Йоганн Сигізмунд Готфрід Гут

Йоганн Сигізмунд Готфрід Гут
Johann Sigismund Gottfried Huth
Народився	2 травня 1763(1763-05-02) Рослау (Эльба)
Помер	12 березня 1818(1818-03-12) (54 роки) Тарту
Країна	Німеччина
Діяльність	математик, фізик, викладач університету
Alma mater	Університет Мартіна Лютера
Галузь	астрономія
Заклад	Дерптський імператорський університетd
Науковий керівник	Johann Christian Försterd
Членство	Прусська академія наук

Йоганн Сигізмунд Готфрід Гут (1763—1818) — астроном, фізик і математик німецького походження, перший астроном в Харківському університеті, один з засновників Тартуської обсерваторії.

Біографія

Початок кар'єри

Йоганн Сигізмунд Готфрід Гут народився в Рослау в Ангальті. Навчався в Галле, де захистив дисертацію під керівництвом філософа Йоганна Крістіана Форстера. Був проффесором математики й фізики у Франкфурті-на-Одері. Займався прикладною математикою, архітектурою, практичною механікою, фізикою, а з приблизно 1801 року переважно сконцентрувався на дослідженнях в галузі астрономії, яку вивчив самостійно. Особливо цікавився питаннями фізичної будови небесних тіл.

Перші астрономічні дослідження

В 1802 році Гут навідав Англію, де налагодив стосунки з англійськими астрономами та, ймовірно, відвідав провідні обсерваторії й познайомився з виробниками астрономічних приладів. В цей період в листі Гершелю Гут висловив вірну здогадку, що крім Церери і Паллади буде відкрито ще, принаймні, десять подібних тіл, «але через малі розміри цих планет їх завжди буде складно виявити і знаходити повторно, поки у нас не буде детального каталогу для області Зодіаку».

Повернувшись до Німеччини, Гут власним коштом обладнав обсерваторію у себе вдома, де спостерігав сам і вчив спостерігати інших. За результатами своїх спостережень і роздумів, Гут опублікував в 1803—1810 роках ряд статей, присвячених фізичній будові тіл Сонячної системи, подвійним зіркам, туманностям, зодіакальному світлу. В цей період він відкрив 4 комети. В проведеним Боде конкурсі на здобуття премії від анонімного мецената, половину премії здобув Гут за відкриття двох комет протягом 1805 року, а другу половину — молодий Бессель. Після 1807 року активність астрономічних досліджень Гута значно знизилася, ймовірно, через його переїзд спочатку в Харків, а потім в Дерпт, де йому довелось налагоджувати астрономічні спостереження практично з нуля.

Харків

Гут був запрошений до новоствореного Харківського університету, 7 лютого 1808 затверджений на посаді професора прикладної математики, а 20 серпня прибув до Харкова. Перед переїздом до Харкова Гутові було доручено керівництвом університету придбати в Європі наукові інструменти на загальну суму близько 2500 карбованців. Крім того, він привіз з собою власну колекцію наукових приладів. За оцінками чиновників, загальна вартість особистого майна в багажі Гута складала всього 677 карбованців 60 копійок, а вартість його наукових предметів, інструментів і книг — 35288 карбованців. Пізніше частину його наукової колекції придбав університет.

Гут організував в університеті астрономічний кабінет, а згодом і тимчасову обсерваторію біля старого корпусу університету на вулиці Університетській. Деякі з привезених Гутом інструментів збереглися, і тепер виставлені в музеї астрономії Харківської обсерваторії.

Дерпт

В 1811 році Гут переїхав з Харкова в Дерпт (теперішній Тарту), де під його керівництвом було завершене будівництво Дерптської обсерваторії.

З 1812 року став членом-кореспондентом Прусської академії наук.

Помер в Дерпті в 1818 році, 28 лютого старого стилю.

Література

• Шкуратов Ю. Г. 200 лет астрономии в Харьковском университете. — Харьков, 2008. — 632 с. — 500 прим.