Даниш Никифор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Никифор Даниш
Народився 1877(1877)
Іллінці
Помер 1954(1954)
США
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР
Національність українець
Проживання Бучач, Чортків
Діяльність педагог, громадський діяч
Відомий перший керівник Бучацької повітової філії «Просвіти»

Никифор Даниш[1] (1877, Іллінці — 1954) — український галицький педагог, організатор приватного шкільництва, громадсько-політичний діяч. Член УНДП.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в 1877 році в с. Іллінці.[2]

За часів Австро-Угорщини працював суплентом (помічник учителя) у Станиславові (нині Івано-Франківськ), звідки десь на початку вересня 1905 року наказом Міністерства був переведений на посаду вчителя[3] Бучацької ц-к. гімназії[джерело?]. У 1914 році був професором Коломийської української гімназії[4]. Також працював учителем середніх шкіл на Коломийщині, з 1919 року — на Станиславівщині[5] (зокрема, був професором Станиславівської української гімназії[2]). Брав активну участь в розбудові приватних навчальних закладів.[5]

На перших Загальних зборах 25 березня 1908 року обраний першим керівником Бучацької повітової філії «Просвіти».[6] Став міським комісаром Чорткова після утворення ЗУНР у листопаді 1918 року. Працював у цьому місті директором гімназії[7]. Директор Н. Даниш разом з головою місцевого гуртка доктором Михайлом Гринівим 20 вересня 1931 взяв участь в ювілейному святі, що відбувалося на подвір'ї монастиря оо. Василіян у Бучачі, приуроченому до 50-річчя товариства «Рідна школа»[8].

Був автором статей на педагогічну тематику[5] (зокрема, «Нарис iсториi ц. к. гімназиі з руською викладовою мовою в Коломиi від єі основaня 1892/3 до 1911/12 року. В Коломиi. 1912.»[9]).

Помер в 1954 році.[5]

Примітки[ред.ред. код]

  1. у польськомовних джерелах Nicefor DanyszKronika. Mianowania // Kurjer Stanislawowski. — 1905. — № 1041 (3 września). — S. 2. (пол.)
  2. а б Арсенич П. Тарас Шевченко і Прикарпаття. — С. 142.
  3. Kronika. Mianowania // Kurjer Stanislawowski. — 1905. — № 1041 (3 września). — S. 2. (пол.)
  4. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1914. — Lwów : drukarnia Władysława Łozińskiego, 1914. — S. 621. (пол.)
  5. а б в г Даниш Никифор… — С. 488.
  6. Колцьо Володимир. Праця і розвиток читалень т-ва «Просвіта» в Бучаччині // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 254.
  7. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад — грудень 1918 року)
  8. Свята «Рідної школи» // Діло. — 1931. — Ч. 225 (12281) (8 жовтня). — С. 2.
  9. [1]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.