Йоганн Елерт Боде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн Елерт Боде
нім. Johann Elert Bode
Johann Elert Bode reversed.jpg
Народився 19 січня 1747(1747-01-19)[1][2]
Гамбург, Священна Римська імперія[3]
Помер 23 листопада 1826(1826-11-23)[4][1][2] (79 років)
Берлін, Німецький союз[3]
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Діяльність астроном
Науковий керівник Johann Georg Büsch[d][5]
Володіє мовами німецька[4]
Членство Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Російська академія наук, Національна академія наук Італії[d] і Баварська академія наук
Нагороди
член Лондонського Королівського Товариства

Йоганн Елерт Боде (нім. Johann Elert Bode; 19 січня 1747 — 23 листопада 1826) — німецький астроном, член Берлінської АН (1786).

Біографія[ред. | ред. код]

Родився в Гамбурзі. З 1772 на запрошення Й. Г. Ламберта працював в Берлінській обсерваторії (з 1786 — директор).

1772 року сформулював закон планетних відстаней на основі правила, встановленого раніше Й. Д. Тіциусом (наразі відоме як правило Тіциуса—Боде). Суть його полягає в тому, що відстані планет від Сонця в астрономічних одиницях близькі до геометричної прогресії. Якщо Меркурію, Венері, Землі, Марсу, Юпітеру і Сатурну приписати відповідно числа n = -∞, 0, 1, 2, 4, 5, то їх відстані від Сонця визначаються за формулою A =(0,4+0,3×2n) а. о. Відстані від Сонця малих планет, невідомих у той час, і планети Уран, відкритої 1781 року В.Гершелем, також задовільно описуються цією формулою (n = 3 і 6 відповідно).

Боде видав 1778 року «Атлас неба», на 20 аркушах якого містилося 17 240 зірок (на 1200 більше, ніж було відомо до нього). Широко розповсюджена його праця «Représentation des astres» (1782), що містить на 34 невеликих аркушах всі зорі, видимі неозброєним оком над берлінським горизонтом, разом з найголовнішими телескопічними зірками, каталогом і міфологічним поясненням назв окремих сузір'їв.

З інших його творів треба згадати:

  • «Entwurf der astronomischen Wissenschaft» (2 вид. 1825);
  • «Allgemeine Betrachtungen über das Weltgebäude» (3 вид. 1834),
  • а також загальнодоступний підручник астрономії — «Anleitung zur Kenntniss des gestirnten Himmels» (11 вид. 1858).

Запропонував назву планети Уран. Заснував (1774) журнал «Berliner astronomisches Jahrbuch» (виходив з 1776 по 1959).

Іноземний почесний член Петербурзької, член Шведської королівської, Данської королівської і Геттінгенської АН.

На його честь названо астероїд 998 Боде[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б SNAC
  3. а б Боде Иоганн Элерт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Математична генеалогія — 1997.
  6. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред. | ред. код]