ДШК

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ДШК
12,7-мм станковый пулемёт ДШК образца 1938 года (3-1).jpg
Тип великокаліберний кулемет
Походження Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні 1938 — по т.ч.
Оператори див. Оператори
Війни Радянсько-фінська війна
Громадянська війна в Китаї
Друга світова війна
Перша індокитайська війна
Війна у В'єтнамі
Шестиденна війна
Індо-пакистанський конфлікт
Війна Судного дня
Громадянська війна в Камбоджі
Громадянська війна в Лівані
Огаденська війна
Лівійсько-чадський конфлікт
Кампучійсько-в'єтнамський конфлікт
Китайсько-в'єтнамська війна
Радянсько-афганська війна
Ірано-іракська війна
Громадянська війна в Афганістані
Війна в Перській затоці
Югославські війни
Громадянська війна в Сомалі
Перша чеченська війна
Ефіопо-еритрейський конфлікт
Іракська війна
Друга чеченська війна
Війна в Афганістані
Друга ліванська війна
Арабські революції 21 століття
Війна на сході України
Історія виробництва
Розробник Дегтярьов В. О.
Шпагін Г. С.
Розроблено 1930 — 1932
Виробник Тульський збройовий завод
Виготовлення 1938 — по т.ч.
Варіанти ДШКМ
ДШКС
Type 54 HMG
Характеристики
Вага 33,5 кг (тіло кулемета)
11,2 кг (ствол)
181,3 кг (на колісному станку, без щитка, зі стрічкою)
Довжина 1.625 мм
Довжина ствола 1.070 мм
Обслуга 2

Набій 12,7×108 мм
Калібр 12,7 мм
Дія відведення порохових газів, Розсувні бойові упори
Темп вогню 600 п/хв
Дульна швидкість 840–860 м/с
Дальність вогню
Ефективна 3.500 м (наземні цілі)
2.400 м (повітряні цілі)
Максимальна 3.800 м
Система живлення стрічка на 50 набоїв
Приціл механічний (оптичний)

Commons-logo.svg ДШК у Вікісховищі
Кулеметна обслуга сержанта Федора Конопльова веде вогонь по літаках, Ленінград, 9 жовтня 1942 р.

12,7-мм ста́нковий кулеме́т Дегтярьова-Шпагіна зразка 1938 року (ДШК, Індекс ГРАУ — 56-П-542, рос. «Дегтярева-Шпагина крупнокалиберный») — радянський великокаліберний кулемет під набій 12,7×108 мм, що був прийнятий на озброєння 26 лютого 1939 постановою Комітету Оборони при РНК СРСР. ДШК системи Дегтярьова В. О. з барабанним приймачем стрічки системи Шпагіна Г. С. встановлювався на універсальному станку системи І. М. Колесникова з відокремлюваним колісним ходом і розкладною триногою. У роки радянсько-німецької війни кулемет ДШК застосовувався піхотними підрозділами для боротьби з повітряними цілями, легкоброньованою технікою противника, його живою силою на великих і середніх дальностях, та як додаткове озброєння танків і САУ.

У 1946 році під позначенням ДШКМ (рос. Дегтярёв, Шпагин, крупнокалиберный модернизированный, Індекс ГРАУ — 56-П-542М) кулемет був прийнятий на озброєння Радянської Армії.

Історія створення[ред. | ред. код]

Завдання на створення першого радянського великокаліберного кулемета, призначеного в першу чергу для боротьби з літаками на висотах до 1500 метрів, було видано на той момент уже досвідченому і добре відомому зброяру Дегтярьову в 1929 році. Менше ніж через рік Дегтярьов представив на випробування свій кулемет калібром 12,7 мм, а з 1932 року розпочалось дрібносерійне виробництво кулемета з позначенням ДК (рос. «Дегтярева крупнокалиберный»). Загалом ДК повторював за конструкцією ручний кулемет ДП-27 і мав барабанні магазини на 30 патронів, які встановлювалися на кулемет зверху. Недоліки такої схем подачі патронів (громіздкість і велика маса магазинів, низька практична скорострільність) змусили закрити випуск ДК у 1935 році та зайнятися його вдосконаленням. До 1938 року конструктор Шпагін розробив модуль стрічкової подачі патронів для ДК і в 1939 році вдосконалений кулемет був прийнятий на озброєння Червоної Армії з позначенням рос. «12,7 мм крупнокалиберный пулемёт Дегтярёва — Шпагина образца 1938 года — ДШК».

Масовий випуск ДШК розпочатий в 1940—1941 рр. Вони використовувались як зенітні, як зброя для підтримки піхоти, встановлювались на бронетехніку і малі кораблі (в тому числі торпедні катери). За досвідом війни в 1946 році кулемет модернізований (змінена конструкція вузла подачі стрічки, кріплення ствола) і кулемет прийнятий на озброєння з позначенням ДШКМ (рос. Дегтярёв, Шпагин, крупнокалиберный модернизированный).

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Кулемети ДШК використовували обидві сторони конфлікту — як українські військові, так і російські терористи[1][2][3].

В грудні 2015 українськими волонтерами була створена великокаліберна снайперська гвинтівка на базі ДШК. При цьому, гвинтівка може бути перетворена назад на кулемет[4].

Українські військові також вдосконалювали кулемет. Інженери спецпідрозділу «Хорт» розробили для нього глушник-полум'ягасник. Українські військові використовують ДШК для оборони блокпостів і опорних пунктів. Пристрій був розроблений в декількох модифікаціях і призначений також для нічних і диверсійних операцій. Звук пострілів не зникає повністю, але сильно змінюється — це може збити противника з пантелику[5].

Оператори[ред. | ред. код]

Україна[ред. | ред. код]

З початком російської агресії для забезпечення сухопутних підрозділів зі складів «дістали» ДШКМ[6].

Про опанування виробництва кулемета ДШКМ заявили на підприємстві НВК «Техімпекс» та за деякою інформацією навіть поставили партію кулеметів на експорт[6].

А влітку 2021 року про налагодження виробництва кулеметів ДШКМ заявив завод «Маяк». 1 липня 2021 року відбулась презентація кулеметів у дії для делегації однієї з африканських країн[6].

На початку грудня 2021 року стало відомо, що катери Ocea FPB 98 Державної прикордонної служби України отримають кормовий кулемет типу ДШКМ[7].

Також відомо про використання модифікованих «ручних» варіантів, відомих під умовною назвою «ДШКМ-ТК» (тактичний комплект), що стріляють із двоноги: для цього кулемети оснащуються двоногою, прикладом, масивним дульним гальмом для зменшення відбою та модифікованим УСМ. За словами військових, ці модернізації виправляють деякі недоліки станкових ДШК, а саме значну вагу та низьку стабільність при стрільбі навіть короткими чергами.[6][8][9][10]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За прошедшие сутки боевики шестнадцать раз обстреливали подконтрольную Украине территорию Луганщины. Есть раненые. Остров. 10.06.2015. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 10 червня 2015. 
  2. Терористи протягом доби обстрілювали позиції українських військових у Щасті та Станиці Луганській. Преса України. 09 червня 2015. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 10 червня 2015. 
  3. Jonathan Ferguson, N. R. Jenzen-Jones (2014). Heavy Machine Guns. Raising Red Flags: An Examination of Arms & Munitions in the Ongoing Conflict in Ukraine. Research Report 3. Armament Research Services. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 10 червня 2015. 
  4. Харківські волонтери зробили з ДШК 12,7-мм снайперську гвинтівку. Military Navigator. 12 грудня 2015. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015. 
  5. Бойова корсняшка: військові умільці зробили «глушник» для ДШК. Військова панорама. 5 Feb 2016. Архів оригіналу за 11 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016. 
  6. а б в г Люксіков Михайло (2 липня 2021). «Маяк» локалізував кулемет «ДШКМ». Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 6 липня 2021. 
  7. Стало відомо яке «вітчизняне» озброєння отримають прикордонні катери побудовані Францією. Ukrainian Military Pages. 2 грудня 2021. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021. 
  8. Еще раз о ДШКМ-ТК. Для лентяев. Кому буквы лень читать. Доповидь вголос. site.ua (рос.). Процитовано 27 травня 2022. 
  9. ДШКМ-ТК: нова система підготовки (uk-UA). Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022. 
  10. Ukrainian Modified DShK with Buttstock, Picatinny Rail, and Bipod in Ground Role. The Firearm Blog (Англійська). Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Відео