Дельта (проект)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мапа гідротехнічних споруд в рамках Дельтаверкен

Дельта (нід. Deltawerken — «дельта» «проект») — серія масштабних конструкторських проектів в Зеландії (Нідерланди), покликаних захистити суходіл навколо дельти Рейну-Маасу від Північного моря. Проект було започатковано через катастрофічну повінь 1953 року. Роботи тривали з 1958 до 1997 року. «Дельта» складається з гребель, шлюзів, дамб та водоспускних споруд[1]

«Дельтаверкен» разом із осушувальним проектом «Зейдерзеверкен» Американською спілкою цивільних інженерів (англ. ASCE) було названо одним із семи чудес модерного світу.

Історія[ред.ред. код]

Роботи біля міста Вере
Остершельдекерінг, найбільша з 13 дамб проекту «Дельта»

За свою історію естуарії річок Рейн, Маас і Шельда затоплялися безліч разів. Після спорудження у 1933 дамби Афслютдейк, що перетворила затоку Зейдерзе в озеро Ейсселмер, голландський уряд розпочав дослідження можливості зведення захисних споруд у дельті Рейну. Розроблений план полягав у зменшенні довжини узбережжя і перетворення естуаріїв в прісноводні озера.

По початку Другої світової війни було призупинено виконання проекту, але вже у 1950 році було перекрито дві невеликих затоки: Брілсегат біля Брілле і Ботлек біля Влардінгену. Після повені у 1953 році була створена комісія з вивчення причин та пошуків засобів за для запобігання подібних катастроф. Вона переглянула старі плани і створила новий, названий «Deltaplan», відповідно до якого, гирла Східної Шельди, Харінгвліт і Гревелінген закривалися дамбами, що зменшувало довжину берегової лінії на 640 км. Естуарії Ніве-Ватервег і Західна Шельда інтенсивно використовуються для судноплавного сполучення з портами Роттердаму і Антверпену, тому їх було вирішено залишити відкритими. Дамби по берегах цих проток були посилені.

Зміни в плані, зроблені в ході виконання робіт[ред.ред. код]

По ходу виконання робіт під тиском громадськості в план було внесено кілька змін. У гирлі Ніве-Ватервег укріплення берегів і супутнє розширення дамб ускладнювалося необхідністю знесення багатьох історичних будівель. Дана проблема була вирішена лише частковим зміцненням дамб у поєднанні з будівництвом штормового бар'єру Масланткерінг.

Також спочатку планувалося, що Східна Шельда буде перекрита від моря дамбою і перетворена на прісноводне озеро, що призвело б до втрати флори і фауни, що мешкає в солоній воді. Об'єднані зусилля захисників довкілля і рибалок (в гирлі проводився вилов устриць) призвели до того, що в план були внесені нові поправки. Замість повної ізоляції естуарію від моря була побудована найбільша гребля проекту Остершельдекерінг шлюзи якої закриваються лише при підвищенні рівня моря на 3 метри щодо середнього значення. При нормальних умовах естуарій відкритий і циркуляція солоної води здійснюється припливними процесами. Зв'язок Східної Шельди з сусіднім гирлом Харінгвліт буде перекрито для зменшення впливу на нього солоної води. Також потрібне будівництво додаткових дамб і шлюзів для забезпечення судноплавства між Роттердамом і Антверпеном.

Сучасний стан[ред.ред. код]

Роботи були закінчені у 1997 році завершенням Масланткерінгу і Хартелкерінгу. Голландський уряд називає проект «Дельта» найбільшим проектом з захисту від повеней. Масштаб проекту (2,4 тис. км основних і 14 080 км допоміжних дамб, а також більше 300 будівель[2]) робить його одним з найбільших інженерних проектів у світі.

Через глобальні кліматичні зміни і супутні їм підвищення рівня моря дамби потрібно добудовувати у висоту і ширину. Необхідний рівень захисту і вартість його забезпечення залишаються постійною темою для обговорення. На 2010-і проводяться роботи по зміцненню дамб по берегах Східної та Західної Шельди — була показана недостатня міцність існуючих передніх стінок і необхідність їх заміни. Ці роботи почалися у 1996 і за планом продовжаться до 2015 року. За цей період Міністерство громадських робіт та управління водними ресурсами виконає зміцнення 325 км дамб[3]

Список споруд[ред.ред. код]

Проект Початок Введення до експлуатації Функція Акваторія Місце
Штормовий бар'єр на Холландсе-Ейссел (Stormvloedkering Hollandse IJssel) (Algerakering) 1958 1958 штормовий бар'єр Холландсе-Ейссел (річка) Південна Голландія біля Крімпен-ан-ден-Ейссел
Зандкрекдам 1959 1960 дамба Зандкрек, Версе Гат (Східна Шельда) між Норд-Бевеланд і Зейд-Бевеланд
Версегатдам 1960 1961 дамба Версе Гат (Східна Шельда) між Норд-Бевеланд і Зейд-Бевеланд
Гревелінгендам 1958 1965 дамба Гревелінгендам Між Толен і Схаувен-Дейвеланд
Волкеракдам 1957 1969 дамба Волкерак, Холландс-Діп (Маас і Східна Шельда між Південною Голландією і Зеландією
Харінгвліт 1958 1971 дамба і штормовий бар'єр Харінгвліт (Рейн і Маас) Між Ворне-Пюттен й Гуре-Оверфлакке
Броверсдам 1964 1971 дамба Гревелінгендам між Гуре-Оверфлакке й Схаувен-Дейвеланд
Маркізатскаде 1980 1983 дамба Східна Шельда, Шельда-Рейн-канал Між Зейд-Бевеланд й Моленплат
Штормовий бар'єр Східної Шельди (Oosterscheldekering) 1960 1986 штормовий бар'єр Східна Шельда між Схаувен-Дейвеланд й Норд-Бевеланд
Остердам (Oesterdam) 1979 1997 дамба Східна Шельда, Маркізатсмер, Шельда-Рейн-канал Між Толен й Зейд-Бевеланд
Філіпсдам 1976 1997 дамба Східна Шельда між Гревелінгендам й Сінт-Филипсланд
Спейшлюз 1980 1987 шлюз Волкерак, Маркізатсмер, Східна Шельда Бат
Масланткерінг 1988 1997 штормовий бар'єр Ніве-Ватервег (Рейн) Вниз за течією Роттердам Південна Голландія
Хартелкерінг 1991 1997 штормовий бар'єр Хартелканал Біля Спейкеніссе, Південна Голландія

|}

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Тім Фолґер[en]. «Моря виходять з берегів» // National Geographic. — Т. #6, вип. Вересень 2013. — С. 50. Процитовано 2013-09-01.
  2. waterland.net — Flood control
  3. Zeeweringen — Dike reinforcements in Zeeland

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]