Данилюк Олександр Мирославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Данилюк
Данилюк Олександр Мирославович.jpg
Прізвисько «Смайл»
Народився 28 грудня 1988(1988-12-28) (31 рік)
Великий Бичків, Рахівський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність військовослужбовець
Відомий завдяки лікар
Alma mater Ужгородський національний університет
Посада
Нагороди
Орден «Народний Герой України»
128-ма механізована дивізія.jpg
 128 МД
Сторінка в Інтернеті | Олександр Данилюк

Олександр Данилюк (нар. 28 грудня 1988(19881228), Великий Бичків, Закарпатська область) — український лікар, хірург, старший ординатор операційно-перев'язувального відділення медичної роти 128-ї гірсько-піхотної Закарпатської бригади, учасник Російсько-Української війни, активний учасник Революції Гідності. Лицар ордену «Народний Герой України». Автор книги про бої за Дебальцеве, яка описує події дев'яти діб під час оточення (з 9 лютого по 18 лютого 2015)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Дитинство та освіта[ред. | ред. код]

Олександр Данилюк народився 1988 року у Великому Бичкові[2]. Середню освіту здобував у Великобичківській ЗОШ № 3[3]. Закінчив медичний факультет Ужгородського національного університету[4]. Працював хірургом в Ужгородській міській лікарні[5][6]. За сумісництвом також викладав на медичному факультеті Ужгородського національного медичного університету[7].

Участь у Революції Гідності[ред. | ред. код]

З 1 грудня брав участь у Революції Гідності, з 9 грудня долучився до медичної служби Майдану[8]. Брав участь у порятунку поранених у найгарячіші дні 19 — 20 лютого 2014 року[9].

Участь у війні на сході України[ред. | ред. код]

У березні 2014 року, одразу після Євромайдану, пішов у військкомат і записався добровольцем[4]. Служив хірургом у 128-й гірсько-піхотній Закарпатській бригаді. У зоні АТО з 1 вересня 2014 року. Під час проходження служби працював у Щасті, Станиці Луганській. Учасник боїв за Дебальцеве, під час яких Олександ Данилюк залишився єдиним хірургом в своєму підрозділі. Проводив операції у бліндажі, має унікальний досвід окопної хірургії з вкрай обмеженими ресурсами[10][6][11]. Лише за 9 днів оточення він провів 95 зареєстрованих оперативних втручань[2].

Після демобілізації під час своєї відпустки поїхав у зону АТО і три тижні рятував поранених українських військових та допомагав місцевим жителям.

2016 — по теперішній час[ред. | ред. код]

Із 2016 року Олександр Данилюк працює у Міністерстві охорони здоров'я України, в Управлінні екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, відділі, що відповідає за медицину АТО та координацію зі Збройними силами України[12][13][14].

Під час загострення військових дій на Сході України у кінці січня — початку лютого 2017 року для безпосередньої координації співпраці з Міністерством оборони України, Державною службою надзвичайних ситуацій, волонтерськими організаціям, представництва МОЗ України у оперативному штабі війського-цивільної адміністрації Олександра Данилюка було відряджено в Авдіївку[13][14].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ольга Павлова (01.07.2016). Військовий хірург написав книгу про котел у Дебальцевому. Громадське радіо. Процитовано 09.12.2017. 
  2. а б «Окопна хірургія третього тисячоліття». inkyiv.com.u. 27.08.2016. Процитовано 09.12.2017. 
  3. Зустріч з учасниками АТО. Офіційний сайт Великобичківської ЗОШ № 3. 02.03.2015. Процитовано 21.12.2017. 
  4. а б Ксенія Шокіна (13.12.2015). Олександр Данилюк, хірург 128-ї бригади: «В окопах атеїстів немає...». uzhgorod.net.ua. Процитовано 18.12.2017. 
  5. а б Ксенія Шокіна (16.07.2016). Закарпатець Олександр Данилюк про роботу хірурга у зоні АТО. uzhgorod.net.ua. Процитовано 18.12.2017. 
  6. а б Олександр Данилюк, хірург 128-ї бригади: «В окопах атеїстів немає…». Медіацентр УжНУ. 13.12.2015. Процитовано 21.12.2017. 
  7. Офіційна декларація Олександра Данилюка. declarations.com.ua. Процитовано 21.12.2017. 
  8. Страх і ризик української військової хірургії. Захист Патріотів. Процитовано 09.12.2017. 
  9. Професія «Ужгородець»: військовий хірург Олександр Данилюк. 0312.ua - Cайт міста Ужгорода. 27.05.2016. Процитовано 21.12.2017. 
  10. І про нього ніхто не чув і не розповідає. Архів оригіналу за 1 грудень 2017. Процитовано 1 грудень 2017. 
  11. Олександра Горчинська (26.02.2016). Між життям та смертю. Військовий лікар, що пройшов Дебальцеве, розповідає, як рятував життя бійців під обстрілами. Новое Время. Процитовано 21.12.2017. 
  12. Військовий хірург «Смайл», він же Олександр Данилюк
  13. а б Загострення на Донбасі: Авдіївка, Донецьк після обстрілів. Живий блог. Радіо «Свобода». 03.02.2017. Процитовано 18.12.2017. 
  14. а б "Гаряча" Авдіївка: Україна закликає визнати обстріли міста військовим злочином. Укрінформ. 06.02.2017. Процитовано 18.12.2017. 
  15. наказ № 14 від 26 березня 2016 року

Посилання[ред. | ред. код]