День АНЗАК

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
25.04.1915

День АНЗАК (англ. Anzac Day) — національне свято Австралії та Нової Зеландії.

25 квітня 1915 року в ході Першої світової війни сили Антанти (британці, австралійці, новозеландці, ньюфаундлендці, індійці, французи) почали десантування на півострові Галліполі (Туреччина). У наступних затяжних і кровопролитних боях десант не зміг розвинути наступ з захоплених плацдармів і в кінці року був евакуйований. В ході цієї невдалої операції, що отримала назву Дарданелльскої, особливо відзначилися війська Австралійсько-новозеландського армійського корпусу (Australian and New Zealand Army Corps, ANZAC).

День АНЗАК почав офіційно відзначатися з 1916 року (у Новій Зеландії - з 1920). Спочатку це був день пам'яті австралійців та новозеландців, загиблих у Першій світовій війні. Після Другої світової війни 25 квітня в Австралії та Новій Зеландії згадують своїх громадян, загиблих у всіх війнах і військових конфліктах за участю цих країн. За традицією, в цей день проводяться церковні служби, військові паради, зустрічі ветеранів. Австралійські та новозеландські туристи відвідують Галліполі, де також проводяться пам'ятні заходи. Тільки в день АНЗАК дозволено грати в національну гру з підкиданням монет ту-ап, якою захоплювалися і солдати Першої світової війни.

В результаті широких антивоєнних настроїв, у 1973 році на національній конференції Австралійської лейбористської партії розглядалася можливість скасування Дня АНЗАК і введення замість нього дня миру, проте це так і залишилося проектом [1].

День АНЗАК відзначається в обох країнах. Типове ставлення до нього в Австралії відображають, наприклад, слова генерал-губернатора країни Майкла Джеффрі, який заявив у 2006 році, що завдяки Дарданелльскій кампанії у австралійців з'явилося почуття національної свідомості [2]. З іншого боку, різні громадські об'єднання критикують це свято як інструмент нав'язування мілітаристської ідеології та участі в імперіалістичних війнах на боці метрополії [3]. У жовтні 2008 р екс-прем'єр Австралії Пол Кітінг (Paul Keating), заперечуючи Джеффрі, заявив, що вважає недоцільними щорічні збіговиська з приводу висадки в Галліполі, бо «повна дурість - стверджувати, що нація могла народитися або, хоча б, відродитися на цьому півострові». Прем'єр міністр Австралії (грудень 2006 — червень 2010) Кевін Радд заперечив Кітінгу:

« Галліполійська кампанія - це частина нашої національної самосвідомості, частина нашої національної душі, частина нашої національної ідентичності, і я, як прем'єр-міністр країни, глибоко пишаюся цим! »

Крім Австралії та Нової Зеландії, різні церемонії в цей день проходять в окремих містах Великої Британії, Канади, Ізраїлю, Туреччини, Франції, Єгипту, Тонга, Самоа, Науру, на Соломонових островах і в інших місцях.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

В Австралії забороняється ввозити товари, в назві яких є слово «Anzac» [4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Phil Shannon. Dissenting look at militaristic myth. Green Left Weekly. June 26, 2010
  2. Anzac Day remembered across the globe
  3. Marilyn Lake. Beyond the Legend of Anzac. 26 April 2009
  4. Предмети і речовини, заборонені до ввезення в зарубіжні країни. EMS - Пошта Росії. Архів оригіналу за 3 лютий 2017. Процитовано 21 січень 2018. 

Література[ред. | ред. код]

  • Marilyn Lake & Henry Reynolds. What's Wrong With Anzac? The Militarisation of Australian History. UNSW Press 2010