Деревний кенгуру інустус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Деревний кенгуру інустус

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Сумчасті (Marsupialia)
Ряд: Кускусоподібні (Diprotodontia)
Родина: Кенгурові (Macropodidae)
Рід: Деревні кенгуру (Dendrolagus)
Вид: Деревний кенгуру інустус (Dendrolagus inustus)
Dendrolagus inustus
Müller, 1840
Ареал Dendrolagus inustus
Ареал Dendrolagus inustus
Посилання
Вікісховище: Dendrolagus inustus
EOL: 325814
ITIS: 552710
МСОП: 6431
NCBI: 38604

Деревний кенгуру інустус[1] (Dendrolagus inustus, від лат. inustus — вигорілий) — вид із родини Кенгурових.

Поширення[ред. | ред. код]

Трапляється в північних прибережних районах (у тому числі гори Фойя) острова Нова Гвінея (Індонезія та Папуа Нова Гвінея). Він мешкає також на сусідніх островах Япен, Вайґео, Місул, Салаваті і, можливо, Батанта. Діапазон поширення за висотою: 100—1400 м над рівнем моря. Населяє низовинні та середньогірські тропічні ліси. Трапляється як в первинних, так і в деградованих лісах.

Характеристика[ред. | ред. код]

Характеризується значною кількістю сивого волосся, що вкриває його тіло. Зафіксована максимальна тривалість життя для виду понад 21 рік.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Деревний кенгуру інустус перебуває під серйозною загрозою полювання місцевими жителями на продовольство, а також загрозою втрати й деградації довкілля через перетворення лісів для дрібних сільськогосподарських потреб і великих плантацій олійної пальми (Elaeis). Цей вид трапляється в кількох природоохоронних територіях.

Підвиди[ред. | ред. код]

вид Dendrolagus inustus

  • підвид Dendrolagus inustus inustus (Müller, 1840)
  • підвид Dendrolagus inustus finschi (Matschie, 1916)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення Підписана у Вашингтоні, округ Колумбія, 3 березня 1973 р. Виправлена в Бонні 22 червня 1979 р. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 13 червня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]