Даніела Кюн
| Даніела Кюн | |
|---|---|
| Daniela Kühn | |
| Народилася | 1973[1] |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | математик, викладачка університету |
| Alma mater | Кембриджський університет Гамбурзький університет |
| Галузь | Математика |
| Заклад | Бірмінгемський університет |
| Науковий керівник | Reinhard Diesteld[2] |
| Аспіранти, докторанти | Richard Mycroftd[3] Fiachra Knoxd[3] Andrew Treglownd[3] |
| Нагороди | лауреатка премії Річарда Радо, лауреатка премії Уайтхеда Лондонського математичного товариства |
Даніела Кюн (нім. Daniela Kühn; нар. 1973 року[4]) — німецький математик і професор Масон з математики в Бірмінгемському університеті, Англія[5]. Відома своїми дослідженнями в комбінаториці, особливо в екстремальній комбінаториці і теорії графів.
Кюн отримала сертифікат вищої освіти з математики (Cambridge Mathematical Tripos) з Кембриджського університету в 1997 році, диплом з математики в Технологічному університеті Хемніца в 1999 році[5], а потім — докторський ступінь у Гамбурзькому університеті в 2001 році під керівництвом Рейнхарда Діестеля[6]. Після роботи в аспірантурі в Гамбурзі та Вільному університеті в Берліні вона переїхала в університет Бірмінгема в якості викладача в 2004 році, і була нагороджена кафедрою математики в 2010 році[5].
У 2004 році Кюн опублікувала пару статей у Combinatorica зі своїм радником дисертації Рейнхардом Діестелем, що стосується циклічних просторів нескінченних графіків. На цих графіках відповідні узагальнення циклів і остовних дерев залежать від правильної обробки кінців графу. Рецензент Р. Брюс Ріхтер пише, що «результати надзвичайно задовільні, в тому сенсі, що стандартні теореми для кінцевих графів мають ідеальні аналоги», але що «немає нічого простого в будь-якому аспекті цієї роботи. Це гарне поєднання теоретико-графічних і топологічних ідей»[7].
У 2011 році Кюн та її співавтори опублікували доведення гіпотези Самнера про те, що кожне n-вершинне полідерево утворює підграф кожного (2n-2)-вершинного турніру для всіх значень n, окрім певного скінченного набору значень. Рецензент MathSciNet K. B. Reid написав, що їхній доказ «є важливим і бажаним розвитком теорії турнірів»[8].
У 2002 році Кюн стала лауреатом премії Річарда Радо, найкращою нагородою за дисертацію, яку призначає Секція дискретної математики Німецького математичного товариства[9]. Спільно з Дериком Остхусом і Аленом Планом вона була одним із перших переможців Європейської премії в комбінаторіці у 2003 році[10]. Разом з Остхусом вона була лауреатом премії Уайтхеда Лондонського математичного товариства у 2014 році за «численні результати в теорії екстремальних графів і суміжних областях. Декілька їхніх статей вирішують давні проблеми, що існують у цій сфері»[11]. Того ж року її запросили виступити на Міжнародному конгресі математиків у Сеулі[12]. У 2015 році Кюн нагороджена Wolfson Research Merit Award від Королівського товариства[13].
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123412005 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Birth year from ISNI authority control file [Архівовано 29 листопада 2018 у Wayback Machine.], retrieved 2018-11-28.
- ↑ а б в Staff profile [Архівовано 16 жовтня 2018 у Wayback Machine.], University of Birmingham School of Mathematics, accessed 2012-09-12.
- ↑ Даніела Кюн(англ.) в проєкті «Математична генеалогія».
- ↑ Diestel, Reinhard; Kühn, Daniela (2004), On infinite cycles. I, II., Combinatorica, 24 (1): 69–89 & 91–116, doi:10.1007/s00493-004-0005-z, MR 2057684
- ↑ Kühn, Daniela; Mycroft, Richard; Osthus, Deryk (2011), A proof of Sumner's universal tournament conjecture for large tournaments, Proceedings of the London Mathematical Society, Third Series, 102 (4): 731—766, arXiv:1010.4430, doi:10.1112/plms/pdq035, MR 2793448, Zbl 1218.05034
- ↑ Richard-Rado-Preis [Архівовано 6 січня 2013 у Archive.is], (нім.) Fachgruppe Diskrete Mathematik, DMV, accessed 2012-09-12.
- ↑ Awards (PDF), European Mathematical Society Newsletter, 50, December 2003: 24, архів оригіналу (PDF) за 6 листопада 2013, процитовано 26 червня 2019
- ↑ LMS Prizes 2014. London Mathematical Society. Архів оригіналу за 19 січня 2014. Процитовано 7 серпня 2014.
- ↑ ICM Plenary and Invited Speakers since 1897. International Mathematical Union (IMU). 27 вересня 2015. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 27 вересня 2015.
- ↑ Royal Society announces recipients of prestigious Wolfson Research Merit Awards. Royal Society. 31 липня 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 27 вересня 2015.
|
