Серпень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
серпень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          
2021 рік
Берег Богу в серпні
Жнива на Україні. Микола Пимоненко, 1896.

Се́рпень — восьмий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[1]. Один із семи місяців, що налічують 31 день.

Назва[ред. | ред. код]

Назва утворена від слова «серп» — знаряддя, яким ще в давнину жали зернові, і означає «місяць серпа, жнив»[2]. Можливо, саме прасл. *sьrpьnь було первісною назвою місяця в давньослов'янському календарі[3]. Співзвучні назви вживаються в польській (sierpień), чеській (srpen) і словенській (veliki srpan) мовах. У хорватській мові слово srpanj позначає липень, тоді як у словенській він називається mali srpan. Жниварський смисл мають і назви серпня в інших споріднених мовах: біл. жнівень, в.-луж. žnjenc, лит. rugpjūtis (дослівно «житні жнива»). Сучасна назва місяця трапляється в руських стародруках XVI—XVII століть, у написаннях: серпень[a], сръпень[b], серпев[c].

У давньоруських писемних джерелах серпень згадується як заревъ[7][8]. Це наймення пов'язане з початком періоду оленячого гону, ознакою якого є характерний для цих тварин рев[7]. Подібна назва місяця досі побутує в чеській мові (září)[9]. В українських діалектах засвідчені й інші народні назви: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник.

У багатьох мовах світу назви серпня походять з лат. Augustus. Це наймення він дістав у 8 році до н. е. на честь першого римського імператора Октавіана Августа. Нова назва замінила ранішу Sextilis, тобто — «шостий місяць» (оскільки першим місяцем року вважався березень).

Кліматична характеристика в Україні[ред. | ред. код]

Середня місячна температура серпня становить 17—20 °С, у південних та південно-східних областях місцями 21—23 °С, у Карпатах та горах Криму — 11—16 °С. Абсолютний максимум температури сягає 35—41 °С, у гірських районах переважно 26—34 °С. Історичний максимум температури (40,7 °С) зафіксовано в 1971 р. у м. Сарата. Абсолютний мінімум становить 0—7 °С, на півдні — до 11 °С, у західних, північних, східних та Запорізькій областях місцями мінус 1—2 °С. Історичний мінімум (мінус 2,3 °С) спостерігався в 1966 р. у м. Дружба. Заморозки на поверхні ґрунту бувають у кінці місяця, окрім більшості центральних, південних областей та Криму. Середня місячна кількість опадів становить 27—59 мм у південних областях та в Криму, на решті території — 35—76 мм, у Карпатах та на Прикарпатті — 81—145 мм[10].

Прислів'я[ред. | ред. код]

  • Як у серпні дбаєм, так зимою маєм
  • У серпні серпи гріють, а вода холодить
  • Серпневого дня зимовим тижнем не заміниш
  • Принеси нам, серпне, стільки кіпок, як у небі зірок

Свята і пам'ятні дні[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. А саме:
  2. Назва сръпень вживається поряд із заревъ.
    • Устав молитв. Львів, 1670.
    Таке написання є помилкою, що спричинена неправильним прочитанням слова в рукописі[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Серпень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Серпень // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  3. Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  4. Скарына Ф. Творы: Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
  5. Сборник снимков c славяно-русских старопечатных изданий. Часть І. XV и XVI век. Составил С. Л. Пташицкий. СПб., 1895, табл. XXI, XXII.
  6. Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
  7. а б Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук; АН України, Ін-т укр. мови ім. О. О. Потебні. — Київ: Наукова думка, 1992. — С. 55—58. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  8. Заревъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / ред. И. И. Срезневскій. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 943.
  9. Kebrle Vojtěch. Česká jména měsíců, jejich význam a původ // Naše řeč : журнал. — 1939. — Вип. 23. — С. 3. — ISSN 0027-8203.(чес.)
  10. Коротка кліматична характеристика серпня. betaren.ua. Процитовано 1 жовтня 2021. 

Див. також[ред. | ред. код]