поверхня. Периметри терас складаються з підпірних стін, утворених вулканічними полігональними колонами, складеними горизонтально і закріпленими вертикально у вигляді стовпів. До цього комплексу терас ведуть центральні сходи з 370 сходинками, нахил яких становить 45 градусів, а довжина – 110 м (360 футів).[1][9]
Приблизний вік[ред. | ред. код]
Археолог Лутфі Йондрі з Бюро археології в Бандунзі вважає, що споруди на горі Паданг могли бути побудовані десь між 2 і 5 століттями нашої ери, тобто в пізній доісторичний період Індонезії, тоді як Гаррі Трумен Сіманджунтак припускає більш пізню історичну дату – між 6 і 8 століттями нашої ери.[10]
Фрагменти кераміки, знайдені на горі, були датовані Бюро археології в діапазоні 45 р. до н.е. – 22 р. н.е.[11]
Функція[ред. | ред. код]
Вважається, що гора Паданг була місцем поклоніння для людей, які жили там близько 2000 років до н. е.[12] Результати досліджень Ролана Маулуді та Хоккі Сітунґкіра вказують на можливість музичного супроводу деяких з існуючих мегалітичних каменів.[13]
Суперечливі теорії[ред. | ред. код]
Денні Хілман Натавіджаджа[en], індонезійський геолог з досвідом роботи в галузі геології землетрусів і геотектоніки, припустив, що це місце було побудоване у вигляді гігантської піраміди між 9 000 і 20 000 роками тому, що означає існування невідомої давньої розвиненої цивілізації.[14]
Його аналіз був оскаржений іншими вченими. Тридцять чотири індонезійських вчених підписали петицію, в якій поставили під сумнів мотиви і методи команди Денні Хілмана.[14]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ramadina, Savitri Putri (2013). Analisis Perupaan Situs Megalitik Gunung Padang di Cianjur, Jawa Barat [Sculpture Analysis of the Megalithic Site of Gunung Padang in Cianjur, West Java]. ITB Journal of Visual Art and Design. 4 (1): 51—66. doi:10.5614/itbj.vad.2013.4.1.7.
- ↑ а б Pérez García, Víctor Lluís (2017). Gunung Padang y el megalitismo indo-malayo: Arqueología y pseudoarqueología [Gunung Padang and Indo-Malay Megalithism: Archeology and Pseudoarchaeology] (PDF). Arqueoweb: Journal of Archeology on the Internet. 18 (1): 62—104. Архів оригіналу (PDF) за 5 травня 2018. Процитовано 12 November 2022.
- ↑ Verbeek, Rogier Diederik Marius (1891). Oudheden van Java: lijst der voornaamste overblijfselen uit den Hindoetijd op Java, met eene oudheidkundige kaart [Antiquities of Java: list of the most important remains from the Hindu period on Java, with an archaeological map] (нід.). Landsdrukkerij. с. 43.
- ↑ Nederlandsch-Indië, Oudheidkundige Dienst in (1914). Rapporten [Reports] (нід.). Bataviaasch Genootschap van Kunsten en Wetenschappen.
- ↑ Balai Pengelolaan Situs Gunung Padang Segera Dibentuk [Gunung Padang Site Management Center to be Established Soon]. 25 червня 2014.
- ↑ Timnas Gunung Padang Hentikan Penelitian [Gunung Padang National Team Stops Research]. 1 жовтня 2014.
- ↑ Dipa, Arya (24 вересня 2014). Archaeologists slam excavation of Gunung Padang site. thejakartapost.com.
- ↑ Kalau Bukan Sekarang, Kapan Lagi?. KapanLagi.com (індонез.). Процитовано 4 листопада 2023.
- ↑ Yondri, Lufti (2014). Punden Berundak Gunung Padang Refleksi Adaptasi Lingkungan dari Masyarakat Megalitik [Punden Berundak Gunung Padang Reflection of Environmental Adaptation from Megalithic Society]. Jurnal Sosioteknologi. 13 (1): 1—14. doi:10.5614/sostek.itbj.2014.13.1.1.
- ↑ Utomo, Yunanto Wiji (6 червня 2014). Mari Terbang ke Atas Situs Megalitikum Gunung Padang [Let's Fly to the Top of the Gunung Padang Megalithic Site].
- ↑ Prasetyo, Bagyo (2015). Megalitik: Fenomena yang berkembang di Indonesia [Megalithic: A phenomenon that florished in Indonesia]. Jakarta: Pusat Penelitian Arkeologi Nasional. с. 61. ISBN 9786020818252.
- ↑ antaranews.com (17 вересня 2009). Menerawangi "Indonesia Tua" di Gunung Padang. Antara News. Процитовано 4 листопада 2023.
- ↑ Rolan Mauludy dan Hokky Situngkir Musical Tradition in Megalithic Site of Indonesian Gunung Padang?
- ↑ а б Бачелар, Майкл (2013) «У пошуках правди на суперечливому мегалітичному місці» Sydney Morning Herald, 27 липня 2013 року