National Geographic (журнал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
National Geographic
NG Ukraine 04.2013.jpg
Обкладинка першого українського номеру журналу National Geographic (квітень 2013)
Тематика географія, природа, наука, історія
Періодичність виходу щомісячник
Мова виходить приблизно 40 мовами, зокрема українською.
Головний редактор Кріс Джонс/Chris Johns
Засновник Національне географічне товариство США
Рік заснування: 1888
Наклад бл. 8 млн примірників

Веб-сторінка: ngm.com

Журнал «National Geographic»  (раніше — англ. «The National Geographic Magazine» (Національний географічний журнал)) — міжнародний науково-популярний часопис, офіційне видання Національного географічного товариства США. Логотипом часопису є жовта прямокутна рамка довкола титульної сторінки.

Перше число журналу вийшло друком у жовтні 1888 році. Зараз «National Geographic» виходить 12 разів на рік. Видання доступне у традиційному друкованому, а також електронному інтернет-форматі. Спеціалізується на статтях з географії, природознавства, історії, науки, культури тощо. Час від часу виходять спеціальні випуски або мапи, присвячені якійсь одній темі чи країні. Матеріали журналу вирізняються високоякісними ілюстраціями (фотографії, графічні малюнки, карти).

Журнал видається в багатьох країнах, десятками мов. Перший наклад часопису (1888 р.) становив лише 217 примірників, та вже станом на березень 2013 року журнал має 38 мовно-регіональних версій, його загальний тираж сягає 8 млн примірників. У США щомісячний наклад видання становить приблизно 5 млн. За статистикою, місячно часопис переглядає 360 мільйонів користувачів[1].

У квітні 2013 року вийшов перший номер україномовного видання «National Geographic»[2], головний редактор — Ольга Вальчишен, заступник — Дмитро Губенко[3].

Історія[ред.ред. код]

Обкладинка журналу за січень 1915 року

«Колиска фотожурналістики»[ред.ред. код]

Перший номер «National Geographic Magazine» вийшов друком у жовтні 1888 року, за дев'ять місяців після заснування товариства. Між темно-коричневою обкладинкою журналу не було жодної фотографії, тільки «старанні статті». За стилем це був науковий журнал, орієнтований на невелике коло професійних читачів. Журнал виходив нерегулярно, лише 1896 року «The National Geographic Magazine» став щомісячником. Починаючи з 1905 року, журнал набув популярнішого стилю, зросла кількість ілюстрацій. Того року одне з чисел журналу вийшло із безпрецедентною кількістю фотографій — вони займали близько однієї п'ятої загальної площі видання.

Багатолітній редактор журналу і «батько фотожурналістики», Ґілберт Ґроувенер

А в 1908 році світлини займали вже до 50% площі журналу.

Усі ці зміни відбулися великою мірою завдяки Ґілберту Ґроувенеру, головному редактору видання (з лютого 1903 р.), якого також вважають батьком фотожурналістики. У січневому випуску 1905 р. Ґроувенер заповнив 11 сторінок журналу фотографіями Лхаси в Тибеті. У липні 1906 р. Ґросвенор публікує піонерські флеш фотографії тварин, зроблені фотографом Джорджем Соросом в нічний час. Після цього  два члена Ради Національного географічного товариства подають у відставку, стверджуючи, що журнал перетворюється в «ілюстровану книгу.» У 1910 р. на обкладинці журналу з'являється ілюстрація у формі листя дуба і лавра, жолудів і двох півкуль, це оформлення залишається постійним протягом наступних шести десятиліть. За цим прикладом наклад журналу досягає 74 000 примірників. У квітні 1913 р. після роботи, виконаної перуанською експедицією 1912 року, під егідою Єльського університету та Національного географічного товариства, видається стаття Хірам Бінгем про його дослідженні Мачу-Пікчу — «В країні чудес Перу». У 1920 р. тираж журналу збільшується до 713 000 примірників. У травні 1923 р. виходить стаття присвячена єгипетській експедиції про скарби до місця поховання фараона під назвою «У гробниці Тутанхамона». У 1926 р. штатний фотограф журналу Чарльз Мартін і вчений Лонглі зробили перші натуральні кольорові підводні знімки. У 1930 р. Мелвілл Белл Ґросвенор, син Ґілберта Ґросвенор робить перші натуральні кольорові аерофотознімки. За півстоліття очолювання журналом «National Geographic Magazine» Ґілбертом Ґроувенером, наклад зріс від приблизно 10 тис. примірників у 1905 році до 2 млн копій в 1954 р[4]. Ґроувенер займав цю посаду до 1954 р. З 1957 р. по 1967 р. посада редактора National Geographic перейшла до Мелвілла, сина Ґілберта Ґроувенера.

Крім цього, «National Geographic» шанують за «книжкову якість» та високі стандарти фотографії. «The National Geographic Magazine» був також піонером кольорової фотографії. Журнал почав публікувати фотознімки в кольорі ще у 20-х роках XX століття, коли ця технологія була доволі рідкісною. З 1959 року фотографії почали з'являтися на обкладинках журналу.

У жовтні 1952 р., журнал публікує першу з багатьох підводних статей Жака-Ів Кусто У серпні 1956 р. журнал публікує фотографії, зроблені на дуже великій глибині — 25 000 футів в глиб впадини в Атлантичному океані. У зв'язку з подією, екіпаж святкує встановлення рекорду (на Romanche Trench Voyage). У вересні 1959 р. після опублікування на обкладинці журналу National Geographic фотографії підрозділів ВМС США, обкладинка стає кольоровою. У вересні 1960 р. журнал National Geographic повідомляє про відкриття Луїс і Мері Лікі, що стосується людиноподібної істоти, якому налічується більше 1750 тисяч років. У грудні 1969 р. у журналі виходить стаття «Перші мандрівники про Місяць: Неймовірна історія Аполлона 11 в п'яти частинах». Відповідно до статті ілюструється обкладинка. У березні 1984 р. на обкладинці National Geographic з'являється голографічне зображення орла. У жовтні 1986 р. старший помічник редактора повідомляє після багатьох років про те, що Христофор Колумб відкрив Новий Світ в Самана Cay на Багамах. У 1989 р. липневий випуск присвячений двухсотріччю Франції.

У листопаді 1999 р. відбувається відкриття археолога Йохана Рейнхарда трьох заморожених мумій і унікальних артефактів інків в могилі на вершині гори Лулайлака, а також в Невадо Ампато, Анди, Перу. Зимове видання National Geographic у грудні 2001 р.  присвячено відкриттю Полом Серено викопних останків величезного крокодила, який мешкав 110 мільйонів років тому в Сахарі.

У червні 2008 р. видання ознаменовано статтею про відкриття Майком Паркером Пирсоном Стоунхенджа. 19 жовтня 2011 р. відкриті колосальні китові акули в районі острова Нова Гвінея. Завдяки зусиллям фотографа Карстена Пітера вдалося зафіксувати зображення вулкана Ньірагонго в Демократичній Республіці Конго.

19 грудня 2013 р. публікується звіт команди молодих альпіністів з північного узбережжя Оману, а 18 березня 2015 р. з'являються фотографії з космічного телескопа Хаббла.

Тематика[ред.ред. код]

Журнал відомий статтями про природу, історію, маловідомі та найвіддаленіші куточки світу. Чимало статей зосереджувалися на історії окремих країн, цивілізацій, пам'яток; були присвячені дослідженням природних ресурсів, рослинного й тваринного світу тощо. National Geographic, мабуть, найвідоміше у світі видання з приголомшливими фотографіями, захоплюючими інфографіками та оригінальними ілюстраціями. Цей щомісячний журнал містить науково-популярні статті про дику природу, географії, історії, археології, культури, навколишнього середовища і т. д. National Geographic охоплює кожен куточок земної кулі, досліджує унікальний простір Всесвіту і вивчає незвідані глибини океанів. Під час Холодної війни журнал публікував чимало матеріалів з географії, етнографії країн і народів за Залізною завісою. Останніми десятиріччями у «National Geographic» побільшало статей про захист довкілля, масове вирубування лісів, хімічне забруднення, глобальне потепління, вимираючі види тощо

Захисники Вердена, 1917
Ніл, Єгипет, 1917
Червоногруда очеретянка, 1917

Мовно-регіональні видання[ред.ред. код]

Спочатку журнал, в основному, був доступний лише членам товариства, у вільному продажі його не було. Ситуація кардинально змінилася наприкінці XX ст., з початком випуску мовно-регіональних версій журналу. Перше видання журналу «National Geographic» іноземною мовою (японською) було опубліковане у 1995 році. У жовтні 1997 р. видання журналу National Geographic дебютує в Іспанії, а в жовтні 1998 р. National Geographic вже друкується на грецькій мові. У жовтні 2000 р. вперше виходить видання у Голандії. Листопад 2003 р. вперше виходить хорватське видання журналу. Листопад 2006 р. — з'являється видання у Сербії, а у 2007 р. — у Китаї.

Останніми з'явилися локальні версії журналу литовською (жовтень 2009), арабською (жовтень 2010, виходить у 15 країнах Близького Сходу і Північної Африки), естонською (жовтень 2011),

Тіфліс (Тбілісі) у «National Geographic Magazine» за 1920 рік. Грузинською мовою журнал побачив світ у 2012 р.

грузинською, латиською і монгольською (жовтень 2012), фарсі (листопад 2012), українською (квітень 2013).

Загалом, станом на квітень 2013 року, включно з англомовною, виходить 38 мовно-регіональних версій журналу: арабською, болгарською, грецькою, грузинською, данською, естонською, івритом (2), індонезійською, іспанською (2 — Іспанія та Латинська Америка), італійською, китайською (2 — КНР і Тайвань), корейською, латиською, литовською, монгольською, нідерландською, німецькою, норвезькою, польською, португальською (2 — Португалія і Бразилія), російською, румунською, сербською, словенською, тайською, турецькою, угорською, українською, фінською, хорватською, чеською, шведською та японською[5].

Через складну економічну ситуацію в Україні журнал «National Geographic» припинив своє існування. Останній мультимедійний випуск вийшов у грудні 2014 року, а останнім паперовим було число за січень 2015 року[6].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]