Гірокастра
| Гірокастра Gjirokastra |
|
|---|---|
 |
|
| Основні дані | |
| Країна |  Албанія |
| Область | Гірокастра |
| Округа | Гірокастра |
| Засноване | 3 ст. |
| Населення | 43 095 |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Поштові індекси | 6001–6003 |
| Телефонний код | +355-084 |
| Географічні координати | 40°04′ пн. ш. 20°08′ сх. д. / 40.067° пн. ш. 20.133° сх. д.Координати: 40°04′ пн. ш. 20°08′ сх. д. / 40.067° пн. ш. 20.133° сх. д. |
| Водойма | р. Дрінос |
| Місцева влада | |
| Веб-сторінка | gjirokastra.org |
| Карта | |
  Гірокастра
|
|
|
|
|
Гірока́стра (алб.: Gjirokastër або Gjirokastra, гр.: Αργυρόκαστρο або Γυρόκαστρο, Argyrókastro або Gyrókastro, італ. Argirocastro) — місто на півдні Албанії, у долині річки Дрінос.
Адміністративний центр однойменної області й округу. Населення — 22,8 тисяч чоловік (2004). Гірокастра має статус міста-музею, відома як батьківщина албанського лідера Енвера Ходжі. У 2005 році місто включено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як місто часів Османської імперії, що добре збереглось.
Історія[ред. • ред. код]
- Перше поселення на місці Гірокастри належить до I століття до н. е.
- Утворення міста належить до XII століття. Воно входило до візантійської провінції Епір і мало назву Аргірополіс («Срібне Місто») або Аргірокастрон («Срібний Замок»).
- У XIV столітті місто входило до грецького князівства Епір (Епірський Деспотат).
- У 1417 році місто було включено до складу Османської імперії.
- Наприкінці XIX століття місто стало одним із центрів боротьби за незалежність Албанії.
- За даними 1913 року [ISBN 960-7022-08-04] у місті проживало 10 тис. албанців і 2 тис. греків.
- Під час Першої світової війни місто захоплювали італійські, грецькі, німецькі війська.
- Після завершення Першої світової війни місто було під контролем грецької армії, поки не було передано Албанському королівству.
- У часи комуністичного режиму місто як батьківщина Енвера Ходжі було оголошено музеєм.
Пам'ятки[ред. • ред. код]
У місті є цитадель XII століття.
Особливу відомість місту принесли будинки башенного типу (турецькі кулє) зведені у XVII—XIX століттях. Такі будинки є типовими для Балканського регіону, але ніде більше не збереглись у такій великій кількості.
Також у місті є базар, Базарна мечеть та дві християнські церкви XVIII століття.
У 1988 році було подано заявку на включення міста до списку Культурної спадщини ЮНЕСКО, але її було відхилено з причини великої кількості сучасних будівель, що псували архітектурний вигляд.
2005 року місто з другої спроби було включено до цього списку.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Gjirokastër |
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Це незавершена стаття з географії Албанії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
||||||||||
