Центр даних

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Серверні стійки фонду Вікімедіа

Дата-центр або Це́нтр да́них (англ. data center, альтернативні терміни центр зберігання та обробки даних (ЦЗОД), центр опрацювання даних (ЦОД), рос. центр хранения и обработки данных (ЦХОД), центр обработки данных (ЦОД)) — приміщення в будівлі, будівля або група будівель, призначена для збирання, нагромадження й зберігання великих обсягів інформації та їх опрацювання. Ядром обчислювальних засобів центру є комп'ютер (або електронно-обчислювальна машина, скорочено ЕОМ) високої продуктивності та комплекс пристроїв для записування та видавання інформації, які за допомогою інтернету здійснюють обмін інформації між центром даних і зовнішнім середовищем — людьми, технологічними пристроями, іншими центрами даних, тощо.

Опис[ред. | ред. код]

Центр опрацювання даних (ЦОД) є сукупністю спланованих певним чином територій, зовнішніх майданчиків (анклавів), будівель, приміщень, зі встановленими інженерними системами забезпечення та обслуговчим персоналом, що утворюють загальний фізичний простір і технологічне середовище для розміщення комп'ютерів, електронних та інших засобів прийому, передачі, обробки, зберігання інформації і забезпечують задану ступінь доступності (готовності), розміщеного обладнання в заданому режимі функціонування.[1]

Будівництво та експлуатація центрів даних здійснюється згідно з рядом стандартів. Центр даних може бути підрозділом телекомунікаційної компанії або ж окремою організацією.

Основна діяльність центру даних полягає у встановленні та подальшому обслуговуванні серверного та комунікаційного обладнання клієнтів згідно з умовами колокації або виділення серверів. Обладнання монтується на серверних стійках і/або шафах. Якість та пропускна здатність каналів зв'язку центру безпосередньо впливають на якість послуг, які він надає, позаяк основним критерієм їх оцінки є час доступності розміщеного в центрі сервера (англ. uptime).

Найстарішим центром даних України є ColoCall' (працює з 1 серпня 2000 року). Найбільшим спеціалізованим центром України є ЦОД «''De Novo''», з площею 2117 м² і потужністю 3,3 МВт.

Будова[ред. | ред. код]

Серверна стійка

Відповідно до TIA/EIA-942 структура ЦОД складається з трьох основних підсистем:[2]

  • MDA/Main Distribution Area — головна розподільна підсистема, забезпечує інтерфейс доступу до ЦОД і розподіляє трафік головної магістралі по внутрішніх магістралях. Вона включає кінцеве обладнання операторів зв'язку, маршрутизатори, магістральні комутатори тощо Тут МС — головний розподільний вузол, HC — комутаційний вузол, що розподіляє магістральний трафік по локальних лініях;
  • HDA/Horizontal Distribution Area — горизонтальна розподільча підсистема, направляє трафіки внутрішніх магістралей по локальних лініях (довжиною не більше 100 м), що виходять в апаратні зони (стійки). Крім пасивного обладнання в ній використовуються комутатори ЛВС, КВМ-комутатори тощо;
  • EDA/Equipment Distribution Area — підсистема розводки по обладнанню, що доставляє трафік в робочі області до серверів, дискових масивів тощо. Для обслуговування областей, де потрібні часті переконфігурації можуть використовуватися зонові сегменти з вузлами консолідації (ZDA).

Завдання[ред. | ред. код]

Центр обробки даних (ЦОД) — це комплексна централізована система, що забезпечує безперервність бізнес-процесів з високим рівнем продуктивності та готовності сервісів, що має:

  • високонадійне серверне обладнання,
  • систему зберігання даних,
  • активне мережеве обладнання,
  • архітектурно-технічні рішення щодо резервування й дублювання критично важливих сервісів інформаційних систем,
  • «Забезпечуючу» інженерну інфраструктуру,
  • Працівник ЦОД переглядає статистику його роботи
    фізичний захист приміщень,
  • системи управління та моніторингу,
  • комплекс організаційних заходів.

До то́го ж надає переваги у наступних сферах:

  • мінімізація часу доступу до інформації при будь-якій кількості запитів
  • збільшення доступного для кожного користувача дискового простору
  • збільшення доступності даних
  • відсутність часових витрат на резервне копіювання і відновлення даних
  • підвищення захищеності системи від збоїв і втрати інформації

Класифікація[ред. | ред. код]

За відповідністю до вимог стандартів[ред. | ред. код]

У ряді країн є стандарти щодо обладнання приміщень центрів даних, що дозволяють об'єктивно оцінити здатність центру забезпечити той чи інший рівень сервісу. Наприклад, у США прийнятий американський (ANSI) стандарт TIA-942, що дає рекомендації як створювати центри даних, і ділить ці центри на типи за ступенем надійності.

Фактично, TIA-942 сприймається в усьому світі як єдиний стандарт для ЦОД, однак слід зазначити що він досить давно не оновлювався. У той же час, активно розвивається стандарт BICSI 002 2010 Data Center Design and Implementation Best Practices, що з'явився в 2010 і оновлений в 2011.

Кожен із стандартів, як правило має свою внутрішню класифікацію за сукупністю їх параметрів.

За розміром[ред. | ред. код]

  • Великі центри даних мають свої будівлі, спеціально сконструйовані для забезпечення найкращих умов розміщення. Зазвичай вони мають свої канали зв'язку, до яких підєднані сервери.
Енергоцентр для обслуговування серверів Google в Орегоні
  • Модульні ЦОД збираються з модульних блоків, вони мають різні конструктивні особливості, масштабуються від мінімальної площі серверного залу одного модуля, збільшуються до нескінченності шляхом поступового нарощування модулів. Мають підвищені рівні безпеки роботи автономних систем ЦОД.
  • Середні ЦОД зазвичай орендують майданчик певного розміру і канали певної пропускної здатності (зазвичай вимірюється в Гбіт/с).
  • Малі ЦОД розміщуються в малопристосованих приміщеннях. Часто ними використовується обладнання поганої якості, а також надається мінімум послуг.
  • Контейнерні ЦОД. Стійки з обладнанням розміщуються в стандартних ISO контейнерах розміром 20 і 40 футів. Мають переваги, оскільки можуть перевозитися автомобільним і залізничним транспортом.

За надійністю[ред. | ред. код]

Основний показник роботи ЦОД — відмовостійкість; також важлива вартість експлуатації, показники енергоспоживання і регулювання температурного режиму.

Наприклад, стандарт TIA-942 передбачає чотири рівні надійності ЦОД:

  • Рівень 1 (N) — відмови устаткування або проведення ремонтних робіт призводять до зупинки роботи всього ЦОД; в центрі відсутні резервні джерела електропостачання та джерела безперебійного живлення; інженерна інфраструктура не зарезервована;
  • Рівень 2 (N + 1) — невеликий рівень резервування; в центрі є фальшполи і резервні джерела електропостачання, однак проведення ремонтних робіт також викликає зупинку роботи ЦОД;
  • Рівень 3 (2N) — можливість проведення ремонтних робіт (зокрема заміну компонентів системи, їх додавання і видалення тих, що вийшли з ладу) без зупинки роботи ЦОД; інженерні системи одноразово зарезервовані, є кілька каналів розподілу електроживлення та охолодження, однак постійно активний тільки один з них;
  • Рівень 4 (2 (N + 1)) — є можливість проведення будь-яких робіт без зупинки роботи ЦОД; інженерні системи дворазово зарезервовані, тобто продубльовані як основна, так і додаткова системи (наприклад, безперебійне живлення представлено двома ІБП, кожен з яких вже зарезервовано за схемою N + 1).

За призначенням[ред. | ред. код]

Акумулятори в центрі даних

ЦОД за видом використання поділяють на корпоративні, призначені для обслуговування конкретної компанії, і комерційні (аутсорсингові), що надають послуги всім бажаючим. Також поділяють провайдерозалежні і провайдеронезалежні центри. Перші служать для забезпечення діяльності телекомунікаційних операторів, другі можуть використовуватися різними компаніями відповідно до їх потребами.

Мережева інфраструктура[ред. | ред. код]

Комунікації ЦОД найчастіше базуються на мережах з використанням протоколу IP. Центр містить кілька маршрутизаторів і мережевих комутаторів, які керують трафіком між серверами і «зовнішнім світом». Для надійності ЦОД іноді підєднаний до інтернету за допомогою безлічі різних зовнішніх каналів від різних постачальників послуг інтернету (провайдерів).

Деякі сервери в ЦОД служать для роботи базових і інтранет-служб, які використовуються всередині організації: поштові сервера, проксі-сервери, DNS-сервери і т. П.

Мережевий рівень безпеки підтримують міжмережеві екрани, VPN-шлюзи, IDS-системи тощо. Також використовуються системи моніторингу трафіку і деяких додатків. Розвиваються й дешеві «треш-дата-центрів» — це великий склад або ангар, мінімально пристосований для розміщення стійок. Якщо клієнт бажає мати гарантоване електроживлення, то повинен поставити власні ДБЖ.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • ColoCall — найстаріший датацентр України