ДК (кулемет)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ДК
Типстанковий кулемет
ПоходженняРадянський Союз
Історія використання
На озброєнніз 1933
ОператориРСЧА
ВійниГромадянська війна в Іспанії
Битва на озері Хасан
Бої на Халхин-Голі
Вторгнення СРСР до Польщі
Німецько-радянська війна
Історія виробництва
РозробникДегтярьов В.О.
Розроблено1931
ВиробникКовровський збройний завод
Виготовлення1933-1935
ВаріантиДК-32
Характеристики
Довжина1560 мм
Довжина ствола1100 мм
Обслуга2

Набій12,7×108 мм
Калібр12,7 мм
Діявідведення порохових газів
Темп вогню450
Дульна швидкість860 м/с (Б-30)
865-880 м/с (Б-32)
880-895 м/с (БЗТ-44)
Дальність вогню
Ефективна3500 (наземні)
2400 (повітряні цілі)
Система живленнядисковий магазин на 30 набоїв

Кулемет ДК (рос. Дегтярёв Крупнокалиберный — Дегтярьов Великокаліберний) — великокаліберний станковий кулемет під набій 12,7×108 мм. Прийнятий на озброєння в 1931 році. Використовувався для установки на бронеавтомобілі, наприклад, на середньому бронеавтомобілі БА-9, і кораблях річкових флотилій.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Через відсутність напрацювань в області створення великокаліберних кулеметів за основу було взято набій Віккерс .50 (12,7×81 мм) і конструкція німецького кулемета Дрейзе, в масштабі під цей набій. Однак військових ця конструкція не задовольнила, і в 1930 році конструктор Дегтярьов надав варіант кулемета під набій 12,7×108 мм, який отримав позначення ДК (рос. Дегтярёв Крупнокалиберный). В цілому він повторював конструкцію ДП, відрізняючись, крім розмірів, органами управління вогнем і типом магазину (сам тип живлення залишився без змін).

Характеристики

[ред. | ред. код]

Кулемет мав високий на ті часи темп стрільби — 450 пострілів/хв, що забезпечувало введення буферного пристрою в потиличнику кулемета. Зменшення впливу віддачі і поліпшення влучності стрільби досягалося потужним дульним гальмом, встановленим на стволі, і амортизатором відкату — на станку. Кулемет монтувався на універсальному колісно-триніжному станку конструкції Колесникова, допускається ведення стрільби по наземних і повітряних цілях.

Виробництво

[ред. | ред. код]

У 1933 році Ковровский завод розпочав дрібносерійний випуск 12,7-мм великокаліберного кулемета під індексом ДК-32. Однак у виробництві вони перебували тільки до кінця 1935 року. Це був час пошуків, коли конструкція зброї весь час модернізувалася. Удосконаленню піддавалися переважно система живлення і станок.

Модернізація

[ред. | ред. код]

З досвіду застосування, до середини 1930-х було ухвалено рішення про необхідність модернізації. План модифікації розробив конструктор Г. Шпагін, який запропонував «приставний» модуль стрічкового живлення, який встановлюється зверху на стволову коробку. Інженер І. Лещинський запропонував для ДШК універсальний колісно-триножний станок-лафет, а також передок до нього. Для його конструкції характерно використання ходів автомобільного типу, що значно підвищило маневрові якості кулемета.

Вдосконалений кулемет під позначенням 12,7 мм кулемет Дегтярьова-Шпагіна великокаліберний був прийнятий на озброєння РСЧА у 1938 році.

Джерела

[ред. | ред. код]

Ковалькова, А.В. (2015). Стрелковое оружие. СПб: Златоуст. с. 25. ISBN 978-5-86547-678-8. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |сторінки= та |сторінка= (довідка)

Посилання

[ред. | ред. код]