Партизанськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Партизанськ
Партизанск
Coat of Arms of Partizansk 2008 (Primorsky kray).png Flag of Partizansk (Primorsky kray).png
Герб міста Прапор міста
Town hall of Partizansk.JPG
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Приморський край
Код ЗКАТУ: 05 403
Код ЗКТМО: 05717000001
Основні дані
Час заснування: 1896
Статус міста 1932
Населення 38 218 (2013)
Площа 126 км²
Поштові індекси 692864
Телефонний код +7 42363
Географічні координати: 43°08′ пн. ш. 133°08′ сх. д. / 43.133° пн. ш. 133.133° сх. д. / 43.133; 133.133Координати: 43°08′ пн. ш. 133°08′ сх. д. / 43.133° пн. ш. 133.133° сх. д. / 43.133; 133.133
Часовий пояс UTC+11
Влада
Веб-сторінка partizansk.org
Міський голова Роман Зибін
Мапа
Партизанськ (Росія)
Партизанськ
Партизанськ

Партизанськ (Приморський край)
Партизанськ
Партизанськ


CMNS: Партизанськ на Вікісховищі

Партиза́нськ — місто у Приморському краї Росії. Адміністративно входить до Партизанського міського округу. Засноване у 1896 як Сучанський Рудник, який раніше носив назву Сучан.

Історія[ред. | ред. код]

Станція Сучан-1, початок XX ст.

У 1884 році у Владивостоці було засновано Товариство вивчення Амурського краю, одним з завдань якого був пошук у краї кам'яного вугілля, придатного для спалювання в топках судів і паровозів.

Влітку 1888 експедиція під керівництвом члена Товариства В. П. Маргаритова піднялася по річці Сучан до села Новицьке, де змогла виявити поклади кам'яного вугілля всього в одному метрі від поверхні землі. З 1888 по 1893 роки велися інтенсивні роботи з розвідки вугільного родовища. У 1891 році було видобуто 180 тонн вугілля. Результати теплотехнічних випробувань вугілля виявилися добрими: щільність, чистота і бездимність вугілля, рівний і високий жар, велика економія.

У 1896 було розпочато розробку родовища. Було засновано поселення Сучанський Рудник, яке дало початок сучасному місту. У період з 1901 по 1949 роки відкриваються шахти: Шахта № 1 — у 1901 році, «Центральна» (№ 10) — у 1918 році, «Нагірна» — у 1938 році, «Глибока» — у 1942 році, «Північна» — у 1943 році, «Авангард» — у 1949 році. У 1929 році розпочато будівництво електростанції. 27 квітня 1932 Сучанський рудник був перетворений в місто з назвою Сучан. У цьому ж році відкрився Сучанський гірничий технікум .

Події березня 1969 на острові Даманський призвели до повсюдного перейменування населених пунктів і постановою від 26 грудня 1972 місто отримало свою нинішню назву — Партизанськ.[1].

Місто було так названо тому, що саме гірницький Сучан і навколишні населені пункти долини річки Сучан були колискою червоного партизанського руху в роки інтервенції і громадянської війни.

Ліквідація вугільної галузі[ред. | ред. код]

Залишки збагачувальної фабрики

У 1980-тих роках шахти Партизанська відчували проблему плинності кадрів, багато шахтарів проживали в бараках і стояли в черзі на отримання житла. Під час Перебудови підприємства зіткнулися з дефіцитом в матеріально-технічному постачанні, застарівало обладнання, відзначалося падіння виробництва. Почалися затримки виплати заробітної плати. 10 липня 1990 колективи шахт Центральна, Північна і Глибока провели страйк. 5 жовтня 1993 на шахті Центральна стався завал, в результаті якого загинули шахтарі. 11 лютого 1994 на шахті Нагірна було проведено черговий страйк.

У 1994 році управління «Приморскуголь» визнало шахти Партизанська безперспективними, за винятком стабільно працюючої шахти Центральна.

17 березня 1995 страйкували всі 5 шахт: Глибока, Нагірна, Центральна, Північна, Авангард. У 1996 закрита шахта «Глибока». У 1997 році знову пройшов страйк. У травні 1997 року у зв'язку з різким скороченням видобутку вугілля зупинена робота Центральної збагачувальної фабрики. У січні 1998 року шахтарі на 2 години перекривають залізничні колії на лінії Углова — Находка, вимагаючи виплати затриманої зарплати. У квітні того ж року проходить голодування, затримка зарплати становить 9 місяців. У 1998 році закрито шахти Нагірна, Північна, Авангард. 29 жовтня 2003 на шахті Центральна на глибині 740 м при порушенні техніки безпеки стався вибух метану, загинуло 6 осіб. 1 листопада було оголошено днем жалоби. У 2004 через борги і труднощі у збуті вугілля була закрита шахта «Центральна». Більш ніж 100-річна історія містоутворюючої галузі Партизанська закінчилася.

Ліквідація вугільної галузі спричинила негативні соціально-економічні наслідки, залишивши тисячі людей без роботи і засобів до існування. Слідом за шахтами були ліквідовані підприємства легкої промисловості, приладобудування, сільського господарства.

Географія, клімат, флора і фауна[ред. | ред. код]

Ландшафт Партизанська

Місто розташоване в долині річки Партизанська, у 40 кілометрах північніше Находки, у 95 км на схід Владивостока. Місто оточують сопки, їх висота в основному 250 метрів, деякі досягають висоти 500 метрів. Недалеко від міста розташовані хребет Макарівський і хребет Олексіївський (висота 1334 м). Пересічений рельєф ускладнює планування та забудову міста.

Клімат мусонного типу з теплим вологим літом і холодною малосніжною зимою. Найтепліший місяць — серпень, середня температура якого +20°С … +22°С, максимальна 37,8°С. Найхолодніший місяць — січень, середня температура −11°С … −13°С, мінімальна −29,9° С. Тривалість періоду з середньодобовою температурою вище 0° С в середньому становить 220—240 діб, вище 5°С — 200—210, вище 10°С — 160—170 діб.

Навколо міста ростуть листяні і змішані ліси, в яких ростуть монгольський дуб, береза, липа, горіх маньчжурський, коркове дерево амурське, ялиця, ялина, ясен, клен. Схили сопок покриті чагарником. У лісах живуть тигр амурський, ведмідь, сарна, лісовий кіт, дика свиня, візон, вивірка. Поблизу міста тече річка Партизанська — джерело водопостачання міста. Протягом довгих десятиліть шахти і збагачувальна фабрика скидали в басейн річки Партизанської стоки, що містять іони заліза, міді, фенолу. Є очисні споруди міста. Місто розташоване в сейсмічно активній зоні. Землетрус у 7 балів було зареєстровано 18 вересня 1933 року.

Культура[ред. | ред. код]

ЗМІ[ред. | ред. код]

Найстарша суспільно-політична газета Партизанська — «Вести». Заснована 1 липня 1929. Засновники: адміністрація Партизанського міського округу і МУП «Редакція газети Вісті». Виходить по середах та п'ятницях. Тираж: 5300 екземплярів. Головний редактор — Олена Казанці.

Суспільно-інформаційна газета «Час змін + Т» виходить з серпня 2005 року. Розповсюджується в Партизанському міському окрузі, Партизанському та Лозівському муніципальних районах. Тираж: 3000 екземплярів. Мається інтернет-версія газети (скорочена). Головний редактор — Володимир Хмельов.

Рекламно-інформаційна газета «Сучан». Тираж: 5000 екземплярів. Головний редактор — Нелля Такташева.

З 2009 року працює цілодобове інтернет-радіо Partizansk.eu. Також на території Партизанська віщає Love Radio, будучи філією регіональної мережі радіостанції.

Central Square of Partizansk.JPG
War memorial in Partizansk.JPG
City park of Partizansk.JPG
Railway station of Partizansk.JPG
Центральна площа Меморіал полеглим у ВВВ Міський парк Залізничний вокзал

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]