Дата-центр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Серверні стійки фонду Вікімедіа

Да́та-це́нтр (англ. data center, альтернативні терміни центр зберігання та обробки даних (ЦЗОД), центр обробки даних (ЦОД), рос. центр хранения и обработки данных (ЦХОД), центр обработки данных (ЦОД)) — спеціалізований технічний майданчик для розміщення інформації в інтернеті, підключений до неї в автономну систему (або мережі в її складі) по множині каналів зв'язку.

Опис[ред.ред. код]

Дата-центр (ЦОД) являє собою сукупність спланованих певним чином територій, зовнішніх майданчиків (анклавів), будівель, приміщень, зі встановленими інженерними системами забезпечення та обслуговуючим персоналом, що утворюють загальний фізичний простір і технологічне середовище для розміщення комп'ютерів, електронних та інших засобів прийому, передачі, обробки, зберігання інформації і забезпечують задану ступінь доступності (готовності), розміщеного обладнання в заданому режимі функціонування.[1]

Будівництво та експлуатація дата-центрів здійснюється згідно з рядом жорстких стандартів. Дата-центр може бути підрозділом телекомунікаційної компанії або ж окремою організацією.

Основна діяльність дата-центру полягає у встановленні та подальшому обслуговуванні серверного та комунікаційного обладнання клієнтів згідно з умовами колокації або виділення серверів. Обладнання монтується до серверних стійок і/або шаф. Якість та пропускна здатність каналів зв'язку дата-центру напряму впливають на якість послуг, які він надає, позаяк основним критерієм її оцінки є час доступності розміщеного в дата-центрі сервера (англ. uptime).

Найстарішим дата-центром України є ColoCall (працює з 1 серпня 2000 року). Найбільшим спеціалізованим дата-центром України є ЦОД De Novo, площею 2117 м² і потужністю 3,3 МВт.

Будова[ред.ред. код]

Серверна стійка

Відповідно до TIA/EIA-942 структура ЦОД складається з трьох основних підсистем:[2]

  • MDA/Main Distribution Area — головна розподільна підсистема, забезпечує інтерфейс доступу до ЦОД і розподіляє трафік головної магістралі по внутрішніх магістралях. Вона включає кінцеве обладнання операторів зв'язку, маршрутизатори, магістральні комутатори тощо Тут МС — головний розподільний вузол, HC — комутаційний вузол, що розподіляє магістральний трафік по локальних лініях;
  • HDA/Horizontal Distribution Area — горизонтальна розподільча підсистема, направляє трафіки внутрішніх магістралей по локальних лініях (довжиною не більше 100 м), що виходять в апаратні зони (стійки). Крім пасивного обладнання в ній використовуються комутатори ЛВС, КВМ-комутатори тощо;
  • EDA/Equipment Distribution Area — підсистема розводки по обладнанню, що доставляє трафік в робочі області до серверів, дискових масивів тощо. Для обслуговування областей, де потрібні часті переконфігурації можуть використовуватися зонові сегменти з вузлами консолідації (ZDA).

Завдання[ред.ред. код]

Центр обробки даних (ЦОД) — це комплексна централізована система, що забезпечує безперервність бізнес-процесів з високим рівнем продуктивності та готовності сервісів, що включає:

  • високонадійне серверне обладнання,
  • систему зберігання даних,
  • активне мережеве обладнання,
  • архітектурно-технічні рішення щодо резервування й дублювання критично важливих сервісів інформаційних систем,
  • «Забезпечуючу» інженерну інфраструктуру,
  • Працівник датацентру переглядає статистику його роботи
    фізичний захист приміщень,
  • системи управління та моніторингу,
  • комплекс організаційних заходів.

При цьому дає вигоди у наступних сферах:

  • Мінімізація часу доступу до інформації при будь-якій кількості запитів
  • Збільшення доступного для кожного користувача дискового простору
  • Збільшення доступності даних
  • Відсутність часових витрат на резервне копіювання і відновлення даних
  • Підвищення захищеності системи від збоїв і втрати інформації

Класифікація[ред.ред. код]

За відповідністю вимогам стандартів[ред.ред. код]

У ряді країн є стандарти щодо обладнання приміщень дата-центрів, що дозволяють об'єктивно оцінити здатність дата-центру забезпечити той чи інший рівень сервісу. Наприклад, в США прийнятий американський (ANSI) стандарт TIA-942 (англ.), що несе рекомендації зі створенню дата-центрів, і ділить дата-центри на типи за ступенем надійності.

Фактично, TIA-942 сприймається в усьому світі як єдиний стандарт для дата-центрів, однак слід зазначити що він досить давно не оновлювався. У той же час, активно розвивається стандарт BICSI 002 2010 Data Center Design and Implementation Best Practices, що з'явився в 2010 і оновлений в 2011.

Кожен із стандартів, як правило має свою внутрішню класифікацію дата-центрів за сукупністю їх параметрів.

За розміром[ред.ред. код]

  • Великі дата-центри мають свою будівлю, спеціально сконструйований для забезпечення найкращих умов розміщення. Зазвичай вони мають свої канали зв'язку, до яких підключають сервери.
    Енергоцентр для обслуговування серверів Google в Орегоні
  • Модульні дата-центри збираються з модульних блоків, мають різні конструктивні особливості, масштабируются від мінімальної площі серверного залу одного модуля, збільшуються до нескінченності шляхом поступового нарощування модулів. Мають підвищені рівні безпеки роботи автономних систем дата-центру.
  • Середні дата-центри зазвичай орендують майданчик певного розміру і канали певної пропускної здатності (зазвичай вимірюється в Гбіт/с).
  • Малі дата-центри розміщуються в малопристосованих приміщеннях. Часто ними використовується обладнання поганої якості, а також надається самий мінімум послуг.
  • Контейнерні дата-центри. Стійки з обладнанням розміщуються в стандартних ISO контейнерах розміром 20 і 40 футів. Мають переваги, так як можуть перевозитися автомобільним і залізничним транспортом.

За надійністю[ред.ред. код]

Основний показник роботи ЦОД — відмовостійкість; також важлива вартість експлуатації, показники енергоспоживання і регулювання температурного режиму.

Наприклад, стандарт TIA-942 передбачає чотири рівні надійності дата-центрів:

  • Рівень 1 (N) — відмови устаткування або проведення ремонтних робіт призводять до зупинки роботи всього дата-центру; в дата-центрі відсутні резервні джерела електропостачання та джерела безперебійного живлення; інженерна інфраструктура не зарезервована;
  • Рівень 2 (N + 1) — невеликий рівень резервування; в дата-центрі є фальшполи і резервні джерела електропостачання, однак проведення ремонтних робіт також викликає зупинку роботи дата-центру;
  • Рівень 3 (2N) — можливість проведення ремонтних робіт (включаючи заміну компонентів системи, додавання і видалення вийшло з ладу) без зупинки роботи дата-центру; інженерні системи одноразово зарезервовані, є кілька каналів розподілу електроживлення та охолодження, однак постійно активний тільки один з них;
  • Рівень 4 (2 (N + 1)) — є можливість проведення будь-яких робіт без зупинки роботи дата-центру; інженерні системи дворазово зарезервовані, тобто продубльовані як основна, так і додаткова системи (наприклад, безперебійне живлення представлено двома ІБП, кожен з яких вже зарезервовано за схемою N + 1).

За призначенням[ред.ред. код]

Акумулятори в датацентрі

Дата-центри за видом використання поділяють на корпоративні, призначені для обслуговування конкретної компанії, і комерційні (аутсорсингові), що надають послуги всім бажаючим. Також поділяють провайдерозалежні і провайдеронезалежні дата-центри. Перші служать для забезпечення діяльності телекомунікаційних операторів, другі можуть використовуватися різними компаніями відповідно до їх потребами.

Мережева інфраструктура[ред.ред. код]

Комунікації дата-центру найчастіше базуються на мережах з використанням протоколу IP. Дата-центр містить кілька роутерів і світчей, які керують трафіком між серверами і «зовнішнім світом». Для надійності дата-центр іноді підключений до інтернету за допомогою безлічі різних зовнішніх каналів від різних провайдерів.

Деякі сервери в дата-центрі служать для роботи базових інтернет- і інтранет-служб, які використовуються всередині організації: поштові сервера, проксі-сервера, DNS-сервера і т. П.

Мережевий рівень безпеки підтримують міжмережеві екрани, VPN-шлюзи, IDS-системи тощо. Також використовуються системи моніторингу трафіку і деяких додатків.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • ColoCall — найстаріший датацентр України