Хун Сен
| Хун Сен кхмер. ហ៊ុន សែន | |||
_cropped.jpg) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 14 січня 1985 — 1 травня 1989 року | |||
| Попередник: | Чан Си | ||
| Наступник: | він же як прем’єр-міністр Камбоджі | ||
| |||
| 1 травня 1989 — 2 липня 1993 року | |||
| Попередник: | він же як голова Ради міністрів Кампучії | ||
| Наступник: | Нородом Ранаріт | ||
| |||
| 24 вересня 1993 — 30 листопада 1998 року | |||
| Попередник: | Посаду започатковано | ||
| Наступник: | Посаду ліквідовано | ||
| |||
| 30 листопада 1998 року — 22 серпня 2023 | |||
| Попередник: | Унг Хуот | ||
| Наступник: | Хун Манет | ||
| Ім'я при народженні: | кхмер. ហ៊ុន ប៊ុនណាល់ | ||
| Народження: |
5 серпня 1952[1][2][3] (71 рік) Peam Kaoh Sna Communed, French Protectorate of Cambodiad, Французький Індокитай | ||
| Країна: | Камбоджа | ||
| Релігія: | Тхеравада | ||
| Партія: | Народна партія Камбоджіd | ||
| Батько: | Гун Неангd | ||
| Шлюб: | Бун Рені | ||
| Діти: | Хун Манет, Hun Manithd, Hun Manad, Hun Manid і Hun Malid | ||
| Автограф: | 
| ||
| Нагороди: | |||
.svg)
Хун Сен[4][5][6][7] (кхмер. ហ៊ុន សែន МФА: [hɔn saen]) — політичний діяч держави Королівство Камбоджа, прем'єр-міністр Камбоджі (1998—2023).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 4 квітня 1951 (офіційно, 5 серпня 1952 — неофіційно) у провінції Кампонгтям у сім'ї буддистського священника. Від 1965 року навчався у буддійській школі в Пномпені.
1970 року, після приходу до влади в Камбоджі генерала Лон Нола, приєднався до червоних кхмерів. Там змінив ім'я з Хун Бунала на Хун Сен. У 1975—1977 роках за диктатури червоних кхмерів служив командиром батальйону на сході Камбоджі. 1977 року втік до В'єтнаму, де вступив до організованої В'єтнамом опозиції режиму Пол Пота.
Після повалення режиму Пол Пота військами В'єтнаму на початку 1979 року — в керівництві Камбоджі (Народної Республіки Кампучії, НКР). Спочатку був міністром закордонних справ, а від 14 січня 1985 року — прем'єр-міністром.
Відомий і українцям ще з часів СРСР, бо часто відвідував його у складі урядово-партійних делегацій НРК. Член правлячої в НРК Народно-революційної партії Кампучії. В умовах горбачовської Перебудови наприкінці 1980-х років країни з комуністичним правлінням пішли на демократичні реформи, в тому числі й Камбоджа. 23 жовтня 1991 року була підписана Паризька мирна угода уряду Камбоджі з опозицією, в тому числі і з червоними кхмерами. 1991 року Народно-революційна партія Камбоджі була перейменована в Народну партію, а Хун Сен став її головою замість попереднього керівника комуністичної Камбоджі Хенга Самріна. Хун Сен відіграв значну роль у переході Камбоджі до демократії.
Від 1991 року Хун Сен є фактичним керівником Камбоджі. У 1993—1998 роках він був, відповідно до конституції, одним із двох прем'єр-міністрів Камбоджі, а від 30 листопада 1998 року — єдиний прем'єр-міністр Камбоджі. Нині йому закидають звинувачення в диктаторстві й корупції.
5 листопада 2020 Хун Сен і чотири міністри опинились на карантині, після того як стало відомо, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто захворів на коронавірус. Петер Сіярто перебував із візитом у Камбоджі і зустрічався з її високопосадовцями[6].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (Україна, 30 грудня 2022) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У сенсі віце, а не нумерації
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #137649045 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ Кривонос Р. Хун Сен // Політична енциклопедія / Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 564. — ISBN 978-966-611-818-2.
- ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №902/2022 "Про відзначення державними нагородами України".
- ↑ а б Прем’єр Камбоджі та чотири його міністри пішли на карантин після зустрічі із Сіярто. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ Камбоджа направить інструкторів із розмінування до України – ЗМІ. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 2 січня 2023.
Література[ред. | ред. код]
- В. І. Головченко. Хун Сен // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
Посилання[ред. | ред. код]
- Международный ежегодник: Политика и экономика. Выпуск 1987 г. Москва. Политиздат, 1987. — 302c. c.248-251.
- Большой энциклопедический справочник: Перевод с английского. — Москва. «Астрель» ООО"Издательство АСТ" , 2001. — 944c. c.128-129,887.
|
| |||||||||||||||||||||||||
