Даніела Кюн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Даніела Кюн
Daniela Kühn
Народилася1973[1]
Країна Німеччина
Діяльністьматематикиня, викладачка університету
Alma materКембриджський університет
Гамбурзький університет
ГалузьМатематика
ЗакладБірмінгемський університет
Науковий керівникReinhard Diesteld[2]
Аспіранти, докторантиRichard Mycroftd[3]
Fiachra Knoxd[3]
Andrew Treglownd[3]
Нагороди

Даніела Кюн (нім. Daniela Kühn; нар. 1973 року[4]) — німецький математик і професор Масон з математики в Бірмінгемському університеті, Англія[5]. Відома своїми дослідженнями в комбінаториці, особливо в екстремальній комбінаториці і теорії графів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Кюн отримала сертифікат вищої освіти з математики (Cambridge Mathematical Tripos) з Кембриджського університету в 1997 році, диплом з математики в Технологічному університеті Хемніца в 1999 році[5], а потім — докторський ступінь у Гамбурзькому університеті в 2001 році під керівництвом Рейнхарда Діестеля[6]. Після роботи в аспірантурі в Гамбурзі та Вільному університеті в Берліні вона переїхала в університет Бірмінгема в якості викладача в 2004 році, і була нагороджена кафедрою математики в 2010 році[5].

Дослідження

[ред. | ред. код]

У 2004 році Кюн опублікувала пару статей у Combinatorica зі своїм радником дисертації Рейнхардом Діестелем, що стосується циклічних просторів нескінченних графіків. На цих графіках відповідні узагальнення циклів і остовних дерев залежать від правильної обробки кінців графу. Рецензент Р. Брюс Ріхтер пише, що «результати надзвичайно задовільні, в тому сенсі, що стандартні теореми для кінцевих графів мають ідеальні аналоги», але що «немає нічого простого в будь-якому аспекті цієї роботи. Це гарне поєднання теоретико-графічних і топологічних ідей»[7].

У 2011 році Кюн та її співавтори опублікували доведення гіпотези Самнера про те, що кожне n-вершинне полідерево утворює підграф кожного (2n-2)-вершинного турніру для всіх значень n, окрім певного скінченного набору значень. Рецензент MathSciNet K. B. Reid написав, що їхній доказ «є важливим і бажаним розвитком теорії турнірів»[8].

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

У 2002 році Кюн стала лауреатом премії Річарда Радо, найкращою нагородою за дисертацію, яку призначає Секція дискретної математики Німецького математичного товариства[9]. Спільно з Дериком Остхусом і Аленом Планом вона була одним із перших переможців Європейської премії в комбінаторіці у 2003 році[10]. Разом з Остхусом вона була лауреатом премії Уайтхеда Лондонського математичного товариства у 2014 році за «численні результати в теорії екстремальних графів і суміжних областях. Декілька їхніх статей вирішують давні проблеми, що існують у цій сфері»[11]. Того ж року її запросили виступити на Міжнародному конгресі математиків у Сеулі[12]. У 2015 році Кюн нагороджена Wolfson Research Merit Award від Королівського товариства[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #123412005 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. Birth year from ISNI authority control file [Архівовано 29 листопада 2018 у Wayback Machine.], retrieved 2018-11-28.
  5. а б в Staff profile [Архівовано 16 жовтня 2018 у Wayback Machine.], University of Birmingham School of Mathematics, accessed 2012-09-12.
  6. Даніела Кюн(англ.) у проєкті «Математична генеалогія».
  7. Diestel, Reinhard; Kühn, Daniela (2004), On infinite cycles. I, II., Combinatorica, 24 (1): 69–89 & 91–116, doi:10.1007/s00493-004-0005-z, MR 2057684
  8. Kühn, Daniela; Mycroft, Richard; Osthus, Deryk (2011), A proof of Sumner's universal tournament conjecture for large tournaments, Proceedings of the London Mathematical Society, Third Series, 102 (4): 731—766, arXiv:1010.4430, doi:10.1112/plms/pdq035, MR 2793448, Zbl 1218.05034
  9. Richard-Rado-Preis [Архівовано 6 січня 2013 у Archive.is], (нім.) Fachgruppe Diskrete Mathematik, DMV, accessed 2012-09-12.
  10. Awards (PDF), European Mathematical Society Newsletter, 50, December 2003: 24, архів оригіналу (PDF) за 6 листопада 2013, процитовано 26 червня 2019
  11. LMS Prizes 2014. London Mathematical Society. Архів оригіналу за 19 січня 2014. Процитовано 7 серпня 2014.
  12. ICM Plenary and Invited Speakers since 1897. International Mathematical Union (IMU). 27 вересня 2015. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 27 вересня 2015.
  13. Royal Society announces recipients of prestigious Wolfson Research Merit Awards. Royal Society. 31 липня 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 27 вересня 2015.