Дальнєрєченськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Дальнєрєченськ
Дальнереченск
Flag of Dalnerechensk (Primorsky kray).png
Прапор міста
Дальнереченск, дом культуры Восток.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Приморський край
Муніципальний район Дальнєрєченський район
Код ЗКАТУ: 05408000000
Код ЗКТМО: 05708000001
Основні дані
Час заснування: 1859
Статус міста з 1917 року
Населення 27 214(2013)
Площа 108 км²
Поштові індекси 69213x
Телефонний код +7 42356
Географічні координати: 45°56′ пн. ш. 133°44′ сх. д. / 45.933° пн. ш. 133.733° сх. д. / 45.933; 133.733Координати: 45°56′ пн. ш. 133°44′ сх. д. / 45.933° пн. ш. 133.733° сх. д. / 45.933; 133.733
Веб-сторінка dalnerokrug.ru
Карта
Дальнєрєченськ (Росія)
Дальнєрєченськ
Дальнєрєченськ

Дальнєрєченськ (Приморський край)
Дальнєрєченськ
Дальнєрєченськ

CMNS: Дальнєрєченськ на Вікісховищі

Дальнєрєченськ (рос. Дальнереченск, до 1973 — Іман) — місто в Росії, адміністративний центр Дальнєрєченського району Приморського краю.

Належить до поселень Зеленого Клину.

Географія[ред.ред. код]

Місто розташоване в долинах річок Уссурі, Велика Уссурка і Малинівка, які з'єднуються в межах міста. Знаходиться неподалік від відрогів Сіхоте Алінь та Сальської сопки — згаслого вулкана. Відстань до Владивостока 430 км.

Історія[ред.ред. код]

Засноване козаками як станиця Графська (рік заснування — 1859) на честь графа М. М. Муравйова-Амурського З 1897 по 1972 місто називалося Іман (за назвою річки на якій знаходилась, нині Велика Уссурка ). Статус міста з 1917 р. Перейменовано в результаті кампанії з ліквідації китайських назв на Далекому Сході, що стала наслідком радянсько-китайського збройного конфлікту на острові Даманський.

У 1909—1926 роках — центр повіту, який заселювався з кінця ХІХ — початку ХХ ст. переважно українськими селянами. У 1917—1922 роках місто було одним із центрів українського національного руху на Приморщині. З весни 1917 в Імані діяла Іманська Українська Громада, з листопада 1918 — Іманська Українська Окружна Рада, в 1920—1921 — Український Національний Комітет, в 1920—1922 роках — відділ Українського Далекосхіднього крайового кооперативу «Чумак».

Під час переведення політики українізації (1931—1932) Іман — центр Калінінського українського національного району. В цей період на українську мову були переведені Іманський педтехнікум та Іманська радпартшкола, в місті виходила частково українською мовою районна газета «Борьба».

Населення[ред.ред. код]

За даними 2009 року населення становило 27,9 тис. осіб.

За переписом населення 1989 року в місті мешкало 32,5 тис. осіб. З них українців — 3213, (9,9 %), з яких рідною мовою визнали українську 605 осіб, або 18,9 %. За переписом 1989 Дальнєреченськ — центр району з найбільшою в Приморському краї часткою українського населення (23,3 %).

За переписом населення 1926 року в місті проживало 4914 особи. В тому числі українців — 42,2 %, росіян — 37,6 %, близько 20 % — корейців та китайців.

Економіка[ред.ред. код]

У місті розвинені деревообробна й харчова промисловість.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Меморіальні комплекси прикордонникам, загиблим при захисті державного кордону СРСР.
  • Меморіальний комплекс прикордонникам, полеглим 2 березня 1969 на острові Даманський
  • Етнографічний комплекс «Витоки Дальнєрєчья», що включає каплицю на березі річки Уссурі.
  • «Меморіал слави»
  • «Музей оборонних споруд 109 укріпрайону».
  • Монумент «Девіз — Клятва».

Література[ред.ред. код]

  • Зелений Клин (Український Далекий Схід): Енциклопедичний довідник / Укл. В. Чорномаз. — Владивосток, 2011