2 Паллада
 Ультрафіолетове зображення Паллади |
|
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Генріх Ольберс |
| Місце відкриття | Бремен |
| Дата відкриття | 28 березня 1802 |
| Позначення | |
| Названа на честь | Афіна Паллада |
| Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
| Орбітальні характеристики[1] | |
| Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) | |
| Велика піввісь | 2,771722875768 а. о. |
| Перигелій | 2,130434721739 а. о. |
| Афелій | 3,413011029797 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,231368063393 |
| Орбітальний період | 1685,478186167 д |
| Середня орбітальна швидкість | 0,213589237140 °/д |
| Середня аномалія | 35,50313393617° |
| Нахил орбіти | 34,84103374517° |
| Довгота висхідного вузла | 173,0969085484° |
| Аргумент перицентру | 309,9258687541° |
| Фізичні характеристики | |
| Розміри | 545 км |
| Маса | (2,11±0,26)×1020 кг[2] |
| Середня густина | ~2,8 г/см³ |
| Прискорення вільного падіння на поверхні | ~0,18 м/с² |
| Друга космічна швидкість | ~0,32 км/с |
| Період обертання | 7,8132 год |
| Нахил осі | вірогідно 78 ± 13° |
| Альбедо | 0,1587 |
| Температура | ~164 K макс: ~265 K (-8 °C) |
| Спектральний тип | B (Толен) B (SMASS) |
| Видима зоряна величина | 6,4 до 10,6 |
| Стандартна зоряна величина | 4,13 |
| Кутовий розмір | 0,59"[3]—0,17" |
| 2 Паллада у Вікісховищі? | |
2 Палла́да (лат. 2 Pallas) — астероїд у Сонячній системі. Відкритий 28 березня 1802 року Генріхом Вільгельмом Ольберсом і названий на честь Паллади — доньки Тритона і подруги Афіни Паллади з античної міфології (хоча у греків це могло бути і чоловічим ім'ям, і епітетом самої Афіни, але вважається, що перші астероїди отримували лише жіночі імена).
Паллада належить до головного поясу астероїдів. Астероїд має альбедо 0,159, стандартну зоряну величину 4,13m і належить до спектрального класу B. Один оберт навколо власної осі астероїд здійснює за 0,32555 доби (~7,8 год).
Паллада є другим за розмірами тілом головного поясу астероїдів — 570×525×500 км (вона трохи більша, ніж Веста). Оскільки у серпні 2006 року Церері було надано статус карликової планети, наразі Паллада є найбільшим астероїдом головного поясу.
Встановлено майже цілковиту тотожність спектрів Паллади та невеликого астероїда 1580 Бетулія, що може свідчити про їх генетичний зв'язок[4].
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 2 Паллада (англ.). Процитовано 2014.05.13. Останнє спостереження 2013.02.20.
- ↑ Baer, James; Steven R. Chesley (2008). Astrometric masses of 21 asteroids, and an integrated asteroid ephemeris (PDF). Celestial Mechanics and Dynamical Astronomy (Springer Science+Business Media B.V. 2007) 100 (2008): 27–42. doi:10.1007/s10569-007-9103-8. Процитовано 2008-11-11.
- ↑ Обчислено з JPL Horizons для 2014-02-24
- ↑ Паллада // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 339. — ISBN 966-613-263-X.
Корисні посилання[ред. • ред. код]
|
|
|||||
 |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
