Данилюк Олександр Мирославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Данилюк Олександр.
Олександр Данилюк
Прізвисько«Смайл»
Народився28 грудня 1988(1988-12-28) (35 років)
Великий Бичків, Рахівський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьвійськовослужбовець, актор
Відомий завдякилікар
Alma materУжгородський національний університет
Посада

хірург 128 ОГПБр

Міністерство охорони здоров'я України
Нагороди
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
IMDbID 12593103
 128 МД
СайтОлександр Данилюк

Олекса́ндр Миросла́вович Данилю́к (нар. 28 грудня 1988(19881228), Великий Бичків, Закарпатська область) — український лікар, хірург, старший ординатор операційно-перев'язувального відділення медичної роти 128-ї гірсько-піхотної Закарпатської бригади, учасник російсько-Української війни, активний учасник Революції Гідності. Лицар ордену «Народний Герой України». Автор книги про бої за Дебальцеве, яка описує події дев'яти діб під час оточення (з 9 лютого по 18 лютого 2015)[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дитинство та освіта

[ред. | ред. код]

Олександр Данилюк народився 1988 року у Великому Бичкові[2]. Середню освіту здобував у Великобичківській ЗОШ № 3[3]. Закінчив медичний факультет Ужгородського національного університету[4]. Працював хірургом в Ужгородській міській лікарні[5][6]. За сумісництвом також викладав на медичному факультеті Ужгородського національного медичного університету[7].

Участь у Революції Гідності

[ред. | ред. код]

З 1 грудня брав участь у Революції Гідності, з 9 грудня долучився до медичної служби Майдану[8]. Брав участь у порятунку поранених у найгарячіші дні 19 — 20 лютого 2014 року[9].

Участь у війні на сході України

[ред. | ред. код]

У березні 2014 року, одразу після Євромайдану, пішов у військкомат і записався добровольцем[4]. Служив хірургом у 128-й гірсько-піхотній Закарпатській бригаді. У зоні АТО з 1 вересня 2014 року. Під час проходження служби працював у Щасті, Станиці Луганській. Учасник боїв за Дебальцеве, під час яких Олександ Данилюк залишився єдиним хірургом в своєму підрозділі. Проводив операції у бліндажі, має унікальний досвід окопної хірургії з вкрай обмеженими ресурсами[6][10][11]. Лише за 9 днів оточення він провів 95 зареєстрованих оперативних втручань[2].

Після демобілізації під час своєї відпустки поїхав у зону АТО і три тижні рятував поранених українських військовиків та допомагав місцевим жителям.

2016 — по теперішній час

[ред. | ред. код]

Із 2016 року Олександр Данилюк працює у Міністерстві охорони здоров'я України, в Управлінні екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, відділі, що відповідає за медицину АТО та координацію зі Збройними силами України[12][13][14].

Під час загострення військових дій на Сході України у кінці січня — початку лютого 2017 року для безпосередньої координації співпраці з Міністерством оборони України, Державною службою надзвичайних ситуацій, волонтерськими організаціям, представництва МОЗ України у оперативному штабі військово-цивільної адміністрації Олександра Данилюка було відряджено в Авдіївку[13][14].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ольга Павлова (01.07.2016). Військовий хірург написав книгу про котел у Дебальцевому. Громадське радіо. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 09.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  2. ↑ а б «Окопна хірургія третього тисячоліття». inkyiv.com.u. 27.08.2016. Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 09.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  3. ↑ Зустріч з учасниками АТО. Офіційний сайт Великобичківської ЗОШ № 3. 02.03.2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 21.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  4. ↑ а б Ксенія Шокіна (13.12.2015). Олександр Данилюк, хірург 128-ї бригади: «В окопах атеїстів немає...». uzhgorod.net.ua. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 18.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  5. ↑ а б Ксенія Шокіна (16.07.2016). Закарпатець Олександр Данилюк про роботу хірурга у зоні АТО. uzhgorod.net.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 18.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  6. ↑ а б Олександр Данилюк, хірург 128-ї бригади: «В окопах атеїстів немає…». Медіацентр УжНУ. 13.12.2015. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 21.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  7. ↑ Офіційна декларація Олександра Данилюка. declarations.com.ua. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 21.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  8. ↑ Страх і ризик української військової хірургії. Захист Патріотів. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 09.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  9. ↑ Професія «Ужгородець»: військовий хірург Олександр Данилюк. 0312.ua - Сайт міста Ужгорода. 27.05.2016. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 21.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  10. ↑ І про нього ніхто не чув і не розповідає. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
  11. ↑ Олександра Горчинська (26.02.2016). Між життям та смертю. Військовий лікар, що пройшов Дебальцеве, розповідає, як рятував життя бійців під обстрілами. Новое Время. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 21.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  12. ↑ Військовий хірург «Смайл», він же Олександр Данилюк
  13. ↑ а б Загострення на Донбасі: Авдіївка, Донецьк після обстрілів. Живий блог. Радіо «Свобода». 03.02.2017. Процитовано 18.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  14. ↑ а б "Гаряча" Авдіївка: Україна закликає визнати обстріли міста військовим злочином. Укрінформ. 06.02.2017. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 18.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  15. ↑ наказ № 14 від 26 березня 2016 року

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Данилюк_Олександр_Мирославович&oldid=43777196