Давньочеська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Давньочеська мова
čeština, český jazyk
Поширена в Чехія
Регіон Центральна Європа
Писемність латинське письмо
Класифікація
Офіційний статус
Офіційна Королівство Богемія
Коди мови

Давньоче́ська мо́ва (чеськ. staročeština, stará čeština) — чеська мова ХІІ—XV століття. Тогочасна назва — чеська мова. Побутувала на чеських землях Богемського королівства. Постала на основі проточеської мови. Перші пам'ятки датуються першою половиною ХІІ ст. Наприкінці ХІІІ—початку ХIV ст. оформилася як літературна мова. Справила великий вплив на сусідні слов'янські мови, насамперед старопольську та староукраїнські мови. Серед видатних пам'яток — Далімілова хроніка. У XV ст., в часи гуситського руху, витіснена старочеською (середньочеською) мовою.

Словники[ред. | ред. код]

  • Slovník staročeský. Jan Gebauer.1903–1913.
  • Staročeský slovník. 1968–2004.
  • Malý staročeský slovník. Praha: Státní pedagogické nakladatelství, 1979.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]