Бірмінгемський університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бірмінгемський університет
Бірмінгемський університет.svg
BirminghamUniversityChancellorsCourt.jpg
52°27′02″ пн. ш. 1°55′50″ зх. д. / 52.450555555583775913° пн. ш. 1.9305555555833778° зх. д. / 52.450555555583775913; -1.9305555555833778Координати: 52°27′02″ пн. ш. 1°55′50″ зх. д. / 52.450555555583775913° пн. ш. 1.9305555555833778° зх. д. / 52.450555555583775913; -1.9305555555833778
Тип державний
Країна Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія[2]
Розташування Бірмінгем, графство Західний Мідленд, Англія Англія, Велика Британія Велика БританіяБірмінгем
Бірмінгем[d]
Гасло лат. Per Ardua Ad Alta, «Через труднощі до вершин»
Засновано 1825 
у 1900 отримав королівську університетську хартію
Засновник Joseph Chamberlaind
Президент Домінік Кедбері
Ректор Девід Іствуд
Студентів 30,832[1]
Членство у
  • Група «Рассел»[4], ORCID[d][3], Jiscd[5], Digital Preservation Coalitiond[6] і Асоціація університетів Європи[7]
  • Складається з Great Hall and Quadrant Ranged
    Випускники Категорія:Випускники Бірмінгемського університету
    Штаб-квартира Бірмінгем
    Адреса University of Birmingham, Edgbaston, Birmingham, B15 2TT, UK
    Телефон/факс +44-121-414-3344
    Сайт bham.ac.uk
    IP v4 147.188.0.0/16[8]
    CMNS: Бірмінгемський університет на Вікісховищі

    Бірмінге́мський університе́т (англ. University of Birmingham, лат. Universitas Birminghamiensis) — один з найбільших та найпрестижніших університетів Великої Британії і світу. Розташований у центральній частині міста Бірмінгем, Англія. Входить до складу елітної групи «Рассел», а також є головним і найстарішим серед «університетів з червоної цегли» Великої Британії.

    Кількість студентів перевищує 30 тисяч чоловік, а площа головного кампусу становить 330 га, завдяки чому Бірмінгемський університет є найбільшим навчальним закладом у центральній Англії.

    Станом на 2007 рік Бірмінгемський університет займає 4 позицію у рейтингу найбільш затребуваних серед абітурієнтів університетів Великої Британії з середнім показником у 9 чоловік на місце, при тому, що бюджетних місць, як і у всіх вишах країни, в ньому немає[9]. Університет входить до десятки найкращих університетів Великої Британії і в ТОП-60 у світі[10][11].

    Видатні випускники і викладачі[ред. | ред. код]

    Серед випускників Бірмінгемського університету 8 лауреатів Нобелівської премії.[12]

    Один із символів університету — вежа пам'яті Джозефа Чемберлена, «Старий Джо»: найвища у світі окрема годинникова вежа
    • Пітер Медавар — англійський біолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1960 за праці з росту та старіння організму, його реакціям на пересадки тканин. Член Лондонського королівського товариства (1949)
    • Джон Генрі Пойнтінг — розробив теорію вектора Пойнтінга, вперше у світі обчислив вагу Землі
    • Майкл Девід Джексон — британський генерал, глава Збройних сил Великої Британії (2003—2008)
    • Сер Л. Дональдсон — Головний санітарний лікар Великої Британії (1998-т.ч.)
    • Б. Коккрофт — Головний стоматолог Англії (2005-т.ч.)
    • Марк Оліфант — австралійський фізик-експериментатор, відкривач тритію. Відіграв одну з ключових ролей у створенні ядерної зброї США й Великої Британії. У 1937—1950 роках — професор фізики у Бірмінгемському університеті, де створив один з перших у світі синхрофазотронів[13]
    • Сер Домінік Кедбері — чинний ректор Бірмінгемського Університету. З 1983 до 1993 року працював виконавчим директором компанії Cadbury, а потім заступником генерального директора медіа-гіганта EMI. Онук Джорджа Кедбері, засновника шоколадної династії Cadbury
    • Джон Роберт Вейн — британський фармаколог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1982 року за вивчення фармакологічних властивостей аспірину.
    • Пол Нерс — британський біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 2001 року, нагороджений за відкриття регуляції клітинного циклу еукаріот цикліном та циклін-залежними кіназами. Президент Королівського товариства. Президент Рокфеллерівського університету
    • Д. Келлі — експерт з біологічної зброї Міністерства оборони Великої Британії та ООН
    • М. Яо Чі — віце-спікер Сінгапурського Парламенту
    • Г. Орієм Окелло — Міністр закордонних справ Уганди. До цього був Міністром освіти та спорту. Син генерала Тіто Окелло, колишнього президента Уганди
    • Девід Гілл — президент футбольного клубу Манчестер Юнайтед, член ради директорів Футбольної асоціації Англії
    • Волтер Норман Говорт — англійський хімік-органік та біохімік, член Лондонського королівського товариства (1928), лауреат Нобелівської премії з хімії 1937 за синтез аскорбінової кислоти (вітамін С). За часів Другої світової війни брав участь у розробках, пов'язаних із атомною зброєю
    • Патрік Гед — один із засновників і керівників британської команди Формули-1 WilliamsF1
    • М. Кі — генеральний директор O2, одного з найбільших стільникових операторів Великої Британії (2-й після Orange)
    • Д. Ма Тао-Лі — Головний суддя Верховного Суду Гонконга
    • Саймон Ле Бон — британський співак і музикант, засновник і вокаліст групи Duran Duran
    • Принц Манучер Мірза — Іранський принц. У 1950-х роках був директором «Національної іранської нафтової компанії» та одним з ініціаторів створення ОПЕК. Згодом став послом Ірану у Венесуелі.
    • С. Бейкер — головний редактор журналу Cosmopolitan
    • Алан Елфорд — письменник, єгиптолог.
    • Р. Нері Вела — перший та єдиний мексиканський космонавт
    • Сер Генрі Фоулер — британський інженер, упродовж багатьох років на початку XX століття був Генеральним інженером-конструктором в компанії LMS, яка управляла всіма залізничними коліями Лондона, Центральної Англії та Шотландії
    • Е. Пол — була лідером американського руху за право жінок брати участь у голосуваннях. Завдяки їй було прийнято Дев'ятнадцяту поправку до Конституції США, яка дозволила жінкам голосувати. Була дружиною Честера Артура, 21-го Президента США
    • Мо Ібрагім — відомий африканський мільярдер[14] і підприємець, консультант (мобільні комунікації), автор Індексу Мо Ібрагіма
    • Брайан Гарлі — відомий географ та історик картографії, навчався і працював в університеті Бірмінгема до переїзду у США
    • Джордж Гоморі — угорський письменник і поет, працював дослідником і бібліотекарем.

    Цікаві факти[ред. | ред. код]

    • Прем'єр-міністрами Великої Британії ставали випускники тільки чотирьох університетів — Оксфордського, Кембриджського, Единбурзького та Бірмінгемського.
    • В галереї факультету образотворчих мистецтв університету є оригінали[15] праць Ван Гога, Пікассо, Моне, Рубенса, Ботічеллі та багатьох інших видатних художників.
    • Університетська вежа «Старий Джо» на 4 метри вища за «Біг-Бен»[16].
    • Діапазон дисциплін, які вивчаються у Бірмінгемському університеті, настільки широкий, що поступається лише Кембриджському університету.
    • Сер Астон Вебб, головний архітектор Бірмінгемського університету, був президентом Королівської академії художеств. Він також створив меморіал на честь королеви Вікторії, який розташований поблизу входу у Букінгемський палац, сучасний фасад якого також збудував Вебб.
    • Перша у Британії заправна станція для автомобілів, що використовують водень замість бензину, з'явилась на території Бірмінгемського університету.
    • Серед усіх навчальних закладів Великої Британії тільки у Бірмінгемського університету є своя залізнична станція.
    • Бірмінгемський університет був першим у Великій Британії, куди абітурієнти вступали на рівних умовах, незалежно від їхнього віросповідання та соціального положення.
    • Перший студентський гуртожиток для жінок у Великій Британії з'явився саме у Бірмінгемському університеті.
    • У 1940 році два студенти університету винайшли прилад, здатний випромінювати мікрохвилі, що у подальшому призвело до розробки радара та побутової НВЧ печі.
    • У Бірмінгемському університеті щотижня витрачається понад 1 мільйон фунтів на підтримку будівель і території[17].
    • Бізнес-школа Бірмінгемського університету, заснована у 1902 році, є першою у Великій Британії.
    • У 1858 році Томас Гем і Аугурьо Перера винайшли сучасний теніс у своєму будинку, який знаходиться неподалік від університету[18].
    • У магістратурі Бірмінгемського університету навчається 80-річний студент[19].
    • Університетська бібліотека є однією з найбільших у Великій Британії. У ній є унікальні видання Біблії 1566 року, Шекспіра, перші видання праць Чарльза Діккенса. Загалом, у бібліотеці зберігається понад 6 мільйонів книжок та рукописів, 120 тисяч з яких видані до XIX століття[20][21]. Якщо скласти усі книги з університетської бібліотеки одну на одну, вийде стопка у 8 разів вища за Еверест і практично сягає космосу[22].

    Фотогалерея[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Students — About us — University of Birmingham
    2. Directory of Open Access Journals — 2003.
    3. а б в https://orcid.org/members/001G000001Znu93IAB-university-of-birmingham
    4. http://russellgroup.ac.uk/
    5. https://www.jisc.ac.uk/membership
    6. https://dpconline.org/about/members
    7. https://eua.eu/about/member-directory.html
    8. https://apps.db.ripe.net/search/lookup.html?source=ripe&key=147.188.0.0+-+147.188.255.255&type=inetnum
    9. Students
    10. United Kingdom | Top Universities. Архів оригіналу за 12 серпень 2010. Процитовано 3 лютий 2012. 
    11. THE — QS World University Rankings 2009 — top universities | Top Universities. Архів оригіналу за 25 січень 2010. Процитовано 3 лютий 2012. 
    12. University of Birmingham — The University's Nobel Prize winners. Архів оригіналу за 27 лютий 2012. Процитовано 3 лютий 2012. 
    13. http://cdsweb.cern.ch/record/340513/files/p1.pdf
    14. Geraldine Bedell, «The man giving Africa a brighter future»
    15. The Barber Institute of Fine Arts. Архів оригіналу за 11 вересень 2010. Процитовано 3 лютий 2012. 
    16. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 жовтень 2008. Процитовано 3 лютий 2012. 
    17. Investing and improving — About us — University of Birmingham
    18. Baker, p. 182.
      Robert Holland. Lawn Tennis and Major T. H. Gem (англійською). The Birmingham Civic Society. Архів оригіналу за 2011-08-18. Процитовано 2012-02-03. 
    19. Frequently Asked Questions
    20. Parish library collections — Special Collections — University of Birmingham
    21. http://www.library.bham.ac.uk/help/facts.shtml
    22. Video

    Посилання[ред. | ред. код]