Дальнєгорськ

місто Дальнєгорськ
Дальнегорск
Герб Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Приморський край
Код ЗКАТУ	05 407 000 000
Код ЗКТМО	05 707 000 001
Основні дані
Час заснування	1897
Статус міста	1989
Населення	36 351(2012)
Площа	31 км²
Поштовий індекс	692441–692446
Телефонний код	+7 42373
Географічні координати:	44°33′14″ пн. ш. 135°33′58″ сх. д.
Часовий пояс	UTC+11
Вебсторінка	dalnegorsk.ru
Мапа
Дальнєгорськ Дальнєгорськ
Дальнєгорськ у Вікісховищі

Дальнєгорськ — місто у Приморському краї Росії. Адміністративний центр Дальнєгорського міського округу. Належить до мономіст: містоутворюючі підприємства — Гірничо-хімічна компанія «Бор» та «Дальполіметалл».

Засноване у 1897 році як селище Тетюхе, місто — з 1989 року.

Історія

Селище Тетюхе,1934

Засноване у 1897 як гірницьке селище Тетюхе (від китайського долина диких кабанів) після експедиції під керівництвом гірничого інженера С. В. Масленнікова, яка у 1897 році виявила у відрогах Сіхоте-Алінь родовище свинцю — цинкових руд. На базі родовища було створено гірничопромислове товариство, яке зайнялося його розробкою.

У 1930 отримало статус робочого селища. До 1941 р. Сіхоте-Алінський поліметалічний комбінат являв собою вже складне підприємство з закінченим циклом виробництва олова. У 1965 р. відкрився Приморський гірничохімічний комбінат, перейменований згодом у Гірничо-хімічну компанію «Бор».

У 1972 перейменоване у Дальнєгорськ в рамках кампанії з перейменування радянських поселень, які мають китайські назви.

Статус міста присвоєно у 1989. У 1997 Дальнєгорський район було скасовано, його територія відійшла до управління міськради, а сам Дальнєгорськ став містом крайового значення.

Географія

Дальнєгорськ віддалений від Владивостока на 535 км, є найсхіднішим, найвисокогірнішим (180—804 метрів над рівнем моря) містом у Примор'ї. Розташоване в східних відрогах гірської системи Сіхоте-Алінь, у долині річки Рудна, у 35 км від узбережжя Японського моря. Протяжність міської межі в межах долини — 16 км, ширина від 0,2 до 1,5 км. Головна вулиця — проспект 50 років Жовтня, має номери будинків по 324 включно. Звуженнями долини річки Рудни місто розділене на три мікрорайони (зверху донизу по долині) — Горіле, Центр, Горбуша(Горького). Деякі вулиці, на яких розташовано приватний сектор, простягнулися по схилах сопок.

Незважаючи на високий рівень індустріалізації Дальнєгорська, більше 90 % території, що знаходиться під управлінням міста, покрито хвойними (переважно кедровими) та змішаними широколистяними лісами.

Клімат

Клімат помірний мусонний, схильний до впливу холодної Приморської течії. Зима холодна і досить сніжна, а літо тепле і вологе. Середня температура січня −12,8, а серпня (найтепліший місяць) — +19,4.

Місто Дальнєгорськ прирівняне до районів Крайньої Півночі.

Транспорт

Через Дальнєгорськ проходить крайовий автошлях Осинівка-Рудна Пристань, що зв'язує схід Примор'я з густонаселеними районами краю і крайовим центром. Практично всі зовнішні пасажирські перевезення та вантажопотік здійснюються цим автошляхом. У даний час, єдиним пасажирським видом сполучення є автобусне. З Дальнєгорска здійснюються автобусні перевезення до Владивостоку, Находки, Уссурійську, Спаськ -Дальнього, Хабаровську. До 90-х років існувала велика частка авіапасажирів, поки працював Дальнєгорський аеропорт.

Внутрішньоміські пасажирські перевезення здійснюються автотранспортом (мікроавтобуси, рідше автобуси). Основну частку вантажоперевезень здійснює автотранспорт, але є також вузькоколійна залізниця, що зв'язує рудники з збагачувальної фабрикою (ділянку Дальнєгорськ — Рудна Пристань демонтовано).

Відомі особистості

В поселенні народились:

• Джус Людмила Тимофіївна (* 1944) — українська художниця.
• Мілашина Олена Валеріївна (* 1977) — російська журналістка.