National Geographic (журнал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
National Geographic
National-Geographic-Logo.svg

NG Ukraine 04.2013.jpg
Обкладинка першого українського номеру журналу National Geographic (квітень 2013)

Тематика географія, природа, наука, історія
Періодичність виходу щомісячник
Скорочена назва NGM
Мова виходить приблизно 40 мовами
Головний редактор С'юзан Голдберг (Susan Goldberg)
Засновник Національне географічне товариство США
Рік заснування 1888
Наклад бл. 8 млн примірників
ISSN 0027-9358

Веб-сторінка: ngm.com

Журнал «National Geographic»  (раніше — англ. «The National Geographic Magazine» (Національний географічний журнал)) — міжнародний науково-популярний часопис, офіційне видання Національного географічного товариства США. Логотипом часопису є жовта прямокутна рамка довкола титульної сторінки.

Перше число журналу вийшло друком у жовтні 1888 року. Зараз «National Geographic» виходить 12 разів на рік. Видання доступне у традиційному друкованому, а також електронному інтернет-форматі. Спеціалізується на статтях з географії, природознавства, поточних подій, світової історії, науки, культури, тощо. Час від часу виходять спеціальні випуски, присвячені якійсь одній темі чи країні. Матеріали журналу вирізняються високоякісними ілюстраціями (фотографії, графічні малюнки, карти).

Журнал видається в багатьох країнах десятками мов. Перший наклад часопису (1888 р.) становив лише 217 примірників. У березні 2013 року журнал мав 38 мовно-регіональних версій, його загальний тираж сягнув. 8 млн примірників. У США щомісячний наклад видання становив. приблизно 5 млн. За статистикою, місячно часопис переглядає 360 мільйонів користувачів[1].

У 2015 році журнал був розповсюджений по всьому світу майже в 40 мовних варіантах, та мав глобальний тираж близько 6,5 мільйонів у місяць згідно з данними, що опубліковані The Washington Post. Цей тираж включає в себе тираж у США - 3,5 мільйона примірників.[2][3]

З квітня 2013 по грудень 2014 «National Geographic» виходив українською[4], головний редактор — Ольга Вальчишен, заступник — Дмитро Губенко[5].

Історія[ред.ред. код]

Обкладинка журналу за січень 1915 року

«Колиска фотожурналістики»[ред.ред. код]

Перший номер «National Geographic Magazine» вийшов друком у жовтні 1888 року, за дев'ять місяців після заснування товариства. На той час журнал мав темно-коричневу обкладинку та не мав жодної фотографії, і містив лише "старанні статті". За стилем це був науковий журнал, орієнтований на невелике коло професійних читачів. Журнал виходив нерегулярно, лише 1896 року «The National Geographic Magazine» став щомісячником. Починаючи з 1905 року, журнал набув популярнішого стилю, зросла кількість ілюстрацій. Того року одне з чисел журналу вийшло із безпрецедентною кількістю фотографій — вони займали близько однієї п'ятої загальної площі видання.

Багатолітній редактор журналу і «батько фотожурналістики», Ґілберт Ґроувенер

А в 1908 році світлини займали вже до 50% площі журналу.

Усі ці зміни відбулися великою мірою завдяки Ґілберту Ґросвенору, головному редактору видання (з лютого 1903 р.), якого також вважають батьком фотожурналістики. У січневому випуску 1905 р. Ґросвенор заповнив 11 сторінок журналу фотографіями Лхаси в Тибеті. У липні 1906 р. Ґросвенор публікує піонерські флеш фотографії тварин, зроблені фотографом Джорджем Соросом в нічний час. Після цього  два члена Ради Національного географічного товариства подають у відставку, стверджуючи, що журнал перетворюється в «ілюстровану книгу.»

У 1910 р. на обкладинці журналу з'являється ілюстрація у формі листя дуба і лавра, жолудів і двох півкуль, це оформлення залишається постійним протягом наступних шести десятиліть. ПІсля цього наклад журналу досягає 74 000 примірників. У квітні 1913 р. після роботи, виконаної перуанською експедицією 1912 року, під егідою Єльського університету та Національного географічного товариства, видається стаття Хірам Бінгем про його дослідження Мачу-Пікчу — «В країні чудес Перу». У 1920 р. тираж журналу збільшується до 713 000 примірників. У травні 1923 р. виходить стаття присвячена єгипетській експедиції про скарби з місця поховання фараона під назвою «У гробниці Тутанхамона».

У 1926 р. штатний фотограф журналу Чарльз Мартін і вчений Лонглі зробили перші натуральні кольорові підводні знімки. У 1930 р. Мелвілл Белл Ґросвенор, син Ґілберта Ґросвенор робить перші натуральні кольорові аерофотознімки. За півстоліття очолювання журналом «National Geographic Magazine» Ґілбертом Ґросвенором, наклад зріс від приблизно 10 тис. примірників у 1905 році до 2 млн копій в 1954 році[6].

Ґросвенор займав цю посаду до 1954 р. З 1957 р. по 1967 р. посада редактора National Geographic перейшла до Мелвілла, сина Ґілберта Ґросвенора.

Крім цього, «National Geographic» шанують за «книжкову якість» та високі стандарти фотографії. «The National Geographic Magazine» був також піонером кольорової фотографії. Журнал почав публікувати фотознімки в кольорі ще у 20-х роках XX століття, коли ця технологія була доволі рідкісною. З 1959 року фотографії почали з'являтися на обкладинках журналу.

У жовтні 1952 р., журнал публікує першу з багатьох підводних статей Жака-Ів Кусто. У серпні 1956 р. журнал публікує фотографії, зроблені на дуже великій глибині — 25 000 футів в глиб впадини в Атлантичному океані. У зв'язку з подією, екіпаж святкує встановлення рекорду (на Romanche Trench Voyage). У вересні 1959 р. після опублікування на обкладинці журналу National Geographic фотографії підрозділів ВМС США, обкладинка стає кольоровою. У вересні 1960 р. журнал National Geographic повідомляє про відкриття Луїс і Мері Лікі, людиноподібної істоти, вік якої становить більше 1750 тисяч років.

У грудні 1969 р. у журналі виходить стаття «Перші мандрівники про Місяць: Неймовірна історія Аполлона 11 в п'яти частинах». Відповідно до статті ілюструється обкладинка. У березні 1984 р. на обкладинці National Geographic з'являється голографічне зображення орла. У жовтні 1986 р. старший помічник редактора повідомляє після багатьох років про те, що Христофор Колумб відкрив Новий Світ в Самана Cay на Багамах. У 1989 р. липневий випуск присвячений двухсотріччю Франції.

National Geographic у бібліотеці

У листопаді 1999 р. відбувається відкриття археолога Йохана Рейнхарда трьох заморожених мумій і унікальних артефактів інків в могилі на вершині гори Лулайлака, а також в Невадо Ампато, Анди, Перу. Зимове видання National Geographic у грудні 2001 р.  присвячено відкриттю Полом Серено викопних останків величезного крокодила, який мешкав 110 мільйонів років тому в Сахарі.

У червні 2008 р. видання ознаменовано статтею про відкриття Майком Паркером Пірсоном Стоунхенджа. 19 жовтня 2011 р. відкриті колосальні китові акули в районі острова Нова Гвінея. Завдяки зусиллям фотографа Карстена Пітера вдалося зафіксувати зображення вулкана Ньірагонго в Демократичній Республіці Конго.

19 грудня 2013 р. публікується звіт команди молодих альпіністів з північного узбережжя Оману, а 18 березня 2015 р. з'являються фотографії з космічного телескопа Хаббла.

Головні редактори видання[ред.ред. код]

На самому початку журнал мав одного "редактора" з 1888 по 1920 роки. з 1920 до 1967 посаду головного редактора займав Президент Національного географічного товариства. А вже з 1967 року журнал контролюється власним головним редактором.

  • Джон Хайд (John Hyde): жовтень 1888 - 14 вересня 1900; головний редактор: 14 вересня 1900 - лютий 1903.
  • Гілберт Гросвенор (Gilbert Hovey Grosvenor): асистент редактора: травень 1899 - 14 вересня 1900; керуючий редактор: 14 вересня 1900 - лютий 1903; головний редактор: лютий 1903 - 20 січня 1920; 21 січня 1920 - 5 травня 1954.
  • Джон Олівер ЛаГорс (John Oliver LaGorce): 5 травня 1954 - 8 січня 1957.
  • Мелвілл Белл Гросвенор (Melville Bell Grosvenor): 8 січня 1957 - 1 серпня 1967.
  • Фредерік Восбург (Frederick Vosburgh): 1 серпня 1967 - жовтень 1970)
  • Гілберт Мелвілл Гросвенор (Gilbert Melville Grosvenor): жовтень 1970 - липень 1980.
  • Вілбур Гаретт (Wilbur E. Garrett): липень 1980 - квітень 1990.
  • ВІльям Грейвс (William Graves): квітень 1990 - грудень 1994.
  • Вільям Аллен (William L. Allen): грудень 1995 - січень 2005.
  • Кріс Джонс (Chris Johns) - січень 2005 - квітень 2014)
  • С`юзан Голдберг (Susan Goldberg) - квітень 2014 - нині.[7]

Тематика[ред.ред. код]

Журнал відомий статтями про природу, історію, маловідомі та найвіддаленіші куточки світу. Чимало статей зосереджувалися на історії окремих країн, цивілізацій, пам'яток; були присвячені дослідженням природних ресурсів, рослинного й тваринного світу тощо. National Geographic, мабуть, найвідоміше у світі видання з приголомшливими фотографіями, захоплюючими інфографіками та оригінальними ілюстраціями. Цей щомісячний журнал містить науково-популярні статті про дику природу, географію, історію, археологію, культуру, навколишнє середовище і т. д. National Geographic охоплює кожен куточок земної кулі, досліджує унікальний простір Всесвіту і вивчає незвідані глибини океанів. Під час Холодної війни журнал публікував чимало матеріалів з географії, етнографії країн і народів за Залізною завісою. В останні десятиріччя у «National Geographic» побільшало статей про захист довкілля, масове вирубування лісів, хімічне забруднення, глобальне потепління, вимираючі види тощо.

National Geographic Magazine ділиться вражаючими історіями зі своїми читачами. Завдяки найкращим світовим науковцям, фотографам, журналістам та кінематографістам National Geographic захоплює і розважає світову спільноту за допомогою телевізійних каналів, журналів, дитячих медіа, екскурсій, підручників, карт та різноманітних товарів. Разом із 21st Century Fox видавництво National Geographic реінвестувало 27% надходжень, щоб допомогти фінансувати освітні та охоронні заходи Національного географічного товариства[8].

Захисники Вердена, 1917
Ніл, Єгипет, 1917
Червоногруда очеретянка, 1917

Мовно-регіональні видання[ред.ред. код]

Спочатку журнал, в основному, був доступний лише членам товариства, у вільному продажі його не було. Ситуація кардинально змінилася наприкінці XX ст., з початком випуску мовно-регіональних версій журналу. Перше видання журналу «National Geographic» іноземною мовою (японською) було опубліковане у 1995 році. У жовтні 1997 р. видання журналу National Geographic дебютує в Іспанії, а в жовтні 1998 р. National Geographic вже друкується на грецькій мові. У жовтні 2000 р. вперше виходить видання у Голандії. Листопад 2003 р. вперше виходить хорватське видання журналу. Листопад 2006 р. — з'являється видання у Сербії, а у 2007 р. — у Китаї.

Тіфліс (Тбілісі) у «National Geographic Magazine» за 1920 рік. Грузинською мовою журнал побачив світ у 2012 р.

Останніми з'явилися локальні версії журналу литовською (жовтень 2009), арабською (жовтень 2010, виходить у 15 країнах Близького Сходу і Північної Африки), естонською (жовтень 2011),грузинською, латиською і монгольською (жовтень 2012), фарсі (листопад 2012), українською (квітень 2013).

Загалом, станом на квітень 2013 року, включно з англомовною, виходить 38 мовно-регіональних версій журналу: арабською, болгарською, грецькою, грузинською, данською, естонською, івритом (2), індонезійською, іспанською (2 — Іспанія та Латинська Америка), італійською, китайською (2 — КНР і Тайвань), корейською, латиською, литовською, монгольською, нідерландською, німецькою, норвезькою, польською, португальською (2 — Португалія і Бразилія), російською, румунською, сербською, словенською, тайською, турецькою, угорською, українською, фінською, хорватською, чеською, шведською та японською[9].

"National Geographic" та Україна[ред.ред. код]

Ольга Вальчишен — головний редактор української версії журналу

Спроби ствоирити українську версію журналу були прийняті ще у далекому 2008 році. Компанія "Національний книжковий проект" намагалася видавати в Україні передруки російського "National Geographic". Згодом ліцензію викупив Видавничий дім «Sanoma Media Україна».

Презентація першого українського журналу National Geographic

Цей видавничий дім планував вихід першого українського видання на грудень 2008 року. Але того року запустити видання не вдалося — через економічну кризу було укладено недостатньо угод із рекламодавцями і проект було визнано нерентабельним. Випуск ще декілька разів відкладався, а 2010 року було відкликано й саму ліцензію. Однак, у вересні 2012 знову повернулися до ідеї українського видання, і вже до початку 2013 року «Sanoma Media Україна» сформувала нову команду. Головним редактором було призначено Ольгу Вальчишен (раніше — Крижановська), заступником головного редактора став Дмитро Губенко. У квітні 2013 року вийшов перший випуск.

На жаль, українська версія журналу не змогла проіснувати довго. Вже у 2014 році медіахолдинг "Sanoma" (Фінляндія) вирішив припинити діяльність своїх активів в Україні. Таке рішення було прийнято у зв'язку з фінансовими проблемами самого холдингу та із важким станом ринку друкованих ЗМІ в Україні. Свою діяльність в Україні припинили такі видання як "National Geographic", "Esquire", "Men's Health" тощо. Онлайн-версії видань ще продовжували існувати до січня 2015 року. [10] В Україні лишився сайт, на якому можна замовляти продукцію NatGeo.[11]

"National Geographic Magazine" про Україну[ред.ред. код]

На сайті видання можна знайти дві ілюстровані статті про подорожі Україною. Одна із них "Is "Dark Tourism" OK?" присвячена сталкерству, або так званому "чорному туризму" до Чорнобиля.

Друга публікація на тему України має назву "Best Trips 2013: Crimea, Ukraine" та присвячена красивим краєвидам українського Криму та узбережжя Чорного моря.

"NatGeo" та розширені можливості[ред.ред. код]

National Geographic Society щорічно фінансує сотні дослідницьких проектів по всьому світу та надихає нові покоління дослідників займатися наукою завдяки ініціативам товариства у галузі освіти.

На офіційному сайті журналу можна безкоштовно ділитися своїми фотографіями та коментарями, отримувати 10% знижки на купівлю товарів в онлайн-магазині National Geographic Store та ексклюзивні інформаційні бюлетені (за умови створення власного акаунту на сайті)[12]. Річна підписка коштує 12 доларів. Переваги: отримання 12 статей з друкованих випусків, ексклюзивні електронні книги, необмежена кількість статей та безлімітний доступ до Nat Geo PLUS.

National Geographic має яскраві слайди, аудіо, відео, графіку у своєму інтерактивному випуску. Використовуючи цей додаток, і National Geographic, і його партнери-рекламодавці мають можливість відображати своє повідомлення в розширеному цифровому вигляді, щоб звернути увагу аудиторії у кількості 500 000 осіб.

Розширені можливості такі:

• посилання;

• слайд-шоу;

• відео;

• фото 360;

панорами;

• накладання звуку;

• інтерактивні карти та графіки;

• інтерактивне включення на повний розмір сторінки за додаткову плату.[13]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. eCirc for Consumer Magazines. Audit Bureau of Circulations. June 30, 2011. Процитовано October 18, 2011. 
  2. https://www.facebook.com/paul.farhi. National Geographic gives Fox control of media assets in $725 million deal. Washington Post. Процитовано 2017-10-08. 
  3. National Geographic Boilerplates. National Geographic Partners Press Room (en-US). 2013-01-09. Процитовано 2017-10-08. 
  4. http://life.pravda.com.ua/society/2013/03/28/125306/
  5. Sanoma Media Ukraine to Launch Local-Language Edition of National Geographic Magazine in April
  6. http://www.trivia-library.com/b/history-of-national-geographic-magazine-part-1.htm
  7. National Geographic (magazine). Wikipedia (en). 2017-10-06. Процитовано 2017-10-08. 
  8. About Us. 2010-01-04. Процитовано 2017-09-17. 
  9. http://press.nationalgeographic.com/2012/11/20/ng-launches-local-language-edition-in-iran/
  10. В Украине закрылись журналы National Geographic и Esquire. delo.ua. Процитовано 2017-10-08. 
  11. Geographicbags | Официальный сайт представительства компании National Geographic Украина. geographicbags.com.ua (ru-RU). Процитовано 2017-10-08. 
  12. Society, National Geographic. National Geographic - Members. National Geographic. Процитовано 2017-09-17. 
  13. http://www.nationalgeographic.com/mediakit/pdf/ng-magazine/NGM_Media_Kit_2017.pdf.  Пропущений або порожній |title= (довідка)

Посилання[ред.ред. код]